Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ИСЛАМ Укр..doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
11.02.2016
Размер:
8.01 Mб
Скачать

Словник найважливіших термінів

А азан  заклик|призов| до молитви, що сповіщається служителем мечеті муедзином з вежі|башти| мінарету.

Аллах  бог мусульман, Єдиний, Невидимий, але|та| Всебачащий|усевидющий| та|та| Всюдисущий|усюдисущий|. Мусульмани називають Його безліччю імен: Рабб (Господь), аль-Баді (Творець), аль-Мукін (Подавець їжі) та ін., але|та| ніколи  Отець, оскільки вважають|рахують,лічать|, що тим самим Аллаху|аллахові| приписуються людські якості. Символом його володарювання|владицтва| над світом є Престол на сьомому небі|піднебінні|, під яким зберігається оригінал Корану (див. Коран.

Акида (Акіда)  6 (за іншими джерелами 7) найважливіших догматів, що складають Символ Віри ісламу (див. догмат, Символ Віри), згідно з|згідно| яким мусульманин повинен вірити в:

  • єдиного бога Аллаха;

  • Священні Писання, останнім з|із| яких є Коран;

  • пророків — посланців|посланників| Аллаха, головним|чільним| і|та| останнім з|із| яких є пророк Мухаммед;

  • ангелів — створених зі|із| світла|світу| посланців|посланників| і|та| слуг Аллаха;

  • майбутнє|грядуще| воскресіння|неділя| мертвих і|та| Суд Божий;

  • Передвизначення, згідно з|згідно| яким усе у світі було передбачене ще до його створення.

аяти (айати)  коранічні вірші (див. Коран), часто у вигляді прямої мови від імені самого Аллаха.

Д дервіш  мандруючий мусульманський відлюдник-суфій (див. суфізм).

джихад [араб. зусилля]  старанність, завзяття в ім'я Аллаха, що включає боротьбу за ісламську віру, а при необхідності, й|та| священну війну.

Джума [араб. день зборів|зібрань|] п'ятниця, святковий день для мусульман, за аналогією із суботою у іудеїв та|та| неділею у християн. Згідно з|згідно| ученням|ученням,навчанням|, саме на п'ятницю припаде День Божого Суду, тому правовірні цього дня збираються в мечеті на обов'язкову спільну молитву.

догмат — коротке твердження богоданої Істини, яке має бути прийнятим на віру без доказів, сумнівів і|та| спотворень.

З закят [араб. очищення]  одне з п'яти обов'язкових приписів ісламу (див. Стовпи Віри)  благодійний податок, встановлений самим Мухаммедом для розподілу між бідними членами мусульманської громади. В деяких країнах береться у вигляді державного податку, роздається як милостиня.

Зам-Зам Земзем  священне джерело біля Кааби в Мецці (див. Кааба). За легендою, джерело з'явилося біля ніг Ісмаїла та його матері, коли вони були гнаними Ібрахимом див. Ібрахим та мучилися в пустелі від спраги.

Ж жертвопринесення (див. Хадж, свята мусульманські). І Ібліс (Шайтан  занепалий ангел, що був скинутий Аллахом на землю за відмову вклонитися людині, ватажок демонів  джинів;

Ібрахим  праотець єврейського та|та| арабського народів, в Біблії  Авраам, перший проповідник єдинобожності. На відміну від іудейської традиції, мусульмани вважають|рахують,лічать|, що в жертву Богові він мав принести свого сина Ісмаїла, що став згодом родоначальником арабського народу (у іудеїв  Ісаака, родоначальника єврейського народу. На честь цієї події в ісламі святкується|відзначає| свято жертвопринесення (див. свята мусульманські). Вважається, що саме Ібрахим побудував|спорудив,построїв| храм Каабу в мецці (див. Кааба), що став при Мухаммедові сакральним центром ісламського світу.

ід (див. свята мусульманські).

імам [араб. той, хто стоїть попереду|спереду|]  а) керівник спільної молитви, яким може бути обраний будь-який благочестивий мусульманин; б) глава мусульманський громади.

Ісмаїл — син Ібрахима (див. Ібрахим).

іслам, мусульманство [араб. муслимпокірність|покірливість|, слухняність]  світова монотеїстична релігія (див. монотеїзм), що виникла у VII ст. в арабському середовищі. Нині налічує близько 1,5 млрд. послідовників. Поширений на Близькому Сході, Півночі Африки, Кавказі, Середній Азії та ін.

К Кааба  головна|чільна| святиня мусульман, у бік якої правовірні звертаються|обертаються,поводяться| під час молитви — будова кубічної форми в центрі "Забороненої мечеті" Масджид аль-харам в мецці. В стіну Кааби вмурований Чорний Камінь — найважливіша реліквія ісламу (див. Чорний Камінь.). За переказами, перше святилище на цьому місці побудував ще Адам. Зруйновану під час Потопу Каабу відбудували Ібрахим з Ісмаїлом. У 629 р. Мухаммед звільнив від ідолів головний язичницький храм, що став відтоді місцем паломництва мусульман (див. Хадж).

