Висновки та рекомендації.

Отже метою даної роботи було : теоретично обгрунтувати психологічні особливості гендерно-рольової поведінки особистості, проаналізувати методичні засоби її дослідження, визначити вплив гендерної ідентичності жінок на тип ставлення до сім’ї Опираючись на мету були визначені завдання , опираючись на які можна проаналізувати результати даної роботи за такою схемою:

1. Гендер - соціально-біологічна характеристика, за допомогою якої люди дають визначення поняттям «чоловік» і «жінка». Гендерна поведінка формується в процесі соціалізації на основі гендерних стереотипів , які в свою чергу поділяються на 1.стереотипи маскулінносі-фемінності,2. стереотипи пов’язані з відмінностями у змісті праці статей ,3.стереотипи ,що закріплюють сімейні та професійні ролі відповідно до статі, 4.стереотипи ,пов’язані з привабливістю , критеріями оцінки зовнішності чоловіка та жінки.

2. Поняття «гендеру» розглядаи представники різних психологічних шкіл. Фрейд, вважав що «Анатомія – це доля»; Карл Густав Юнг - що в людині є як жіноче так чоловіче психологічне начало, К.Хорні заперечувала твердження Фрейда про відчуття жінкою неповноцінності,і критикувала багато його робіт, Ненсі Чодороу вважала, що процесі гендерного виховання Фрейд недооцінював вплив соціуму,зокрема матері. В теорії структурно-функціонального аналізу Т. Парсона говориться про те ,що лідерська роль чоловіка визначена його не здатністю народжувати та виховувати дітей ,отже йому залишається спеціалізуватись в іншому,інструментальному напрямку. Біхевіористи пояснюють статево рольову поведінку людини як систему стимул – реактивних зв’язків , що закріплюють маскулінну та фемінну поведінку як вторинні умовні рефлекси. В теорії соціальних ролей Іглі говориться про те що різні для двох статей види досвіду, що виникають з гендерних ролей, призводять до того, що навички і антитюди у чоловіків і дружин - почасти різняться, і саме на цьому грунтуються відмінності в поведінці.. Представники когнітивного напрямку тлумачать статеву ідентичність як результат поетапного пізнання , поглиблення і розширення інформації про правила соціальної поведінки про себе як статеву істоту. Серед найрозповсюдженіших теорій гендерної поведінки виділяють теорію Сандри Бем, що не лише створила методки визначення рис притаманних тій чи іншій статі, але й ввела поняття андрогінії. Найбіологізаторською в даному розділі можна вважати теорію біологічних та соціобіологічних концепцій, які представлені роботами Лайонел Тайгер і Робін Фокс,вони вважали що люди в своїй поведінці дуже схожі на приматів , але останні не відчувають тиску соціокультурних чинників,вони вважали , що домінування осіб чоловічого роду біологічно детерміноване і характерне для всіх тварин , у тому числі і людини. Останніми розглянуті теорії фемінізму, серед них виділяють: ліберальний фемінізм,соціалістичний (Марксистський) напрямок у фемінізмі, радикальний фемінізм, психоаналітичний фемінізм, постмодерністський напрямок у фемінізмі.

3. При дослідженні гендерної поведінки виділяють такі основні поняття:маскулінність, фемінність та андрогінність. Погляди на взаємозв’язок цих понять змінювалися,але їх суть завжди залишалася однаковою - вони відображають прийняті в соціумі лінії поведінки чоловіків та жінок. Також розглянуте поняття андрогінії це поєднанням в одній людині чоловічого та жіно­чого, згідно з даосистською філософією, «інь» (жіноче начало) та «янь» (чоловіче начало). Оскільки біологічна стать в сучасному суспільстві не завжди відповідає психологічній введене таке поняття - транссексуали – це індивіди з розладами статевої тотожності, які досягли віку статевої зрілості. Також доволі часто постає питання чи відповідають гомосексуальні стосунки стандартним гендерним ролям. Гомосексуальність (грец. потоз — тотожний, подібний, зехив — стать) — сексуальний потяг до особи тотожної статі та сексуальний контакт з нею. Відповідно до поняття гомосексуалізму з’явилось поняття гомофобії: гомофобія— почуття страху або відрази до гомосексуальних індивідів упереджене ставлення до людини через її гомосексуальні орієнтації. В результаті розгляду даних понять був зроблений висновок,що геї та лесбійки відрізняються від гетеро сексуальних пар лише гомоеротичною спрямованістю а не гендерними ролями.

