Додатки додаток а

Мотивація – процес, у результаті якого певна діяльність набуває для індивіда особистого сенсу

Очіку- вання Здібно- сті Інтерес

Внутрішня мотивація створюється суб’єктом під впливом мотиваторів

Зовнішня мотивація як вплив вчителя на мотиватори учня Основні: Інтерес Проблема Практична цінність Додаткові: Інформування Інструктаж Стимулювання Заборона Прохання Прогноз Показ перспективи

Мотиви

Додаток б Анкета на виявлення рівня готовності та зацікавленості школярів до науково-дослідної діяльності з хімії

1. Чи подобається тобі уроки хімії?

2. Які ти маєш бали з цього предмета?

3. Чи відвідуєш ти науково-дослідні гуртки з хімії?

4. Як ти відносишся до науково-дослідної роботи з хімії?

5. Як ти проводиш свій вільний час?

6. Якщо ти не відвідуєш позакласні заходи з хімії, то що тобі найбільше заважає відвідувати позакласні заходи з хімії?

7. Чи подобається тобі писати реферати з хімії?

8. Як ти відносишся до проектних технологій?

9. Чи подообається тобі робити доповіді з хімії?

10. Чи робиш електронні презентації з хімії на різні теми?

11. Чи подобається тобі розв’язувати та складати кросворди з хімії?

12. Ти малюєш малюнки на хімічні теми?

13. Тобі подобається розв’язувати задачі з хімії?

14. Ти отримуєш задоволення коли досягаєш успіхів з науково-дослідної роботи?

15. Ти дуже засмучуєшся коли твій вчитель хімії по якійсь причині не може провести науково-дослідний гурток?

16. У чому полягає важливість даного науково-дослідної діяльності для тебе особисто?

17. Який результат ти хочеш отримати у кінці своєї дослідної роботи?

18. Що, як і в якій послідовності ти повинен робити, щоб досягти визначеного результату?

19. Що тобі для цього потрібно і де ти можеш це взяти?

20. Як і на основі яких критеріїв ти зможеш переконатися у досягненні результату?

Додаток в засідання хімічного гуртка «дослідження якості продуктів харчування»

Аналіз нових підходів до викладання природничих наук, які пропонують учені та педагоги-практики, свідчить про те, що зниження інтересу школярів до природознавства — загальна проблема шкільної освіти. Прийнято вважати, що головним завданням у вивченні природничих наук є розгляд наукових уявлень і законів. Але часто після закінчення школи здобуті знання забуваються і не мають теоретичного та практичного застосування. Тому для вчителя дуже важливо перетворити учня на активного суб'єкта процесу навчання, який уміє висувати гіпотези, виконує досліди, перевіряє результати, підтверджує чи спростовує гіпотези, формулює висновки. Учням дуже важливо освоїти таку групу методів природознавства, як аналітичні, синтетичні й експериментальні, усвідомити практичний узаємозв'язок з навколишнім світом.

Програма курсу хімії не дозволяє під час занять приділити достатню увагу розв'язанню цих питань. Тому важливим є проведення позакласних заходів, зокрема занять хімічного гуртка. Пропонується розробка заняття гуртка «Визначення якості продуктів харчування».

Цілі: формувати інтерес до вивчення хімічної науки; забез­печити особистісно орієнтований характер навчання; сприяти роз­витку творчих дослідницьких здібностей учнів; виробляти в учнів навички грамотного поводження з хімічними речовинами під час проведення практичних робіт дослідного характеру, які мають прикладну спрямованість; формувати творчу активну особистість, здатну до самопізнання, самовизначення й самореалізації; навчити встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, робити узагальнення, самостійно застосовувати й систематизувати набуті знання, фіксува­ти та пояснювати результати дослідів, створювати дослідницькі про­екти, вивчати й освоювати проектні технології; виховувати свідоме ставлення до власного здоров'я, а також до здоров'я суспільства в цілому.

Методи: експериментальний; метод проектів.

Методичне обґрунтування вибору методів: вибрані методи покликані розширити й поглибити уявлення про хімію як найважливішу практичну природничу дисципліну; роз­крити значення хімії в повсякденному житті; розвивати навички експериментальної та самостійної роботи, спостережливість, точ­ність та акуратність, бережливе ставлення до реактивів і приладів у лабораторії; навчити учнів самостійно критично мислити, міркува­ти, використовуючи відомі їм факти, закономірності науки, робити обгрунтовані висновки, приймати самостійні аргументовані рішення; навчити працювати в команді, сумлінно виконуючи взяті на себе обов'язки. Отже, мета обраних методів — формування творчої активної особистості.