3.2. Трансформація фразеологізмів у заголовках газет

З бажанням зробити заголовок більш яскравим, привабливим пов'язано вживання в них фразеологічних зворотів у трансформованому вигляді. Зміни фразеологізмів дозволяють журналістам уникати штампів, так як в цих випадках фразеологізм отримує, крім властивостей, закладених в ньому самому (а іноді і всупереч їм), нові експресивні властивості. Способи трансформації фразеологізмів у заголовках сучасних газет надзвичайно різноманітні.

У звичайній мові фразеологізми відрізняються сталістю складу і значенням, але в тій чи іншій мірі стають звичними, тому журналісти намагаються повернути фразеологізму образність, освіжити його, використовуючи для цього різні прийоми.

Трансформація стійких сполучень слів є одним із найобговорюваніших питань у мовознавстві, оскільки вона зумовлена, насамперед, екстралінгвістичними чинниками. Зміна суспільних орієнтирів, потреба в номінації нових явищ, посиленні експресивних функцій мови активізували переосмислення фразеологічного матеріалу.

Творча трансформація стійких словосполучень завжди зумовлена певними стилістичними завданнями. Залежно від ставлення авторів до мови та до описуваної проблеми відбувається відбір певних стилістичних засобів, серед яких є й оказіонально перетворені стійкі сполуки, основне призначення яких – підсилити виразність контексту, його гумористичне або сатиричне звучання. О. В. Кунін зазначав, що у разі оказіонального вживання фразеологічних одиниць можлива заміна компонентів, уклинювання слів і перемінних сполучень, часто ускладнене лексичними змінами, додавання перемінних компонентів, синтаксична деформація, часто ускладнена уклинюванням і лексичними змінами. У разі оказіонального вживання фразеологічних одиниць у певних контекстах вони дають додаткову інформацію, обсяг якої вимірюється ступенем відхилення від їхнього звичайного вживання [6, с. 10]. Розглянемо декілька прикладів трансформацій фразеологізмів у заголовках газет:

1) Семантична трансформація.

При семантичній трансформації склад фразеології залишається незмінним: у нього або вносяться нові відтінки смислу, або виникає гра слів у результаті поєднання прямих і переносних значень, і тоді досягається певний експресивний ефект. Особливий інтерес представляють заголовки, в яких розширення фразеологізму відбувається за рахунок ускладнення одного з компонентів: «Babamın ayaklarına kapandım» – «Я в ногах у батька валявся» [Habertürk, 08.04.2009]. На цьому прикладі бачимо, що журналіст розширив склад фразеологізму «валятися в ногах», додавши конкретне слово, тим самим він привносить певний відтінок змісту. Фразеологізм залишився незмінним, але гра слів надала заголовку більшої конкретики, безумовно, привернувши увагу читачів.

Виділяють два типи створення фразеологічного образу шляхом семантичних перетворень. Перший – у витоку образу – фразеологізм і до нього наводиться вільне поєднання (двоплановість фразеологізму). Другий шлях створення образу – першим виявляється вільне словосполучення (буквалізація) [13, с. 421].

Семантична трансформація також включає використання буквального значення фразеологізму.

Нерідко для вираження іронії з приводу того, що відбувається або досягнення комічного ефекту автор використовує фразеологізм (створює фразеологічний каламбур), підбираючи контекст таким чином, що компоненти фразеологізму сприймаються в буквальному значенні. Наприклад: «Ömer Seyfeddin'e taş attılar» – «Кинули камінь у город Омера Сейфеддіна» [Sabah, 17.10.2011] – читач, заінтригований тим, що хтось може кинути образливі натяки великому письменнику, бо саме таке значення має фразеологізм «taş atmak». Насправді ж, у статті йдеться про те, що будинок письменника було завалено камінням після землетрусу і він з сумом згадує про свй багатий на овочі та фрукти сад.

Більш складним стилістичним прийомом переосмислення фразеологізмів є використання їх одночасно у двох значеннях – прямому і переносному. Нерідко автор допомагає читачеві усвідомити фразеологічний каламбур, підкреслюючи, що словосполучення вжито як у буквальному, так і в переносному, фігуральному сенсі, компонуючи відповідний контекст. При семантичних перетвореннях одне і те ж словосполучення сприймається і як семантично цілісне, стійке, і як вільне, семантично розкладне. У лінгвістичній літературі трапляються різні терміни, які називають таке явище: «двоплановість стійкого словосполучення», «синтез двох значень», «розкладання фразеологізму», «модифікація фразеологізму», «актуалізація внутрішньої форми фразеологізму» [13, с. 425]. Ми вважаємо, що семантично перетворені фразеологізми є не що інше, як фразеологічні каламбури. Яскравий прийом створення фразеологічного каламбуру полягає в паралельному вживанні фразеології і вільного словосполучення, що є етимологічним прототипом даного виразу: «Şamar oğlanına döndük yani siz ve biz ama hala cevap bekliyoruz» – «Козли відпущення, тобто ми і ви, до сих пір чекаємо відповіді» [Milliyet, 25.09.2011]. Журналіст використовує образливу лексику, фразеологізм «козли відпущення», а слідом дає конкретизуючі займенники «ми і ви», тим самим синтезуючи два значення.

