- •Тема 2.1
- •Спілкування як інструмент
- •Професійної діяльності
- •Теоретичний блок
- •2.1.1. Спілкування і комунікація
- •2.1.2. Функції спілкування
- •2.1.3. Види і форми спілкування
- •2.1.4. Етапи спілкування
- •1.Ретельна підготовка до спілкування.
- •2.1.5. Мова, мовлення і спілкування
- •2.1.6. Невербальні засоби спілкування
- •2.1.7. Тендерні аспекти спілкування
- •2.1.8. Поняття ділового спілкування
- •Практичний блок
- •Доречність мовлення
- •Блок індивідуальних проблемних завдань
- •Вербальне спілкування
- •Про вигляд оратора
- •Блок самоконтролю
- •Теми рефератів та наукових повідомлень
- •Тема 2.2 Риторика і мистецтво презентації План
- •Теоретичний блок
- •2.2.1. Публічний виступ як важливий засіб комунікації переконання
- •Архітектоніка (будова) виступу
- •Алгоритм самоаналізу виступу
- •2.2.2. Мистецтво аргументації
- •2.2.3. Презентація як різновид публічного мовлення
- •2.2.4. Культура сприймання публічного виступу. Види запитань
- •Практичний блок
- •Історія однієї суперечки англійця, німця, італійця та українця
- •Блок індивідуальних проблемних завдань
- •Критерії аналізу публічного виступу
- •II. Оцінювання з погляду мислення:
- •IV. Критерії оцінювання публічного виступу:
- •Блок самоконтролю
- •Запитання на завдання для самоконтролю
- •Теми рефератів та наукових повідомлень
- •Тема 2.3 Культура усного фахового спілкування План
- •Теоретичний блок
- •2.3.1. Особливості усного спілкування
- •2.3.2. Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування
- •2.3.3. Функції та види бесід
- •2.3.4. Співбесіда з роботодавцем
- •9 Найбільш підступних запитань:
- •Поведінка під час співбесіди
- •2.3.5. Етикет телефонної розмови
- •2.3.6. Етичні питання використання мобільних телефонів
- •Практичний блок
- •Здатність добре говорити
- •Блок індивідуальних проблемних завдань
- •Блок самоконтролю
- •Теми рефератів та наукових повідомлень
- •Тема 2.4 Форми колективного обговорення професійних проблем План
- •Теоретичний блок
- •2.4.1. Мистецтво перемовин
- •3. Завершення перемовин.
- •2.4.2. Збори як форма прийняття колективного рішення
- •2.4.3. Нарада
- •1. За метою й завданням:
- •2. За способом проведення:
- •3. За ступенем підготовленості:
- •4. За технікою проведення:
- •Планування
- •1.2. Підготовка доповіді і проекту рішення
- •1.3. Підготовка документів і приміщення
- •1.4. Підготовка учасників до наради
- •2.1. Відкриття наради
- •2.2. Виголошення доповіді
- •2.3. Відповіді на запитання
- •2.4.4. Дискусія
- •Форми організації дискусії
- •Дискусія в стилі телевізійного ток-шоу.
- •2.4.5. Візитна картка
- •Практичний блок
- •Блок індивідуальних проблемних завдань
- •Блок самоконтролю
- •Теми рефератів та наукових повідомлень
- •Тема 2.5 Ділові папери як засіб писемної професійної комунікації План
- •Теоретичний блок
- •2.5.1. Класифікація документів
- •2.5.2. Національний стандарт України
- •2.5.3. Вимоги до змісту та розташування реквізитів
- •Зразок загального бланка з кутовим розташуванням реквізитів, виготовленного на папері формату а5
- •Зразок бланка наказу з поздовжнім розташуванням реквізитів, виготовленного на папері формату а5
- •Зразок бланка наказу листа з поздовжнім розташуванням реквізитів, виготовленного на папері формату а5
- •2.5.4. Вимоги до бланків документів
- •2.5.5. Оформлювання сторінки
- •2.5.6. Вимоги до тексту документа
- •Практичний блок
- •Блок індивідуальних проблемних завдань
- •Шрифти документів
- •Затвердження документів
- •Сполучність
- •Блок самоконтролю
- •Теми рефератів та наукових повідомлень
- •Тема 2.6 Документація з кадрово-контрактних питань План
- •Теоретичний блок
- •2.6.1. Резюме. Автобіографія
- •Структура резюме
- •2.6.2. Характеристика. Рекомендаційний лист
- •2.6.3. Заява
- •Заяви з кадрових питань
- •Взірець простої внутрішньої заяви:
- •2.6.4. Особовий листок з обліку кадрів
- •2.6.5. Наказ щодо особового складу
- •2.6.6. Трудова книжка
- •Внесення відомостей про працівника
- •Взірець титульного аркуша:
- •Внесення відомостей про роботу
- •Взірець записів:
- •Взірець запису:
- •Видача трудової книжки в разі звільнення
- •Дублікат трудової книжки
- •Витяг з трудової книжки
- •2.6.7. Трудовий договір. Контракт. Трудова угода
- •Запам’ятайте!
