6.3 Бізнес-план санації суб`єкту господарювання

викладений на рис. 6.1.

Рис. 6.1 - Бізнес-план санації суб”єкта господарювання

Бізнес-план санації суб`єкта господарювання

Структурна санація

Економічна санація

Технологічна санація

Маркетингова санація

Мотиваційна санація

• Виділення чи злиття філій і головного підприємства

• Виділення з балансу (включення в баланс ) окремих об'єктів

• Запровадження в дію окремих підрозділів

• Освоєння нової продукції

• Скорочення цехових і загальнозаводських витрат

• Організація системи керування витратами і прибутком (система контроллінга)

• Заміна устаткування

• Упровадження «ноу-хау» (перелік з техніко-економічним обґрунтуванням)

• Заходищодо економії енергоносіїв

• Упровадження нових елементів технологічного процесу

• Маркетингове планування і керування

• Розробка контрактів на постачання продукції в конкретні регіони

• Участь у виставках, ярмарках, презентаціях

• Створення системи участі працюючих у прибутку (фінансових результатах)

• Виділення керівникам структурних підрозділів підприємства додаткових акцій

8. Затвердження бізнес-плану санації

Після розгляду бізнес-плану з розрахунком ефективності всіма зацікавленими сторонами , тобто підприємством- боржником, кредиторами та санаторами він затверджується й приймається до виконання.

8. Моніторинг реалізації заходів бізнес-плану включається в систему оперативного фінансового контролю й забезпечується фінансовою службою підприємства.

Ціль санації вважається досягнутої якщо вдалося за рахунок фінансової діяльності або реорганізації заходів нормалізувати господарську діяльність й уникнути оголошення підприємства банкрутом з усіма наслідками, що випливають.

Ефективну санацію можна забезпечити завдяки планомірному розвитку й використанню наявного в підприємства потенціалу, а також послабленню чинників, що обмежують можливості санації.

Тема 7 ліквідація суб”єкту господарювання та

ЛІКВІДАЦІЙНІ ПРОЦЕДУРИ.

7.1 Сутність ліквідаційних процедур.

7.2 Етапи ліквідації суб”єкту господарювання.

7.3 Черговість задоволення претензій кредиторів.

7.1 Ліквідаційні процедури:

Суб'єкт підприємництва вважається ліквідованим з моменту виключення його з єдиного реєстру підприємців й організації підприємства.

Рішення можуть приймати :

- зовнішній орган управління;

- господарський суд ;

Зовнішній орган управління – вищий орган управління ухвалює рішення щодо ліквідації підприємства або подальшого продовження господарської діяльності.

Суд – приймає рішення у випадку:

- визнання статутних документів недійсними або такими, що суперечать законодавсту;

- здійснення діяльності що суперечать статутним документам або законодавству;

-несвоєчасне надання підприємством інформації про зміну форми власності, місцезнаходження ;

- непредоставлення протягом 1 року органам податкової служби, податкових декларацій й документації податкової звітності;

- визнання підприємства банкрутом.

7.2 ЕТАПИ ЛІКВІДАЦІЇ

1. Ухвалення рішення про ліквідацію й призначення ліквідаційної комісії.

2. В 3-х денний строк з моменту ухвалення рішення про ліквідацію, у податковий орган подається заява про зняття з обліку платника податків.

В 10-и денний строк з моменту подачі заяви на дату ухвалення рішення ліквідації подається до перевірки податкові декларації та фінансова звітність.

3) Ліквідаційна комісія виконує свої функції.

Підприємець звертається в банк із заявою про закриття всіх банківських рахунків, основний рахунок може бути переоформлений.

4) Податковий орган ухвалює рішення щодо документаційної перевірки підприємства. Після перевірки, якщо відсутня заборгованість перед бюджетом, податковий орган знімає підприємство з обліку. У разі, якщо заборгованість існує, то підприємство не знімається з обліку, а складається довідка встановленого зразку й надсилається в ліквідаційну комісію.

5) Ліквідаційний баланс затверджується органом, що призначив ліквідаційну комісію.

6) Здача у внутрішні органи печаток та штампів підприємства.

Здача в архів документів, які належать даному підприємству.

7) Подання органом державної реєстрації заяви про скасування державної реєстрації підприємства, а також необхідності надання наступних документів:

- акту ліквідаційної комісії;

- ліквідаційного балансу;

- акту аудитора про достовірність ліквідаційного балансу;

- довідки про закриття рахунків;

- довідки податкової зі зняття з обліку підприємства;

- підтвердження про опублікування у ЗМІ інформації про банкрутство;

- довідки з архівів про прийняття документів звітності;

- довідки з відділу внутрішніх справ про прийняття печатки;

- оригіналів статутного документа й свідоцтва державної реєстрації.

На підставі цих документів підприємство виключається з Державного реєстру. Інформація про це в 10- денний строк направляється в органи статистики та державну податкову службу.

Ліквідаційна комісія – робочий орган який здійснює процес ліквідації суб'єкта й призначається інстанціями, якими було прийнято рішення про ліквідацію.

Членами ліквідаційної коміссії можуть бути:

розпорядник майна, котрого призначено при порушенні справи про банкрутство;

представники зборів кредиторів, банків і фінансових органів,

представники фонду Держ. майна в разі ліквідації державних підприємств;

інші особи за пропозицією зацікавлених осіб.

Функції ліквідаційної комісії:

- управління майном ліквідованого підприємства;

- опублікування інформації про ліквідацію суб'єкта в ЗМІ;

- інвентаризація й оцінка майна підприємства;

- визначення ліквідаційної маси й розпорядження її ;

- реалізація майна для виконання вимог кредиторів;

- складання ліквідаційного балансу.

Ліквідаційний баланс

Залежно від фінансового стану підприємства, що ліквідується можливі різні комбінації активних і пасивних статей ліквідаційного балансу.

Якщо ж суми всіх активів не вистачило для повного розрахунку із кредиторами, то в активі балансу не буде нічого, а в пасиві, у 1-м розділі, відображаються збитки. В другому й у третьому розділах - суми непогашеної кредиторської заборгованості. При чому, 2-й й 3-й розділи в сумі дорівнюють підсумку першого розділу пасиву. Вірогідність і повнота ліквідаційного балансу повинні бути підтверджені аудитором.

Суд розглядає ліквідаційний баланс, виносить остаточне рішення затвердити баланс, після чого справа про банкрутство припиняється у зв'язку з тим, що ліквідаційна комісія виконала свою роботу, виявила й реалізувала активи, які включила в ліквідаційну масу й, у встановленому порядку розподілила суму серед кредиторів.

Якщо суд прийшов до висновку, що ліквідаційна комісія не виявила всіх активів ліквідаційної маси, які необхідні для задоволення всіх претензій кредиторів, він виносить рішення про призначення нових ліквідаторів. Екземпляр постанови про ліквідаційний баланс надається в орган, що реєстрував підприємство, а також у місцевий орган статистики для вилучення юридичної особи з єдиного державного реєстру підприємств й організації України.