118

ВСТУП

В наш час все більше постає проблема гендерної поведінки. Саме поняття гендер ввійшло в наукове використання порівняно нещодавно. Термінологічно воно сформувалось в 60-х роках двадцятого століття , але широко стало застосовувати лише на початку 80-х р. Розвитку гендерного підходу в значній мірі сприяли дослідження ,виконані в руслі феміністичної антропології (М Мид., М. Розальдо, И.Ламфере , Ш. Ортнер) що вивели на передові рубежі науки обговорення теми грунтовності концепції біологічного детермінізму соціальної нерівності статей, постановили проблему існуючої в суспільстві різниці в розумінні чоловічих і жіночих ролей , позицій,рис характеру, та їх дискримінаційному характері для жінок. Результатом розвитку радикальної феміністичної теорії стало виникнення в психології в 70-х роках 20-го століття нового напрямку гендерних досліджень – «психології жінок» (Х.Дойч, К. Хорні , М. Кляйн, К. Гіліган, Н.Ходоров, Д. Міллер, а також М.В. Буракова, Л.В. Попова, Г.В. Турецька).Досягненням психологів даного напрямку стало те що вони створили більш позитивний образ фемінності як відображення жіночої психології. Розвиток феміністичної теорії в психології сприяв становленню та розвитку нового наукового напрямку – психології гендерних відмінностей (див. аналіз в працях О.А. Зрдравомислової, Т.Клименкової , С Міллер, С.Рігер, О.Р. Ярської-Смірнової) . Але зараз теорія гендерних досліджень відходить перших робіт зосереджених навколо жінок. В сучасних гендерних дослідженнях вивчається широкий спектр запитань чоловіків та жінок в суспільстві , в сім’ї, в професійній діяльності. В психології поняття гендерної поведінки часто досліджується, але тим не менш різницю між чоловіками та жінками можна розглядати ще довго. Гендерний стереотип, як і інші види соціальних стереотипів – це невід’ємний атрибут повсякденного мислення, самоусвідомлення та взаємодії індивідів у соціальному просторі. А саме на основі гендерних стереотипів формується гендерно-рольова поведінка. Актуальність теми магістерської роботи обумовлюється тим, що результати дослідження розширюють уявлення про явище гендерної поведінки,та факторів що сприяють її становленню в процесі соціалізації особистості.

Об’єкт дослідження :феномен гендерної ідентичності .

Предмет:психологічні особливості гендерно-рольової поведінки жінок та чоловіків з різними типами ставлення до сім’ї.

Мета:теоретично обгрунтувати психологічні особливості гендерно-рольової поведінки особистості, емпірично дослідити зв’язок між гендерною ідентичністю жінок та чоловіків на ставленням їх до сім’ї, створити програму впливу для налагодження взаємостосунків у партнерів з різними типами ставлення до сім’ї.

Відповідно до мети ми визначено завданнядослідження:

• охарактеризувати поняття «гендер», «гендерна поведінка»,

• розглянути теоретичні підходи ,щодо пояснення особливостей становлення гендерної поведінки.

• проаналізувати феноменологічні аспекти гендерної поведінки;

• описати етапи гендерної соціалізації

• зробити огляд та описати методики дослідження психологічних особливостей гендерно-рольової поведінки.

• емпірично дослідити вплив гендерно-рольової ідентичності жінок та чоловіків на тип ставлення до сім’ї.

• створити програму впливу для налагодження взаємостосунків у партнерів з різними типами ставлення до сім’ї.

Гіпотеза: Гендерно-рольова ідентичность жінок та чоловіків впливає на тип ставлення до сім’ї.

Теоретико-методологічні основи дослідження:

До теоретичних основ магістерської роботи можнв віднести праці таких видатних психологів як : Т.В. Говорун та О.М. Кікінеджі, Ш.Берн, Роберт Столлер та Сандра Бем.

Методи дослідження: Для розв’язання поставлених завдань використовувались методи теоретичного аналізу проблеми(аналіз ,синтез, узагальнення тощо),методи емпіричного дослідження ,методи кількісної та якісної обробки даних, методи математичної статистики ( коефіцієнт кореляції Пірсона), методи психодіагностики( тести,опитувальники).

Емпірична база дослідження: дослідження проводилось серед студентів чотирьох факультетів Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка,загальна кількість респондентів склала 102 особи (51 жінка, 51 чоловік), дослідження проводилось в два етапи і тривало з 29.02.2012 по 20.03.2012 та з 20.01.2013 по 03.02.2013.