4. Гендерна соціалізація – засвоєння та відтворення притаманних певному соціальному довкіллю статевоспіввіднесених нормативів поведінки.

При соціалізації особистості діють умови, які називають факторами

Перший – мегафактор– космос, планета, світ, які в тій чи іншій мірі через інші групи факторів впливають на соціалізацію всіх жителів Землі.

Другий – макрофактори що впливають на соціалізацію країни, етносу, суспільства, держави.

Третій – мезофактори (які дозволяють виділяти групи людей за: місцевістю і типом селища, в яких вони живуть (регіон, село, місто); приналежністю до слухачів тих чи інших мереж масової комунікації (радіо, телебачення) тощо.

Четверта група –мікрофактори. До них належать фактори, що безпосередньо впливають на конкретних людей – сім’я, сусіди,групи однолітків, виховні організації, різні громадські, державні, релігійні, приватні і контрсоціальніорганізації, мікросоціуми.

5. Проблема гендерних стереотипів є актуальною на сьогоднішній день, вона породжує нові проблеми-на роботі , в стосунках. Тому важливо зрозуміти всі аспекти даного питання. Так наприклад те,що ми ніби то «бачимо», ніби чоловіки і жінки мають стереотипні риси, незалежно від реального стану речей, і, таким чином, помилково подумки «підтверджуємо» стереотипні пророцтва, ми ставимося до чоловіків і жінок так, ніби їм властиві стереотипні риси.. Крім того - стереотипи змушують нас віддавати перевагу чоловікам в якості керівників і чекати, що жінки будуть мати підлеглий статус. У результаті поведінка, необхідна для виконання керівної ролі, здається типово маскулінною, а поведінка, необхідна в підлеглому положенні, - фемінінною. Традиційні гендерні стереотипи фактично є характеристиками статусу. Крім того у наш час перед жінкою стоїть проблема вижити і зберегти сім'ю . В залежності від розподілу ролей виокремлюють сім’ї традиційні (патріархальні чи матріархальні), в яких один з членів подружжя є внутрішньо-сімейним лідером, активнішою стороною в подружніх сто­сунках і відносинах із соціумом, та егалітарні, в яких ролі розподіляються з урахуванням конкретних інтересів і можливостей партнерів. При цьому спостерігаються вирівнювання функцій подружжя і відносно незалежне становище дітей. А широко поширені патріархальні погляди на місце жінки в суспільстві створюють додаткові труднощі не лише для жінок.

Аналіз історичних документів, які фіксували майнові, сі­мейні права чоловіків і жінок, фольклорних творів, шлюбно-сі­мейних звичаїв, переконує, що українців з-поміж інших народів вирізняла егалітарність міжстатевих стосунків

Психологія українців як етносу засвідчує, що їм не прита­манний андроцентризм на рівні сімейного функціонування. Соціо­статеві установки відображають національний характер взаємин статей, які історично вибудовувались на засадах біархатності, комплементарності сфер діяльності, пошани до жінки.

Україна має історично сформовані етнопсихологічні перед­умови для досягнення гендерного паритету на сучасному етапі розвитку суспільства. Тож є очікуваними результати жінок про їх відношення типу сімей, а чоловічий погляд скоріше більш євро типізований.

6. В розділі «Методичні засади дослідження гендерно-рольової поведінки» були описані такі методики:«Методика дослідження маскулінності-фемінності» Сандри Бем, тест «Орієнтація на традиційні чи егалітарні стосунки. Дані отримані за результатами цих методик чудово характеризують прикладне значення даної роботи, та підтвердити феномени описані в ній.

7.За допомогою емпіричного дослідження, реалізуючи поставлені завдання були виявлені такі особливості взаємовпливу гендерно-рольової ідентичності жінок та чоловіків та орієнтації на традиційні чи егалітарні стосунки.

1)У цілому серед досліджуваних було виявлено більше жінок з фемінним типом гендерно-рольової ідентичності, ці особистості мають риси, що називають жіночими-емоційність, м’якість, слабкість, турботливість, практичність, консервативність, інтуїтивність, реалістичність, комунікативність, сензитивність, эмпатійність і так далі. Серед чоловіків було виявлено більше представників маскулінного типу поведінки який характеризується такими рисами як інтелект, раціональність, незалежність, активність, сила (як фізична, так і психологічна, чи сила характеру), авторитарність, агресивність, стриманість в емоційних проявах, схильність до ризику, здатність до досягнень.

