4)Остаточне визначення масштабів кризового стану підприємства.

Імовірність банкрутства за результатами діагностики	Масштаб кризового стану	Спосіб реагування
Можлива	Легка фінансова криза	Нормалізація поточної фінансової діяльності
Висока	Глибока фінансова криза	Повне використання внутрішніх механізмів фінансової стабілізації
Дуже висока	Катастрофа	Пошук ефективних форм санації (при невдачі – ліквідація)

Тема 5 оперативні та стратегічні аспекти

АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ.

5.1 Сутність системи механізмів фінансової стабілізації.

5.2 Інструменти оперативного, тактичного та стратегічного механізмів

фінансової стабілізації а їх використання в антикризовому управлінні.

5.1 Значну роль у системі антикризового управління приділяється використанню внутрішніх механізмів фінансової стабілізації, застосування яких дозволить не тільки зняти фінансовий стрес погрози банкрутства, але й позбавити підприємство від залежності використання позикового капіталу й прискорити темпи економічного росту.

Фінансова стабільність здійснюється за слідуючими єтапами:

1. Усунення неплатоспроможності ;

2. Відновлення фінансової стабільності або рівноваги;

3. Забезпечення фінансової рівноваги в тривалому періоді.

Невідкладним завданням у системі заходів фінансової стабілізації насамперед є відновлення здатності здійснювати платежі по своїх невідкладних фінансових зобов'язаннях, задля того, щоб попередити виникнення процедури банкрутства.

Проте неплатоспроможність може бути усунута в плині короткого періоду часу за рахунок аварійних операцій , але причини, генеруючі неплатоспроможность можуть залишатися незмінними, якщо не буде відновлена фінансова стабільність до безпечного рівня.

Це дозволить усунути погрозу банкрутства не тільки в короткому але й більше тривалому часі.

Далі повна фінансова стабілізація досягається тоді, коли підприємство забезпечило тривалу фінансову рівновагу, тобто створеня передумови зниження вартості використовуваного капіталу й постійного росту своєї ринкової вартості.

5.2 Кожному етапу фінансової стабілізації відповідають певні механізми, які підрозділяються на :

1. Оперативний

2. Тактичний вони можуть носити як наступальний так і захис-

3. Стратегічний ний характер.

Оперативний механізм – заснований на принципі відсікання всього зайвого й надає захисну реакцію підприємству на несприятливий фінансовий розвиток. У рамках реалізації цього механізму немає наступального характеру прийняття управлінських рішень.

Тактичний механізм – використає деякі захисні заходи, але в цілому являють собою наступальну тактику, ціль якої переломити несприятливі тенденції фінансового розвитку й вийти на рубіж фінансової рівноваги.

Стратегічний механізм – представляє наступальну стратегію розвитку забезпечивши оптимізацію основних фінансових параметрів і націленість їх на стабільність економічного росту.

Оперативний механізм – передбачає систему заходів, спрямованих на зменшення внутрішніх (зовнішніх) фінансових зобов'язань із одного боку, а з іншого - на збільшення суми грошових зобов'язань, що забезпечують термінове погашення, (збільшити конвертацію коштів). Індикатор - чистий коефіцієнт прибутку.

Вибір оперативного механізму диктується характером неплатоспроможності, індикатор якої є коефіцієнт чистої ліквідності (чистої поточної платоспроможності).

КЧТЛ = > 1

КЧТЛ - коефіцієнт чистої й поточної ліквідності

ОА - оборотні активи

ОАН - оборотні активи (неліквідні)

КФО - короткострокові фінансові зобов'язання

КФО- короткострокові фінансові зобов'язання внутрішньої відстрочки до завершення фінансової стабілізації

На відміну від відомого нам коефіцієнта ліквідності, чистий коефіцієнт вимагає додаткового коректування як складу оборотних активів так і складу фінансових зобов'язань, а саме зі складу ОА виключається неліквідна частина, тобто: безнадійна дебіторська заборгованість, неліквідні запаси, витрати майбутнього періоду.