Наукова новизна роботи полягає у поглибленні знань про особливості гендерно-рольової поведінки чоловіків та жінок, як важливу частину соціалізації та життя кожної особистості, невід’ємність впливу гендерної соціалізації на подальше життя, та в особливості розвиток сімейних стосунків. Вказано що стереотипи які ми сприймаємо та присвоюємо пов’язані з уявленнями про світ та структуру сім’ї.

Теоретична значущість дослідження полягає в аналізі факторів які зумовлюють створення в особистості певного типу поведінки, та прийняття на себе певної ролі в сім’ї. Обгрунтуємо роль гендерної поведінки в створенні типу відносин в шлюбі.

Практична значущість дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані в навчально-виховній роботі викладачами, адміністрацією вишів, практичними психологами при роботі з подружжям, для виявлення та корекції проблем пов’язаних з невірним розподілом ролей чи простою несхожістю в уявленнях про шлюб у сім’ях.

Апробація: При написанні роботи була написана та опублікована наукова стаття на тему «Гендерно-рольова ідентичність жінок з різними типами ставлення до сім’ї». Взята участь у круглому столі за участі студентів-магістрантів спеціальності «Психологія» «Творчість дитини: погляд психолога», та видані методичні рекомендації на тему «Психологічні особливості гендерно-рольової поведінки чоловіків та жінок з різними типами ставлення до сім’ї.»

Структура роботи Магістерська робота містить вступ , три розділи, висновки, список використаних джерел що нараховує 50 найменувань та 3 додатки. Основний зміст магістерської викладено на 97 сторінках друкованого тексту,вміщує 7 таблиць та 6 рисунків.

РОЗДІЛ 1

Теоретичні аспекти дослідження гендерно-рольової поведінки особистості

У цьому розділі розглянуто зміст понять «гендеру», «гендерного стереотипу», «гендерної поведінки», «гендерної соціалізації» та «гендерної ідентифікації», проаналізована історія дослідження даного феномену ,також визначені етапи гендерної соціалізації та актуальність і практичність знань здобутих на основі цих досліджень у сучасному суспільстві.

1.1 Поняття гендеру у вимірі соціально-психологічних досліджень

Автори підручника Т.В. Говорун та О.М. Кікінеджі так визначають поняття гендеру: Гендер- соціально-психологічна характеристика, набута у процесі соціалізації, яка формує людину як чоловіка чи жінку і значною мірою визначається особливостями культури, традицій, звичаєвості, виховання,соціальними очікуваннями[17,с.18] За іншим відомим визначенням Мак-Корміка «гендер-це соціальна категорія ,в основі якої лежить біологічна стать ,але охвачує також типи поведінки ,ролі та образи ,які, хоч і не детерміновані біологічно ,але розглядаються в суспільстві як притаманні чоловічим та жіночим представникам»[34,с.77] Для прикладу можна навести іще одне визначення Ш.Берн: Гендер (Gender)— соціально-біологічна характеристика, за допомогою якої люди дають визначення поняттям «чоловік» і «жінка». Оскільки стать (sex) является біологічною категорією, соціальні психологи часто посилаються на ті гендерні відмінності, які обумовлені біологічно, як на «статеві»[7]. Саме поняття «гендер» походить від грецького слова «генос» ( «походження», «матеріальний носій спадковості»),тому в українській мові йому найбільш близьке поняття «рід» або «досвід роду»[15,с.50].Та в Американському словнику спадщини англійської мови (AmericanHieritageDictionaryofEnglishLanguage) термін «гендер»розуміється як уявлення відносин ,що показує приналежність до класу,групи,категорії[13]. Саме це дослівне тлумачення поняття є найближчим до його психологічного визначення. Використовуючи поняття «гендер», мають на увазі соціальний аспект відкосин статей , поширені в суспільстві статеві стереотипи, культуру жіночої та чоловічої поведінки, систему взаємин між жінкою та чоловіком, обумовлених соціальними, економічними і політичними чинниками. Основою для поняття гендер є біологічна стать, що визначається на біологічних відмінностях в анатомічній будові статевих органів,пропорцій тіла,фізичній витривалості,м’язовій силі тощо.

