- •Міністерство освіти україни
- •1.1. Відділення корней
- •1.2. Уточнення корней
- •1.2.1. Метод ділення відрізка наполовину
- •1.2.2. Метод Ньютона (доточних)
- •1.2.3. Метод хорд (сікучих)
- •1.2.4. Метод ітеграцій (метод послідовніх приближень)
- •2. Численне рішення систем лінійних алгебраічних рівнянь
- •2.1. Метод Крамера.
- •2.2. Метод Гаусса.
- •2.3 Блок-схема програми для рішення систем лінійних рівнянь методом Гаусса
- •2.4. Метод простій ітерації
- •2.5. Метод Зейделя
- •3. Обробка експериментальних даних
- •3.1. Задачі, які виникають при обробці експериментальних даних
- •3.2. Інтерполіровання
- •3.2.1. Інтерполіровання функцій
- •3.2.2 Зворотне інтерполіровання
- •3.3. Апроксимація
- •3.3.1. Вибір емпирічної формули. Метод вирівнювання
- •2) Розраховуваєм нові перемінні X та y та занесемо їх до табл. 3.1.
- •3.3.2.Визначення параметрів емпирічноі формули
- •3.3.2.1. Метод обраних точок
- •3.3.2.2. Метод середніх
- •3.3.2.3. Метод найменьших квадратів
- •4. Методи чиселього інтегрування
- •4.1. Метод трапецій
- •4.2. Метод Сімпсона
- •4.3. Оцінка точності формул чисельного інтегрування. Вибір кроку інтегрування
- •4.3.1. Вибір кроку інтегрування за оцінкою остаточного члена (помилки)
- •4.3.2. Вибір кроку інтегрування за допомогою подвійного перерахунку
- •5. Методи чисельного інтегрування звичайних діференціальних рівнянь
- •5.1. Одноступінчати методи
- •5.1.1. Рішення за допомогою рядів Тейлора
- •5.1.2 Метод Ейлера
- •5.1.3. Модификований метод Ейлера
- •5.1.4. Метод Ейлера-Коши Мал. 5.3. Метод Ейлера- Коші
- •5.2. Багатоступінчати методи
- •6. Методи рішення лінейної крайової задачи
- •6.1. Постановка задачи
- •6.2. Метод кінцевих різностей
- •6.3. Метод прогонки
- •6.4. Алгоритм рішення крайової задачі методом прогонки
1.1. Відділення корней
При рішенні інженерних завдань відділення корней і оцінка навчального приближення корня рівняння (1.1) часто проводиться виходячи з фізичного розуміння. Наприклад, при рахуванні густини углеводних сумішей відомо, що найменшій корінь відповідає гущині парової фази, а найбільшій - гущині жідкісті.
Отділення корней може проводитися шляхом аналізу функції f(x) та ії похідних, чи шляхом графічного побудовання залежності y=f(x).
У основі першего способу використовується наступне положення. Якщо на кінцях деякого інтервалу змінення аргументу X неприривна і монотонна функція f(x) приймає різні знаки, то на розгляненому інтервалі знаходиться дійсній корінь рівняння (1.1). Другий спосіб заключається у тому, що будується графік функції та визначаються точки його перехрещення з осью абцис, які з точністью побудування графіку відповідає корням рівняння F(x)=0.
1.2. Уточнення корней
Після того, як знайдено приблизне значення корня чи визначени кордони його разположення, численними методами можна обчислити корінь з різною ступінню приближення до точного рішення. Розглянемо деякі з цих методів.
1.2.1. Метод ділення відрізка наполовину
П
Мал.1.1. Графічна
інтерпрітація методу ділення відрізку
наполовину
Мал.1.2. Блок-схема
методу ділення відрізку наполовину

Цей метод володіє відносно невисокою швидкістю сходження і при обчислюванні корня з високою точністю потребує значного об'єму обчислювань.Тому він частіше усього використовується для відділення корней , тобто грубого шукання, для уточнення корней приймається більш ефективні методи.
ПРИКЛАД: Методом ділення відрізка наполовину уточнити корінь рівняння
f(x)=x4+x2-x-0.6=0, який знаходиться у інтервалі[0.5;1.3], з точністю Є=0.15. Визначимо значення функції f(x) на кінцях інтервалу:f(0.5)=-0.79; f(1.3)=5.35. Тоді f(0.5)*f(1.3)<0; отже корінь рівняння знаходіться у цьому інтервалі.
Поділимо відрізок наполовину X1=(0.5+1.3)/2=0.9 і визначимо значення функції у знайденої точці - f(0.9)=0.61. Так як f(0.5)*f(0.9)<0, тоді вибираємо інтервал [0.5;0.9].
Поділив новий інтервал наполовину, отримаєм X2=0.7 і f(0.7)=-0.4. Отже корінь рівняння знаходіться у інтервалі [0.7;0.9]. Так як довжина відрізка меньш 2Є, то середина дає значення корня - x = 0.8