- •6. Оплата праці та соціально-побутове забезпечення працівника
- •7. Конфіденційність. Збереження комерційної таємниці
- •Взірець-формуляр трудової угоди: трудова угода
- •4. Дострокове розірвання договору
- •Практичний блок
- •Блок індивідуальних проблемних завдань
- •15 Правил оформлення резюме
- •Блок самоконтролю
- •Теми рефератів та наукових повідомлень
- •Тема 2.7 Довідково-інформаційні документи План
- •Теоретичний блок
- •2.7.1. Прес-реліз
- •Вимоги до оформлення прес-релізу
- •Взірець прес-релізу:
- •Взірець звіту:
- •Взірець довідки:
- •2.7.4. Службові записки
- •2.7.5. Протокол. Витяг з протоколу
- •Порядок денний:
- •Взірець протоколу:
- •Практичний блок
- •Блок індивідуальних проблемних завдань
- •Блок самоконтролю
- •Теми рефератів та наукових повідомлень
- •Тема 2.8 Етикет ділового листування План
- •Теоретичний блок
- •2.8.1. Класифікація листів
- •2.8.2. Реквізити листа та їх оформлювання
- •Запам'ятайте!
- •2.8.4. Оформлювання листа
- •Зразок повністю опрацьованого листа, що був оформлений на бланку
- •2.8.5. Різні типи листів Лист-повідомлення
- •Типові мовні звороти Про відкриття фірми
- •Про відкриття філії
- •Про зміну назви фірми
- •Про зміну адреси
- •Про зміну номера телефону, факсу
- •Про призначення на посаду
- •Про зміни, що стосуються власності
- •Про відкриття виставок
- •Про зміни в системі роботи
- •Гарантійний лист
- •Типові мовні звороти
- •Якщо постала потреба змінити або уточнити умови гарантії, по в пригоді стануть такі фрази:
- •Лист-запит
- •Запит комерційної пропозиції
- •Запит рекомендації від дідового партнера
- •Запит на відкритим представництва
- •Запит на бронювання номерів у готелі
- •Запит на відкриття рахунка
- •Запит на отримання кредиту
- •Загальний запит
- •Запит на отримання рекламних проспектів, прейскурантів (прайсів)
- •Запит на отримання інформації про якість і кількість продукції
- •Запит на отримання пробної партії товару, закупівлі
- •Запит на отримання рекомендації
- •Запит на отримання рекомендації безпосередньо від ділового партнера
- •Запевнення в дотриманні конфіденційності
- •Запит із юридичних питань
- •Запит із питань маркетингу
- •Лист-відповідь на запит
- •Підтвердження отримання запиту
- •Відповідь - відмова на запит
- •Пропозиція, що відрізняється від предмета запиту
- •Лист-підтвердження
- •Супровідний лист
- •Лист-прохання
- •Лист-відповідь на прохання
- •Загальна відмова
- •Відмова в наданні пропозиції та зміні її умов
- •Відмова від пропозиції
- •Відмова претендентові на місце роботи
- •Відмова в продовженні терміну контракту (договору, угоди)
- •Лист-нагадування
- •Перше нагадування
- •Повторні нагадування
- •Останнє нагадування і попередження про подальші юридичні дії
- •Лист-претензія, рекламаційний лист
- •Загальна претензія
- •Затримка постачання замовлених товарів
- •Невідповідність кількості замовлених і відвантажених товарів
- •Невідповідність якості замовлених і відвантажених товарів
- •Неякісне упакований
- •Помилкове постачання товарів
- •Помилки в рахунках
- •Рекламації
- •Лист-відповідь на претензію
- •Визнання наявності недоліків, дефектів, недоглядів
- •Невідповідність обсягу постачання замовленню
- •Низька якість товару
- •Неякісне упакування
- •Помилкове постачання товарів
- •Помилковий рахунок
- •Безпідставна претензія
- •Рекомендаційний лист
- •Рекомендація на посаду
- •Рекомендації щодо можливостей налагодження співробітництва Схвальний відгук
- •Негативний відгук
- •Відгук щодо маловідомої фірми
- •Лист-подяка
- •Лист-вибачення
- •Вибачення за затримку постачання товарів
- •Вибачення за затримку оплати рахунків
- •Вибачення за спізнення на зустріч, затримку з відповіддю
- •Лист-вітання
- •З відкриттям філії!