Зі складу короткострокових фінансових зобов'язань винятково внутрішня частина, що може бути перенесена на період завершення фінансової стабілізації: розрахунки по нарахованих дивідендах і відсотків, що підлягають виплаті; розрахунки з дочірніми підприємствами, філіями та інш.

Прискорена ліквідація оборотних активів забезпечивши ріст позитивного грошового росту в короткостроковому періоді досягається за рахунок слідуючих заходів:

- Прискорення инкасации ДЗ;

- Зниження періоду надання комерційного /товарного/ кредиту ;

- Визначення адекватного розміру знижки;

- Зниження розміру страхових запасів й уцінка важкореалізуючих видів запасів ТМЦ до рівня ціни попиту із забезпеченням наступної реалізації.

Прискорення скорочення розміру КФО може бути досягнуто наступним

1. Пролонгацією короткострокового фінансового кредиту ;

2. Реструктуризації короткострокових фінансових зобов'язань у довгострокові;

3. Збільшенням періоду комерційного кредиту, що надається постачальниками (період погашення КЗ)

Ціль цього етапу фінансової стабілізації вважається досягнутої якщо усунуто поточну неплатоспроможність підприємства, тобто обсяг надходження коштів перевищив обсяг невідкладних фінансових зобов'язань.

це означає, що погроза банкрутства в поточному відрізку часу ліквідована й може нести відкладений характер.

Тактичний механізм представляє систему заходів, спрямованих на досягнення крапки фінансової рівноваги в майбутньому періоді.

Принципова модель фінансової рівноваги підприємства має такий вигляд :

ОГ, де

ОГ– обсяг генерування власних фінансових ресурсів підприємства;

ОИ- обсяг споживання й використання власних фінансових ресурсів підприємства;

ЧОП + АТ + ∆АК + ∆З= ∆ИС+ ДФ + ПУП + СП + ∆РФ

ЧОП - чистий операційний прибуток

АТ - амортизація

АК - акціонерний капітал

- власні фінансові ресурси

- приріст обсягу інвестиції фінансових ресурсів

ДФ - дивідендний фонд

ПУП - обсяг програми участі найманих робітників за рахунок прибутку

СП - соціальна програма

РФ - приріст суми резервного фонду підприємства

Основним напрямком забезпечення досягнення крапки фінансової рівноваги в кризових умовах є скорочення обсягу споживання власних фінансових ресурсів.

Таке скорочення пов'язане зі зменшенням обсягу операційної й інвестиційної діяльності й тому характеризується терміном стиску підприємства.

Збільшення обсягу генерування власних фінансових ресурсів досягається за рахунок наступних заходів :

- оптимізація цінової політики підприємства, що забезпечує збільшення операційного доходу;

- скорочення ∑ постійних витрат;

- зниження рівня змінних витрат;

- скорочення виробничого персоналу;

- перегляд технологічного процесу;

- розробка ефективної облікової політики що забезпечує мінімізацію податкових платежів (сукупність методів щодо ведення обліку й складання звітності);

- проведення прискореної амортизації активної частини основних засобів з метою зростання обсягу амортизаційного потоку;

- своєчасна реалізація устаткування що незастосовується.

Скорочення обсягу споживання власних фінансових ресурсів досягається за рахунок наступних заходів :

- зниження інвестиційної активності ;

- здійснення дивідендної політики адекватної до кризового стану підприємства;

- відмови від зовнішніх соціальних програм;

- зниження резервів в основний фонд.

Ціль цього етапу фінансової стабілізації вважається досягнутою якщо підприємство вийшло на рубіж фінансової рівноваги а цільові показники фінансової діяльності характеризують достатню фінансову стійкість.

≥0,5

Показник визначає можливість підприємства по розширенні основної діяльності за рахунок реінвестування основних коштів, характеризує стабільність і перспективу економічного розвитку підприємства й показує якими темпами може бути збільшення економічного потенціалу підприємства.