Стале поєднання може входити в заголовок в незміненому вигляді: «Topluma kudret helvası garanti edenden korkun» – «Бійтеся тих, хто гарантує народу манну небесну» [Zaman, 09.11.2010], але значно частіше воно трансформується або обігрується в контексті самого заголовка: «Memnu meyva daha tatlı oluyor» – «Заборонений плід стає солодшим» [Habertürk, 17.05.2009];

2. аналітична трансформація.

Аналітична трансформація, на відміну від семантичної, вносить зміни в словесний склад фразеологізму. Вона більш різноманітна за своїми прийомами і зводиться до декількох основних типів: зміна кількості компонентів, синтаксична трансформація, лексична трансформація, контамінація, фразеологічна парономазія.

З метою актуалізації фразеологізму автор може скорочувати або

розширювати його склад. Редукція, або скорочення складу, фразеологізму зазвичай пов'язана з його переосмисленням. Редукція – розширення складу фразеології [18, с. 42]. Наприклад: «Bilgiye giden yoldaki taşlar insanları korkutuyordu» – «Це ті камені на дорозі до знань, що лякали людей» [Sabah, 04.11.2008]. Зміна складу фразеологізму – засіб посилення експресивного забарвлення мови.

В інших випадках введення додаткових слів у фразеологічні звороти надає їм нові смислові відтінки. Наприклад: «Bu kötü zamanda ettiğinle kalır» – «Поганий час – можна сісти в калюжу» [Habertürk, 13.06.2010] – сісти в калюжу означає поставити себе в незручне, дурне, смішне становище. Визначення, введене в цей фразеологізм, розширює зміст: дозволити себе втягнути в нечесну гру, стати жертвою махінацій вороже налаштованих людей. Наприклад: «Kirmızı kitap en iyi hediye» – «Червона книга – це найкращий подарунок» [Aktüel, 17.12.2010];

2. синтаксична трансформація.

При синтаксичній трансформації стверджувальна конструкція може бути замінена негативною і навпаки – негативне речення може стати стверджувальним. Оповідальне речення може бути замінено питальним з лексичними зрушеннями або без них. Наприклад: «Armut, ağacından nereye düşer?» – «Куди падає яблуко від яблуні?» [Zaman, 07.03.2009]. Спеціальна зміна порядку слів у фразеологічних одиницях перерозподіляє смислове навантаження її компонентів, підвищує їх емоційно-експресивний план. За допомогою інверсії компонентів фразеологічних одиниць автор досягає бажаного стилістичного ефекту: логічного виділення, підкресленого змісту, концентрації експресивності інверсованої фразеологічної одиниці або окремого її компонента [13, с. 426];

2. лексична трансформація.

Лексична трансформація передбачає маніпуляцію з одним або декількома елементами: відбувається заміна компонента фразеологізму. В одних випадках така заміна має прямий сенс: «Şarkısız gün geçmez» – «Ні дня без пісеньки» [Aktüel, 16.04.2011]. В інших подібна заміна супроводжується ефектом алюзії (натяку, асоціацій). У сучасних друкованих виданнях лексична трансформація фразеологізмів отримала широке поширення. Наведемо деякі з численних прикладів: «Kendileri yemiyorlar ama bize gönderiyorlar» – «Самі не їдять, а нам посилають» – про утилізовані продукти харчування із інших країн [Habertürk, 24.07.2008]; «Geçit parmaklığı halen orada» – «Шлагбаум і нині там» – про платні стоянки в аеропортах [Habertürk, 17.08.2010];

2. контамінація фразеологізмів.

Ми вже розглянули поняття контамінації вище, але слід додати декілька важливих фактів, які потрібно знати. Під контамінацією прийнято розуміти з'єднання в новому вираженні частин різних, але близьких за змістом фразеологізмів. Але контамінація може бути і яскравим експресивним прийомом. Існує два види контамінації:

1. лінійне з'єднання, коли два фразеологізми слідують один за іншим: «Ali’nin küllahını Veli’ye giydirmeseydi işler çoktan tıkırında gidecekti» – «Якщо б він не переливав з пустого в порожнє, зараз все було б добре» [Sabah, 05.09.2008];

2. схрещування – коли у двох стійких сполучень є спільний елемент: «Birine garezi oluyor» – «Пробний камінь за пазухою», спільний елемент –камінь [Aktüel, 14.08.2011];