- •З ювілеєм фірми, її працівника
- •З днем народження
- •З одруженням та річницею шлюбу
- •Зі святом
- •Лист-запрошення
- •Запам'ятайте!
- •Практичний блок
- •Блок індивідуальних проблемних завдань
- •Блок самоконтролю
- •Теми рефератів та наукових повідомлень
- •Комплексна контрольна робота
- •8. Висловити власний погляд можна, скориставшись такою фразою:
Теоретичний блок
Людина виокремилася зі світу, що
її оточує, і піднялася над ним завдяки
мислення свій і мовленнєвій діяльності,
спілкуванню за допомоги виняткової
знакової системи - природної мови.
Ф. С. Бацевич
2.3.1. Особливості усного спілкування
Як уже зазначалося, спілкування за формою знакового представлення переділяється на усне, писемне та друковане.
Усне спілкування - це форма реалізації мовної діяльності за допомоги звуків, що являє собою процес говоріння. Воно широко застосовується в різних сферах суспільної діяльності людей.
Фахівці з проблем спілкування чітко визначають найважливіші особливості усного спілкування у порівняння з писемним.
№ |
Усне |
Писемне |
1 |
2 |
3 |
1. |
Первинне |
Вторинне |
|
Монологічне, діалогічне, полілогічне |
Монологічне |
3. |
Розраховане на певних адресатів у конкретній ситуації |
Найчастіше - з невизначеним адресатом, без урахування ситуації |
4. |
Непідготовлене заздалегідь (здебільшого) |
Попередньо обдумане |
5. |
Живе, без старанного мовного оформлювання |
Реальний, дбайливий добір фактів та їх мовне оформлювання |
6. |
Імпровізоване |
Докладний і ґрунтовний виклад думок |
7. |
інтонація, міміка, жести (невербальні засоби) |
Відсутність цих засобів |
8. |
Чітко індивідуалізоване |
Поглиблена робота над словами і текстом |
9 |
Емоційне й експресивне |
Редагування думки і форми її вираження |
10. |
Повтори, перебивання, повернення до вже сказаного тощо |
Самоаналіз написаного, можливість багаторазового переписування і вираження |
11. |
Обмежене в часі |
Можливість перечитування |
12. |
Особливості комунікативної ситуації |
Текстові характеристики |
Отже, для усного спілкування визначальним є: безпосередня наявність адресата, замкнена цілісна комунікативна ситуація, складниками якої є комун іканти й текст, невербальні засоби спілкування, інтонація, емоційність та експресивність. Головна складність в оволодінні усним спілкуванням є необхідність і вміння визначити на слух (навіть інтуїтивно) доцільність чи недоцільність того чи іншого слова, звороту, інтонації, манери мовлення в кожній конкретній ситуації.
2.3.2. Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування
Усне фахове спілкування відбувається у межах конкретних форм, яким властива особлива організація мовних засобів. В основу виокремлення цих форм покладено різні критерії:
1. За способом взаємодії між комунікантами виділяють:
o монологічне (говорить один учасник спілкування);
o діалогічне (зазвичай розмовляє двоє осіб);
o полілогічне спілкування (розмовляють троє і більше учасників).
2. За кількістю учасників виокремлюють:
o індивідуальне (спілкуються двоє);
o колективне спілкування.
3. З урахуванням каналів комунікації виділяють:
o безпосереднє спілкування ("обличчя до обличчя");
o опосередковане (телефон, радіо, телебачення).
4. Залежно від змісту повідомлення розрізняють:
o побутове (обговорення щоденних проблем);
o наукове (обговорення наукових проблем);
o фахово-ділове (спілкування між людьми як представниками фахових установ);
o естетичне (передавання естетичної інформації).
Усі ці форми мовленнєвого спілкування істотно різняться між собою і мають свою специфіку. Особливе значення для фахової підготовки мають такі форми мовного спілкування як діалог, монолог і полілог.
Діалог - це форма ситуаційно зумовленого спілкування двох осіб, комунікативні ролі яких упорядковано змінюються (мовець стає адресатом, а адресат перетворюється на мовця).
Висловлювання у діалозі називаються репліками (комунікативними кроками).
Діалогічне професійне спілкування завжди прогнозує мету і завдання, формується під впливом мотивів фахової діяльності. Найхарактерніші ознаки діалогу:
o безпосередність словесного контакту двох учасників спілкування;
o швидкий обмін репліками без попереднього обмірковування;
o ситуативна залежність реплік;
o можливість імпліцитного способу передачі інформації (репліки скорочені, нерозгорнуті);
o використання паравербальних засобів (жести, міміка, рухи тіла, погляд, відстань тощо), що реалізуються візуально;
o зорове й слухове сприйняття учасників діалогу;
o важливість інтонації, тембру, тональності. Інтонація сприяє формуванню діалогічного контексту.