За підручником Т.В.Говоруна виділяють первинні, вторинні та третинні статеві ознаки. До первинних відносять біологічні характеристики пов’язані з будовою репродуктивних органів та репродуктивною здатністю. За вторинними статевими ознаками розрізняють чоловіків і жінок у будові тіла ,поставі , швидкості ходи,голосі. Первинні та вторинні статеві ознаки пов’язують з біологічним розвитком і дозріванням організму з моменту його зачаття. Третинні статеві ознаки є набутими, це жести ,міміка, пантоміміка ,хода, зачіска ,одяг, прикраси тощо. Саме на основі третинних статевих ознак і утворюється психічна стать - це певна система ціннісно-смислових уявлень про себе як про чоловіка чи жінку[17,с.8-13,18]. Психологічна стать є продуктом соціалізації (Соціалізація (Socialization)-процес, за допомогою якого людина навчається відповідним моделям поведінки в суспільстві, цінностям і так далі[7]), вона утворюється на основі привитих нам з дитинства стереотипів. Одного дня художниця Николь Холландер намалювала такий маленький комікс: два персонажі з червоними від морозу вухами стоять на вулиці в самий холодний день року. Один говорить: «Навіщо мені шапка, мені холод дарма». Другий: «Я не ношу шапки, вона псує мені всю зачіску». Хто з них хлопчик, а хто — дівчинка?[7] Саме це і є яскравий приклад впливу гендерних стереотипів на наше мислення.

Т.В.Говорун говорить про те ,що «гендерні стереотипи – це спрощені, стандартизовані, стійкі, емоційно насищенні, ціннісно означені полярні за знаком оцінки , жорстко фіксовані образи чоловіка і жінки, які спонукають до певного ставлення»[17,с.37]. Саме за допомогою гендерних стереотипів забезпечується дотримання та збереження тих основних «законів» традиційної гендерно-рольової ідеології , які на протязі історичного досвіду народу сформувались на основі вигідних і практичних , з точки зору безпеки та розвитку , функцій жінок та чоловіків.[47]Утворення гендерних стереотипів відбувається в умовах гендерної системи,вона відображає асиметричні культурні оцінки й очікування , що адресуються людям залежно від їх статі. Таким чином гендерна система – це соціально сконструйована система нерівності за статтю. Важливу роль у розвитку й підтримці гендерної системи відіграє свідомість людей. А конструювання гендерної свідомості відбувається за допомогою розповсюдження і підтримки стереотипів, в тому числі й гендерних.[15]

За Т. В. Говоруном гендерні стереотипи поділяють за змістом на чотири групи:

/. Стереотипи маскулінності/фемінності. Чоловікам і жін­кам приписують певні психологічні якості, особливості поведін­ки. Якості, які асоціюються з чоловіками, називають інструмен­тальними, оскільки вони характеризують чоловіків як діячів, що впливають на світ. Якості, що асоціюються з жінками, називають експресивними, бо вони характеризують емоційне функціонуван­ня жінок у сім'ї, ставленні до дітей, чоловіка. Чоловіки і жінки і («більшого погоджуються з тим, що інструментальні якості влас­ні ні чоловікам, експресивні — жінкам ( див. табл. 1).

Таблиця 1.

Чоловіки	Жінки
1) Емоційно витримані	1) Емоційно вразливі
2) Орієнтовані на працю в суспільстві	2) Орієнтовані на дім і сім'ю
3) Непохитні	3) Легко навіювані
4) Ділові	4) Працелюбні
5) Розуміються на техніці	5) Розуміються в мистецтві
6) Реактивні в гніві	6) Делікатні
7) Поводять себе як лідери	7) Схильні поступатись владою іншим
8) Самовпевнені	8) Потребують похвали
9) Логічний тип мислення	9) Образний тип мислення
10) Егоїстичні	10) Здатні до самозречення

2. Стереотипи, пов'язані з відмінностями у змісті праці статей. Сферою жінок вважається емоційна, експресивна діяль­ність, у якій визначальними є опікуючий, виконавчий та обслуговуючий компоненти. Інструментальну сферу діяльності, яку ха­рактеризує творча, керівна, результативна праця, приписують чо­ловікам. Поширенню цього стереотипу в гуманітарних науках сприяли концепції «природної» взаємодоповнюваності статей Т. Парсонса і Р. Бейлза та біологічно детермінованих, вроджених якостей (якою вважається, наприклад, материнський інстинкт) [17].

3. Стереотипи, які закріплюють сімейні та професійні ролі відповідно до статі. Головними соціальними ролями жінок вва­жають сімейні (мати, господиня), чоловіків — професійні (керів­ник, шеф). Чоловіків оцінюють за професійними успіхами, соці­альним статусом, а жінок — за господарськими вміннями, наяв­ністю сім'ї та дітей[17].