2) Проаналізувавши подальшу роботу було виявлено орієнтацію на егалітарні стосунки у більшості жінок, в тому числі і фемінних, що вказує на те,що це по-перше розповсюджений тип стосунків який пропагандується багатьма джерелами (наприклад ЗМІ), та по-друге -- даний тип стосунків є притаманним Українській сім’ї на протязі століть а отже є актуальним і природним для сучасних українок. Поглянувши на результати опитування чоловіків можна помітити що переважна більшість орієнтована на традиційний(патріархальний) тип стосунків, що підкреслюється їхніми маскулінними рисами які сприяють керівному положенню чоловіка в усіх сферах його життя. Просліджуючи наявність взаємозв’язку можна поміти що при дослідженні жінок він є більш вираженим ніж при роботі з чоловіками. Але є наявним, а отже висока ймовірність що при зміні типу гендерно-рольової поведінки( яка є набутою в процесі соціалізації) зміниться й погляди на розподілення ролей та обов’язків у сім’ї.

Підводячи підсумки можна сказати, що орієнтація на егалітарні стосунки стає все розповсюдженішою , і все слабше залежить від гендерно-рольової ідентичності , та гендерних стереотипів.

Соціально-психологічний тренінг визначається як «область практичної психології, орієнтована на використання активних методів групової психологічної роботи з метою розвитку компетентності в спілкуванні». Груповий психологічний тренінг не зводиться тільки до соціально-психологічного. Область його застосування значно ширше, ніж в останнього, і аж ніяк не обмежується розвитком навичок ефективного спілкування та підвищенням комунікативної компетентності.

Проаналізувавши результати поданого вище дослідження, можна звернути увагу на те, що погляди чоловіків та жінок на тип ставлення до сім’ї часто не співпадають,чоловіки частіше орієнтовані на патріархальний тип стосунків , а жінки на егалітарний. Актуальність програми:у відносинах чоловіків та жінок , коли трапляються такі розбіжності, часто виникають проблеми, сварки основою яких може стати не вірне розподілення обов’язків , на думку одного із партнерів та інше. При виникненні таких конфліктів важливим є навчитися розуміти і слухати партнера.

Тренінг має такі основні частини:вступна, основна, заключна,та складається з двох модулів. Програма спрямована на розвиток вміння слухати та поважати думку партнера,вірно розподіляти функції та обов’язки та вірно вирішувати конфліктні ситуації. Детальна розробка програми подана у Додатку В.

Таким чином провівши аналіз головних понять гендерно-рольової поведінки особистості можна зауважити , що дана проблема є досліджуваною та поширеною. Вже розглянуто багато аспектів цього питання, та все ж дискусії не зникають і чим більше отримується відповідей – тим більше виникає запитань. Тож межі для дослідження даної проблеми дуже широкі,по-скільки гендерна поведінка впливає на всі аспекти особистісного життя, починаючи з відносин, а закінчуючи такими проблемами світового масштабу як гендерна дискримінація. Проведене ж нами дослідження вказало на те,що гендерно-рольова ідентичність жінок та чоловіків майже частково впливає на формування профеміністичної орієнтації у стосунках , але все на формування і типу поведінки і типу сім’ї провідне місце мають одинакові чинники –ті які визначають нашу гендерну соціалізацію.

Аналізуючи основні поняття та результати можна запропонувати поглиблено вивчити дані параметри в межах соціалізації, тобто в процесі вікового розвитку; вдосконалити запропоновану програму розширивши її та межі її використання; визначити етнічну різницю у досліджуваних явищах та інше.

РЕЗЮМЕ

Магістерську кваліфікаційну роботу присвячено дослідженням гендерно-рольової поведінки у чоловіків та жінок з різним типом ставлення до сім’ї. Опираючись на загальні поняття гендерної психології було визначено певні фактори що сприяють становлень та усвідомленню гендерно-рольової поведінки. Проаналізовано передумови створення орієнтації на певний тип стосунків як з психологічної так і з національної точки зору. Проведене дослідження вказало на незалежність цих показників між собою,але певним чином залежність від однакових факторів в процесі утворення та розвитку. Була запропонована програма покращення взаємостосунків у партнерів з різними поглядами на тип сім’ї, та запропоновані подальші шляхи розвитку проблеми.

Ключові слова: гендер, гендерна поведінка, гендерні стереотипи, маскулінність, фемінність ,андрогінність,соціалізація, гендерні стереотипи, патріархальний та егалітарний тип стосунків.