53.Вкажіть основні класи фітогормонів та їх значення у житті рослин.

Фітогормони–це орг.реч-ни,що синтезуються спеціалізовавнними тканинами рослин і діють в надзвичайно малих дозах як регулятори і координатори онтогенезу.

Ауксин–реч-на індольної природи.У вищих рослин синтез їх найінтенсивніше відбуваеться в апікальних меристемах листків і бруньок,в активному камбії,пилку та насінні,що формується:у високих концентраціях токсичний;стимулює ріст, розтягу-вання під час формування камбію та провідних пучків;контролює закладання коренів, цвітіння,утв.бульб,цибулин тощо;можна за допомогою нього контролювати листо-пад,опадання плодів і квіток;першочергове значення у ростових рухах(тропізмах, настіях).Цитокінін–речовина,що стимулює поділ клітин в культурі калюсної тк-ни рослин.Основне місце синтезу–апікальні меристеми кореня:стимулює ріст клітин розтягуванням у ізольованих листків або сім’ядолей;стимуляція росту водяних р-н; здатність індукувати поділ кл-н в культурі in vitro;затримує проц.старіння листків; стимулює біосинтез пігментів.Гібереліни–близькі до ліпідів,слабкі тетрациклінові карбонові кислоти,що мають «гібереліновий» скелет.Ще називають гормоном росту. Місце дії–апікальна та інтеркалярна меристеми:стимулює стеблоутворення,а також цвітіння у рослин довгого дня в умовах короткого дня;стимулюють цвітіння у багатьох видів рослин;здатні виводити насіння та бульби деяких рослин зі стану спокою; прискорює проростання насіння.Абсцизова кислота центер її синтезу– листки (у більшості тканин вона синтезується в пластидах),плоди,а також кореневий чохлик:затримує ростові процеси в усіх їх проявах;контролює перехід до стану спокою,старіння листків і дозрівання плодів;бере участь в бульбоутворенні;велике значення у формуванні та прояві реакції кореня на гравітацію;порушує нормальний хід процесу відкриття-закриття продихів шляхом блокування роботи протонного насоса;сильний інгібітор проростання насіння та росту бруньок.Етилен– ненасичений вуглеводень.Синтезують етилен всі частини рослин,проте най акти-вніше-меристеми в зоні вузлів стебла:гальмує ріст стебла в довжину,одночасно зумо-влює його потовщення;прискорює старіння клітин;дозрівання і опадання плодів; формування відокремлюваного шару в черешках листків і плодоніжках;прискорює проростання пилку,насіння,бульби;спричинює коренеутворення на стеблі,індукує епінастії (опускання листків);регулює процеси дозрівання плодів.

55.Проаналізуйте будову і функції різних груп м’язів людини.

М’язи становлять основний об’єм тіла і більшу частину його маси.Вони поділяються на:поперечно-смугасті скелетні м’язи,гладкі мимовільні м’язи і серцевий м’яз.Усім м’язам властиві:збудливість,провідність і здатність скорочуватися та розслаблятися, повертаючись до попереднього стану.Провідність—це здатність м’яза проводити нервові імпульси,збудливість і скоротливість м’яза визначаються центральною нервовою системою.Для гладкої м’язової тканини характерна спонтанна активність —здатність до скорочення за відсутності прямих подразників або під впливом імпульсів від автономної нервової системи.Гладкі м’язи розміщені у стінках усіх внутрішніх органів і кровоносних судин.Скелетні м’язи ми можемо свідомо скорочувати і розслаблювати.Переважна більшість їх з’єднується з кістками.Усі м’язи тулуба і кінцівок утримуються в стані часткового скорочення,—м’язовому тонусі,за допомогою імпульсів від спинного мозку.Разом з кістками ці м’язи забезпечують людину життєвою силою,що дає їй змогу рухатися.Ці м’язи переважно прикріплені до однієї кістки,перекинуті через суглоб і прикріплені до іншої кістки. Багато м’язів мають декілька точок початкового і кінцевого прикріплення.Скелетні м’язи складаються з щільно укладених груп довгастих клітин—м’язових волокон, оточених своєрідним "футляром" зі сполучної тканини.М’язові волокна утворені тонкими волокнами—міофібрилами.Кожна міофібрила складається із товстих і тонких міофіламентів.Чергування міофіламентів цих двох типів надає волокнам скелетних м’язів поперечної смугастості.У розслабленому м’язі товсті і тонкі міофіламенти лише дещо перекривають один одного.Коли м’яз скорочується,товсті волокна ковзають між тонкими,подібно до переплетених пальців.Внаслідок цього вкорочуються міофібрили і м’язові волокна—м’яз скорочується.Численні капіляри пронизують сполучну тканину забезпечуючи надходження великої кількості кисню і глюкози,що потрібні для скорочення м’язів.Класифікація скелетних м’язів:за формою –довгі(на кінцівках),короткі(між окремими хребцями і ребрами),широкі(на тулубі) і колові(навколо отворів).У людини є м’язи веретеноподібної,квадратної,ромбо-подібної,трикутної,пірамідальної,зубчастої та інших форм.За функціями-згиначі, розгиначі,відвідні,привідні,піднімачі,пронатори (обертають кінцівку до середини), супінатори (обертають кінцівку назовні) тощо.