4. Стереотипи, пов'язані з привабливістю, критеріями оцін­ки зовнішності чоловіка та жінки. Наприклад, він — суцільна сила м'язів, вона струнка і тендітна. Маскулінність і фемінність є нормативними уявленнями про соматичні, психічні та поведінкові особливості жінок і чоловіків[17].

Гендерні стереотипи виступають як гендерні схеми. Гендерні схеми — це когнітивні категорії гендера[7].Вони керують процесами обробки інформації, що поступає до нас, таким чином, що ми починаємо сприймати, запам'ятовувати і інтерпретувати її відповідно до наших уявлень про гендер. Наприклад :У відомому дослідженні (Condry & Condry, 1976) випробовуваним показували фільм про дев'ятимісячного дитяти; при цьому одній половині глядачів говорилося, що це дитя — хлопчик, а іншій половині — що дівчинка. Ця проста маніпуляція приводила до абсолютно різної оцінки одного і тієї ж поведінки. Наприклад, в одному з показаних епізодів дитя починало кричати після того, як з коробки раптово вискакував попригунчик. Ті люди, які вважали дитя хлопчиком, сприймали «його»розсердженим, ті ж, хто вважав дитя дівчинкою, сприймали « її» зляканою[7]. Це лише один з наглядних прикладів того як гендерні стереотипи впливають на поступаючи нам інформацію. На одну й ту саму інформацію люди реагували по різному в залежності від установки.

Тим не менш гендерні стереотипи є корисними,розглянемо функції які вони виконують в житті людини:

-регулятивну. Полягає у спрямуванні індивідів на освоєн­ня певних видів занять, професій, посад тощо. Наприклад: «Справжній чоловік нічого не боїться», «Тільки справжні чолові­ки підкоряють небо», «Щастя жінки без сім'ї є неповним» тощо;

- пояснювальну. Виявляється у формулюванні коментарів, рекомендацій щодо поведінки статей. Наприклад, «Чоловіки ма­ніть стригтися коротко»;

-ретрансляційну. Полягає в тому, що певні тендерні стереоти­пи нав'язують або нейтралізують відповідні соціальні інститути, лі­тература, мистецтво, засоби масової інформації, особливо реклама;

- виправдовуючу. Гендерні стереотипи мотивують, виправ- довують некоректну, неадекватну поведінку за певних обставин[35]

Отже, як бачимо з наведеного вище матеріалу: стереотипи являються носіями всього історичного , епохального і контекстуального практичного досвіду (народу) і виконують не лише функцію економії психічної енергії переробки інформації ,але і забезпечують цілеспрямованість організації життєдіяльності на безпечність і розвиток як суспільства в цілому , так і його окремих членів [49].

Під впливом гендерних стереотипів в процесі гендерної соціалізації відбувається гендерна ідентифікація.Т.В.Говорун визначає поняття гендерної ідентифікації так: «гендерна ідентифікація – це внутрішнє переживання своєї статевої належності, суб’єктивне осмислення та переживання гендерної ролі, уподібнення до неї , своєрідна єдність статевого самоусвідомлення і поведінки» [17,с.77]Гендерна ідентичність особистості проявляється як в виборі соціальних ролей ,що приймаються до засвоєння, так і в характері їх виконання , в максимальних цілях, що ставить перед собою особистість[49]. Як вказано вище гендерна ідентичність включає в себе «статеве самоусвідомлення та поведінку». Отже, гендерна поведінка виникає в процесі соціалізації під впливом гендерних стереотипів і існує в умовах гендерної ідентичності. По своїй суті гендерна поведінка є статевотипізованою. «Статевотипізована поведінка – поведінка що найбільш характеризує поширені, яскраві взірці за традиційного розподілу ролей , з яким чоловіки виконують предметно інструментальні, а жінки – емоційно експресивні ролі»[17]. Серед статевотипізованої поведінки виділяють такі виміри як маскулінність(типово чоловіча поведінка), фемінність(типово жіноча поведінка) та андрогенія(в залежності від потреб проявляється чи маскулінність чи фемінність).[2] Саме дотримання однієї з даних ліній поведінки і є гендерно-рольовою поведінко.

Узагальнюючи слід зазначити ,що дослідження даного феномену триває лише з середини двадцятого століття , але проблема гендерної поведінки розглядалась давно,отже розглянемо які самі підходи вивчали проблему гендеру.