Типологiя криз

Проблема Структура вiдношень в соц-ек середовищi

Мiкрокриза Макрокриза економiчнi (фiнансовi) органiзацiоннi

технологiчнi психологiчн

соцiальнi (полiтичнi)

Рис. 2.5 – Типологiя криз

Макрокриза – ii присущi великi масштаби, довгостроковiсть, великi обсяги.

Мiкрокриза – окремi проблеми чи групи проблем.

Економiчна криза – криза виробництва та реалiзацii, втрата конкурентоспроможностi, банкрутство.

Соцiально-полiтичний аспект – супереснiстi соцiальних груп: робiтники та пiдприємцi, незадоволення умовами працi, стилем керування.

Органiзацiйнi – регламентацiя дiяльностi окремих пiдроздiлiв, розподiл функцiй, взаємодiя окремих фiлiй.

Психологiчнi – стрес, невпевнiнiсть, незахищеннiсть.

Технологiчнi – невизнання нових технологiчних рiшень.

Кризи також можуть бути передбаченними та випадковими, явними та потайними, глибкими та легкими. При цьому передбаченнi настають як етап розвитка и можуть прогнозуватися. Випадковi кризи – природнi явища. Явнi протекають помiтно та легко дiагностуються. Потайнi кризи – досить небезпечнi. Глибокi кризи ведуть до зруйнування рiзноманiтних структур соцiально-економiчноi системи, вони складнi та акумулюють в собi багато псуперечностей. Легкi протекають послiдовно, iх можна спрогнозувати та iми легше керувати.

Фактор кризи - подія, чи зафіксований стан, чи встановлена тенденція, що свідчать про настання кризи.

Наприклад, в організації факторами кризи можуть розглядатися: зниження якості продукції, порушенні технічної дисципліни, старіння технічних засобів, велика заборгованість по кредитах. Причиною можуть бути фінансово-економічні прорахунки, загальне положення економіки, низька кваліфікація персоналу, недоліки системи мотивування.

Для розробки заходів щодо запобігання чи зм'якшенню негативних, і посиленню позитивних наслідків кризи необхідно знати: на якому етапі життєвого циклу знаходитися система, який вид перехідного періоду очікується і якої глибини процеси прогнозуються. Усе це визначає використання циклічних моделей життєдіяльності досліджуваних систем, а виробнича ситема (організація, фірма, підприємство), як і система будь-якої іншої природи призначення, підкоряється циклічним законам життєдіяльності.

Соціально – економічна система в будь-якому своєму виді або формі,бу-те суспільна формація, фірма або підприємство має 2 аспекти свого існування

1. Функціонування - це підтримка життєдіяльності, збереження функцій, що визначають її цілісність.

2. Розвиток - це придбання нової якості, що зміцнює життєдіяльність в умовах середовища, що змінюється.

Зв'язок функціонування й розвитку носить діалектичний характер, що й відображає можливість і закономірність настання й розвитку кризи.

Функціонування стримує розвиток й у той же час є його живильним середовищем .

Розвиток руйнує багато процесів функціонування, але створює умови для подальшого існування.

Таким чином, виникає циклічна тенденція розвитку, що і породжує кризи.

Криза – це крайнє загострення протиріч у соціально-економічній системі, що загрожує її життєдіяльності в навколишнім середовищі.

Причини можуть бути різні, вони діляться на :

1. об'єктивні (модернізація, реструктизация, відновлення)

2. суб'єктивні ( помилки в керуванні )

3. природні ( кліматичні явища )

4. -макроекономічні (зовнішні) тобто пов'язані з тенденціями макроекономічного розвитку, розвитку світової економіки, конкуренцією, політична ситуація.

- мікроекономічні (внутрішні ) пов'язані з особливостями функціонування мікроекономіки, тобто ризикована стратегія маркетингу, внутрішні конфлікти, недоліки в організації виробництва й управління, помилки інвестиційної й інноваційної політики.

Отже, небезпека кризи існує завжди і його необхідно прогнозувати, а значить не допустити його розвиток або зм'якшити можливий наслідок його прояву.

Кризи неоднакові не тільки через причини, але й, по суті.

Типологія й розуміння характеру кризи сприяє зниженню гостроти їхнього прояву скорочують час і хворобливість їхнього протікання.