- •33.Визначити роль біополімерів (рнк, днк, білків, полісахаридів) в організації та функціонуванні живих систем.
- •34.Охарактеризуйте сучасні уявлення про механізми морфогенезису клітин.
- •35.Проаналізуйте сучасні уявлення про механізми імунітету у тварин.
- •36.Охарактеризуйте біологічні особливості вірусів.
- •37.Вкажіть основні актуальні проблеми молекулярної біології.
- •38.Поясніть, які пристосування на тканинному, органному та організм енному рівнях виникають у рослин різних екологічних груп по відношенню до вологи.
- •39.Наведіть докази ролі нуклеїнових кислот у спадковості.
- •40.Охарактеризувати механізми морфогенезу у рослин.
- •41.Проаналізувати еволюцію органу слуху в тваринному світі.
- •42.Охарактеризуйте еволюцію автотрофного живлення на планеті.
- •43.Проаналізуйте сучасне уявлення про вид.
- •44.Еволюція органів дихання в тваринному світі.
- •45.Охарактеризуйте шляхи пересування речовин через мембрани.
- •46. Охарактеризувати теорію пангенезису Дарвіна. Ламаркізм. Сучасний стан проблеми.
- •47.Визначте механізми транспорту органічних та мінеральних речовин у рослин.
- •48.Складіть порівняльну характеристику ролі мітозу та мейозу в життєвому циклі рослин і тварин.
- •49. Проаналізуйте принцип цефалізації як загально біологічний прояв еволюції.
- •50.Охарактеризуйте наукові біологічні школи Харкова та України, та напрямки їх діяльності.
- •51.Проаналізуйте еволюцію циклів розвитку рослин.
- •52.Еволюція травної системи тварин.
- •53.Вкажіть основні класи фітогормонів та їх значення у житті рослин.
- •55.Проаналізуйте будову і функції різних груп м’язів людини.
- •54.Охарактеризуйте еволюцію зорового аналізатору у хребетних тварин.
- •56.Укажіть основні напрямки розвитку біотехнології у сучасному світі.
- •57.Охарактеризуйте заповідний фонд Харківщини.
- •58. Показати зв’язок функціонування складових геологічних оболонок планети.
- •59.Охарактеризувати не хромосомне успадкування, його особливості та методи
- •60.Складіть порівняльну характеристику прокаріот та еукаріот.
- •61.Визначити природні механізми,які можуть змінювати менделівське розщеплення у гібридів.
- •3. Розташування гена в статевих хромосомах.
- •62.Укажіть, в чому полягають суттєві риси популяційного мислення в сучасному еволюційному вченні.
58. Показати зв’язок функціонування складових геологічних оболонок планети.
Географічна оболонка складається з атмосфери,літосфери,гідросфери і біосфери.В цій оболонці відбуваються різноманітні процеси з неорганічними і органічними речовинами;матерія зазнала складної еволюції,внаслідок чого з'явились різноманітні форми життя, вищою з яких є людське суспільство.Найважливіші характеристики складових географічної оболонки.Літосфера(гр. lithos — камінь + sphaira — куля) — верхня тверда оболонка земної кулі,до складу якої входять земна кора та верхня частина мантії.Вона сформувалась близько 5 млрд. років тому.Внаслідок впливу атмосфери та живих організмів на літосферу виник родючий поверхневий шар земної кори—грунт,який широко використовується людиною в практичній діяльності,с/гвиробництві.Дія людини спрямована і на глибокі шари літосфери—надра,які необхідні для забезпечення сировиною різних галузей промисловості.Земна кора— тонка зовнішня оболонка Землі (середня потужність 32 км;5 % об’єму Землі). Найтоншою є океанічна земна кора (від 4 до 10 км), а найпотужнішою—материкова (13-90км).Близько третини земної поверхні становить суходіл,який складається із шести материків,островів і архіпелагів(груп островів).В основному суходіл розташований у Північній півкулі.Земна кора переважно складається з твердих гірських порід.Виключення становлять привулканічні зони,де існують вогнища розплавлених порід (магма),що виливаються на поверхню у вигляді лави.У цілому породи земної кори приблизно на 75 % складаються з кисню і кремнію і на 13 % — з алюмінію і заліза.Мантія—оболонка Землі,яка розташована під земною корою й простягається вглиб до 2900 км.Мантія поділяється на верхню (потужністю понад 900 км)і нижню (потужністю понад 1900 км)і складається зі щільних зеленувато-чорних залізо-магнієвих порід.У поверхневих шарах вони приблизно вдвічі твердіші за граніт,а на великих глибинах стають пластичними й повільно течуть.Ядро Землі поділяється на зовнішнє і внутрішнє.Зовнішнє ядро починається приблизно на глибині 2900 км і має потужність 2100 км.Вважають,що зовнішнє ядро складається з розплавленого заліза,що має густину від 8 до 10 г/см3.Внутрішнє ядро,радіусом близько 1350 км,має властивості твердого тіла.Очевидно,воно складається з елементів,що мають дуже високу щільність,—Феруму і Нікелю.Атмосфера (гр. atmos—пар + sphaira—куля)—це газоподібна оболонка Землі.Майже 75% маси атмосфери зосереджено у нижньому 10-км шарі,тобто у межах біосфери.Маса атмосфери становить одну мільйонну частину маси Землі.Атмосферне повітря складається з молекулярного азоту(78,1%),кисню (20,93%),аргону(0,98%),вуглекислого газу(0,03%)та ін.газів (0,005%).Тропосфера— нижній шар атмосфери,що прилягає до Землі.Тому її фізичні властивості визнача-ються впливом Землі.