кісва — чорне покривало Кааби (див. Кааба), прикрашене вишитими золотом висловлюваннями|висловами| з|із| Корану,

Коран [араб. те, що читають]  Священне Писання ісламу, збірник проповідей Мухаммеда, який отримав|одержував| знання Корану шляхом Одкровення|прозріння|. Оригінал Корану, за переказами, зберігається під Престолом Аллаха на сьомому небі|піднебінні|. Текст Корану, записаний послідовниками Мухаммеда римованою прозою, складається із|із| 114 сур (глав)|розділів|, розташованих|схильних| по зменшенню розміру, а сури  з|із| аятів (див. аяти).

М Махді  прийдешній|грядущий| правитель, месія, який повинен з'явитися|появлятися| перед Судним Днем, щоб встановити Царство Боже на землі.

Мухаммед, Мохаммад, Магомет (570-632  пророк і|та| посланець|посланник| Аллаха, засновник|фундатор| ісламу. Народився і|та| почав|зачинав,розпочинав| проповідувати в мецці. Створив релігійно-політичний союз|спілку| арабських племен, встановив основні культові правила і|та| закони, що регулюють усі сфери життя суспільства|товариства| (див. шаріат). Похований у Медіні.

Медіна  місто-оазис в Західній Аравії, який до переселення в нього Мухаммеда звався Ястрибом. Могила пророка в мечеті Масджид-ан-Набі у Медіні є другим за значимістю місцем паломництва.

медресе  середній або вищий учбовий заклад при мечеті.

Мекка  головне|чільне| мусульманське місто в Західній Аравії. Згідно з|згідно| переказами|переданням,переказом|, тут жили: перша людина Адам, праотець арабського і|та| єврейського народів Ібрахим, тут народився і|та| почав|зачинав,розпочинав| проповідувати іслам Мухаммед. Храм Кааба в мецці (див. Кааба) є головною|чільною| святинею ісламу, а саме місто  забороненою зоною для іновірців.

мечеть [араб. масджид]  молитовний будинок|дім|. На відміну від християнської церкви, не є сакральним місцем, храмом.

мінарет  1-4 високих веж|башт|, з яких служитель мечеті муедзин проголошується заклик до молитви (див. азан).

міхраб  ніша в мечеті, що вказує|показуючий| напрям|направлення| на мекку, звернувшись обличчям до якої мусульмани моляться.

мулла [араб. володар, хазяїн|володар|]  духовна особа|лице,обличчя| у мусульман, що має спеціальну релігійну освіту|утворення|. Обирається вірянами|віруючими|. Найчастіше стає вчителем|вчителем| в медресе (див. медресе).

мусульманство (див. Іслам).

муедзин (див. Мінарет).

Н намаз (див. Стовпи Віри, салят).

П пантеон [грец. pan усе + theos бог] — сукупність усіх богів певної політеїстичної релігії із|із| строгою|суворою| ієрархією та|та| розподілом|розділенням,поділом||,u1088?озділенням,поділом| функцій.

політеїзм [грец. poly багато + theos бог] — многобожжя або язичництво|язичество|.

піст|піст| (див. саум).

п'ятниця (див. Джума).

Р рай  чудовий сад Джанну, створений Аллахом для праведників одночасно із пеклом  Джаханнам. До раю веде тонкий, як павутиння, міст Серат, що висить над пеклом. Тільки душі праведників можуть пройти по цьому мосту, або проїхати на спині жертовної тварини.

Рамазан, Рамазан (див. саум).

С|із| салят [араб.] чи намаз [тюрк.]  один з обов'язкових приписів|розпоряджень| ісламу (див. Стовпи Віри)  щоденна п'ятиразова молитва, що здійснюється, звернувшись обличчям до мекки в уклінній позі, арабською мовою, і включає читання уривків з Корану. Мусульмани вважають за краще молитися спільно, жінкам рекомендується молитися вдома. Полуденна п'ятнична спільна молитва в мечеті є обов'язковою (див. Джума, мечеть).

саум — піст|піст| в місяць Рамадан — один з обов'язкових приписів|розпоряджень| ісламу (див. Стовпи Віри), що встановлений для очищення вірян на згадку про отримання Мухаммедом Одкровення і знання Корану. Триває 30 днів, впродовж яких у світлу частину доби заборонено приймати воду і їжу, розважатися і тому подібне.

свята мусульманські [араб. ід повернення в певний час] відзначаються за місячним календарем і тому не мають фіксованих дат за сонячним календарем:

  • Ід аль-Адха [араб.] або Курбан-байрам [тюрк.]  свято жертвопринесення  головне|чільне| свято на згадку про жертвопринесення Ібрахимом Богові сина Ісмаїла (див. Ібрахим). На згадку про це мусульмани зобов'язані приносити в жертву тварин. Святкується|відзначає| в останні дні паломництва до мекки (див. хадж);

  • Ід аль-Фитр [араб.] або Ураза-байрам [тюрк.]  свято розговіння після посту|посту| в місяць Рамадан (див. саум)  один з двох головних|чільних| свят ісламу на згадку про отримання|здобуття| Мухаммедом Одкровення;

  • Мірадж Лейлят аль-Мірадж  Ніч Вознесіння|підносило|  свято на честь чудової нічної подорожі|мандрівки| Мухаммеда в Єрусалим та|та| вознесіння|підносили| на сьоме небо|піднебіння| до Престолу Аллаха.

Символ Віри|Вери| — збірка|звід,склепіння| найважливіших догматів (див. догмат), що розкривають суть віровчення тієї або іншої релігії (див. Акида).

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.