Монолог - форма мовлення адресанта, розрахована на пасивне й опосередковане сприйняття адресатом. Отже, реакція слухача не матеріалізується в знаковій формі мови.
Усі форми усного монологічного мовлення можна переділити на дві групи:
^ безпосередньо-контактне, або аудиторне монологічне мовлення (мовець і слухач перебувають у прямому контакті, бачать і чують один одного);
^ посередньо-контактне, або мікрофонне мовлення (радіо, телебачення).
Окреме місце займає внутрішній монолог - мовлення "про себе", міркування, роздуми.
Найважливіші ознаки монологу:
o однобічний характер висловлювання, не розрахований на негайну реакцію слухача;
o підготовленість і плановість (лекція, доповідь тощо);
o певна тривалість у часі;
o індивідуальна композиційна побудова значних за розміром уривків;
o розгорнутіші й складніші синтаксичні побудови;
o композиційна завершеність і загальна структурна цілісність висловлювання.
Полілог - форма спілкування між кількома особами. Полілог характеризується такими ознаками:
o залежність від ситуації, в умовах якої відбувається спілкування;
o високий рівень непідготовленості;
o істотне значення правил ведення полілогу;
o більш-менш однакова участь у спілкуванні всіх учасників. У межах названих форм і відбувається усне фахове спілкування.
розмовниками дружніх стосунків, взаєморозуміння, а також стимулює партнерів до взаємовигідної співпраці.
Ділова бесіда - це спілкування між особами з метою встановлення ділових стосунків, вирішення ділових проблем або вироблення правильного підходу до них. Зазвичай предметом обговорення під час ділових бесід є конкретна справа.
Ділова бесіда є цілеспрямованим спілкуванням з передбачуваним або попередньо запланованим результатом. Прикладами таких бесід є: обговорення нових проектів, бесіда з партнером по бізнесу, співбесіда з роботодавцем.
Фахівці з проблем ділового спілкування визначають ті чинники, що надають перевагу бесіді як формі взаємного спілкування:48
можливість диференційованого підходу до предмета обговорення з урахуванням поглядів, думок інших з метою прийняття оптимального рішення;
швидкість реагування на висловлювання співбесідника з урахуванням його зауважень і пропозицій;
підвищення компетентності співрозмовників за рахунок обміну думками;
усвідомлення єдності позицій у вирішенні проблеми; відчуття власної значущості під час вирішення проблеми, отримання результату.
Зазвичай бесіда складається з таких етапів:
Визначення місця й часу зустрічі (на нейтральній, своїй, чужій території).
Початок бесіди. Він відіграє особливу роль у створенні сприятливої атмосфери спілкування. Отже, на початку бесіди передусім слід заручитися прихильністю свого співрозмовника, тобто справити приємне враження про себе. Час, відведений на це, досить обмежений, а тому слід продумати форму вітання, початкову фразу. На цьому етапі важливе значення мають невербальні форми взаємодії - вираз обличчя, поза, вітальний жест.
Формування мети зустрічі.
Обмін думками та пропозиціями.
Закінчення бесіди.
Під час бесіди слід триматися скромно, але впевнено. Не варто розмовляти уривчасто, ви маєте бути спокійним, чемним, щоби створити психологічно сприятливу атмосферу довіри, доброзичливості.
ДЕСЯТЬ КРОКІВ, ЩО ДОЗВОЛЯТЬ ПРОВЕСТИ БЕСІДУ УСПІШНО
Ретельна підготовка.
Перед початком бесіди складіть її план, проаналізуйте ситуацію.
Пам'ятайте, до чого Ви прагнете.
Чітко сформулюйте мету бесіди, виберіть стратегію та тактику
проведення бесіди.
Намагайтеся створити атмосферу довіри.
Співбесідник намагатиметься зробити для Вас щось хороше, якщо
Ви справите приємне враження на нього.
Не підозрюйте співбесідника в ненадійності.
Взаємна довіра завжди необхідна, аби досягти поставленої мети.
З'ясуйте перед бесідою, чи має ваш співбесідник відповідні
повноваження.
Не змушуйте співбесідника постійно приймати рішення.
Зосереджуйтесь на реальних потребах, а не на амбіціях.
Поважайте думки співрозмовника, як свої власні.
Дотримуючись цього правила, Ви матимете більше шансів обминути гострі кути й узгодити рішення.
Слухайте уважно співбесідника й ставте коректні запитання. Уміння слухати співрозмовника спонукає його до висловлювання
власних думок, почуттів, переконань. Тоді виникає мить щирості, істинності, взаєморозуміння, поваги.
Працюйте на перспективу, а не на проміжні результати.
Підсумуйте результати бесіди.