Над полюсами її висота становить близько 8 км,над помірними широтами—11-12 км,над екватором до 17-18 км.У тропосфері зосереджена майже вся водяна пара й розвиваються всі явища погоди—утворюються хмари,випадають опади тощо.Стратосфера—безхмарний або малохмарний шар повітря,який лежить над тропосферою й простягається в середньому від 11-12 до 55 км.У нижній частині стратосфери температура продовжує знижуватись і на висоті 25 км становить приблизно–40°С.Потім вона починає підвищуватись,бо саме тут починається озоновий шар—частина атмосфери з підвищеним вмістом озону.Найбільша його кількість—на висоті 27-28 км.Озон поглинає коротке ультрафіолетове проміння і цим захищає від його згубної дії живі істоти.У верхній частині стратосфери температура повітря досягає +10°С.Мезосфера—шар повітря на висотах 55-80 км.Це— найхолодніша частина атмосфери.Озону тут вже немає,і тому у верхній її частині температура знижується до –80°С.За такої низької температури рештки водяної пари утворюють дуже тонкі хмари—найвищі хмари атмосфери.Термосфера(іоносфера) простягається на висоті від 80 до 800-1000 км.Там гази дуже розріджені,тиск низький.Під впливом космічної радіації молекули газів утрачають або приймають електрони,тобто іонізуються.Саме в іоносфері виникає полярне сяйво.Екзосфера розташована на висоті понад 800-1000 км.Це верхній шар атмосфери,який межує з міжпланетним простором.Частинки верхніх шарів атмосфери,які мають високу енергію,утримуються завдяки магнітному полю Землі (магнітосфері).Магнітосфера захищає життя на Землі від шкідливого впливу космічного випромінювання. Гідросфера(гр.hydor—вода+sphaira—куля)—це сукупність вод планети,переривчаста водна оболонка Землі між атмосферою і земною корою.Океани,моря,озера,річки, підземні води та льодові покриви вкривають майже 71% земної поверхні.Гідросфера є досить рухливим елементом географічної оболонки.Вода в природі переходить з одного стану в інший і здійснює кругообіг та циркуляцію.Вода выполняет четыре очень важных экологи-ческих функции:а)есть важнейшим минеральным сырьем, главным природным ресур-сом потребления;б)есть основным механизмом осуществ-ления взаимосвязей всех процесссов в екосистемах(обмен веществ,тепла,рост био-массы);в)есть главным агентом-переносчиком глобальных биоэнергетических эколо-гических циклов;г)есть основной составной частью всех живых организмов.Для огромного количества живых организмов,в особенности на ранних этапах развития биосферы,вода была средой зарождения и развития.Огромную роль сыграют воды в формировании поверхности Земли,ее ландшафтов,переносе хим.веществ у глубь Земли и на ее поверхности,транспортировании загрянителей окружающей среды. Водяной пар в атмосфере выполняет функцию мощного фильтра солнечной радиации,а на Земле—нейтрализатора экстремальных температур,регулятора климата.Біосфера—це сфера існування живої речовини,найскладніша природна підсистема географічної оболонки.Термін "біосфера" вперше застосував австрійський геолог Є.Зюсс(1875),називаючи ним окрему оболонку Землі,наповнену життям. Детально вчення про біосферу розробив В.І.Вернадський.Товщина біосфери на полюсах Землі близько 10 км,на екваторі—28 км.Вона охоплює нижні шари атмосфери,всю гідросферу і літосферу—до глибини 3-11 км на суші й 0,5-1,0 км під дном океану.Таким чином,у біосферу включають ту частину географічної оболонки,де існують живі істоти.Маса біосфери —близько 0,05% маси Землі.З появою життя на Землі між органічним світом і неорганічною матерією встановився тісний взаємозв'язок,основу якого становило одержання організмами пож.реч.з неживої речовини.Живі організми справляли активний вплив на всі оболонки планети,склад атмосфери,гідросфери і літосфери,що сприяло накопиченню органічного матеріалу і створенню родючого поверхневого шару.Таким чином, біосфера формувалась і перетворювалась під впливом живої речовини. Взаємозв'язок біосфери й атмосфери підтримується завдяки процесам фотосинтезу та дихання.Живі організми—регулятори вмісту газів у повітрі.Крім того,рослини, тварини і особливо людина впливають на чистоту атмосфери.Взаємодія біосфери і гідросфери.Вода—це саме життя.Без неї не можуть існувати організми,але й вони мають вплив на склад води в гідросфері.Спеціалісти вважають,що за останні 200 млн років майже не змінилася солоність океанічної води.Солі,накопичені в морській воді, використовуються живими організмами для своєї життєдіяльності.Наприклад, кальцій—складова частина їх скелетів,черепашок,панцирів.Таким чином,завдяки процесам життєдіяльності організми підтримують сталість складу вод гідросфери.Взаємодія біосфери і літосфери.Взаємодія цих оболонок найактивніше відбувається у верхній частині літосфери—земній корі.Рослини своїм корінням,яке проникає в тріщини,руйнують тверді гірські породи і перетворюють їх у пухкі, осадові.В земній корі накопичуються залишки скелетів рослин і тварин,які осідають на дно водойм,утворюючи товщі осадових порід:крейди, вапняку-черепашнику та ін. З рослинних залишків складається й кам'яне вугілля,торф.