Тема 19. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування

1 . Поняття та мета примусових заходів медичного характеру. Особи, , яких ці заходи застосовуються.

2. Види примусових заходів медичного характеру.

3. Продовження, зміна або припинення застосування примусових ходів медичного характеру. .

4. Примусове лікування.

Завдання

1. Гр. Рибалко вчинив замах на життя свого сусіда. Проведеної судово-психіатричною експертизою він був визнаний неосудним і суд застосував до нього примусовий захід медичного характеру — гос­піталізація до психіатричного закладу із посиленим наглядом. оцінку рішенню суду.

2. Гр. Іванченко зґвалтував неповнолітню, за що був притягнутий } до кримінальної відповідальності. Під час досудового слідства у . справі Іванченко захворів, як встановила судово-психіатрична експертиза, на психічну хворобу, яка позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. Проте під час вчинення злочину він був у стані осудності,

Як повинен вирішити справу суд?

3. Гр. Роботягов притягнутий до кримінальної відповідальності за ет. 122 КК (нанесення умисних середньої тяжкості тілесних ушкод­жень). Судово-психіатричною експертизою Роботягов визнаний об­межено осудним.

Які рішення у його справі може прийняти суд?

4. Суд застосував до гр. Шенкеля, якого визнав неосудним, при­мусові заходи медичного характеру, які полягали в його госпіталі­зації до психіатричного закладу із звичайним наглядом. Через рік після цього лікар-психіатр, який надавав Шенкелю психіатричну допомогу і дійшов висновку, що останній одужав і відпустив його додому, передавши на піклування родичам. Наша думка щодо рішення лікаря.

5. Гр. Радченко вчинив вбивство, перебуваючи у нетверезому стані. Призначаючи покарання, суду вироку застосував до Радченка примусове лікування від алкоголізму.

Дайте оцінку рішенню суду.

Література [І; 2; 12; 22; 26; 33; 38]

Тема 20. Особливості кримінальної відповідальності та пока­рання неповнолітніх

1 Особливості звільнення неповнолітнього від кримінальної відпові­дальності.

2. Особливості звільнення неповнолітніх від покаранні і осіб, які вчи­нили злочин у віці до вісімнадцяти років, від відбування покарання.

3. Особливості видів покарань, встановлені стосовно неповнолітніх, і вимоги до їх призначення.

4. Особливості погашення та зняття судимості щодо осіб, які вчинили злочин до досягнення ними вісімнадцятирічного віку.

Завдання

1. Суд на підставі ч. 1 ст. 97 КК звільнив від кримінальної відповідальності неповнолітнього Ланка, який вчинив крадіжку валізи з речами на вокзалі (ч. 1 ст. 185 КК) і застосував до нього примусові заходи виховного характеру. Чи правильно вчинив суд?

2. До 12-річного Сударкова Суд застосував примусові заходи виховного характеру, оскільки він вчинив суспільне небезпечне діяння — вбивство через необережність свого товариша по школі. Чи правильно вирішив справу суд?

3.15-річний Чупало, до якого суд застосував звільнення від пока­рання із застосуванням примусового заходу виховного характеру — обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього, ухилився від виконання цієї міри.

Яке рішення має прийняти суд?

4. Варіант: Чупалу було 13 років.

5. Суд засудив неповнолітнього Попандопуло до одного року позбавлення волі за умисне вбивство при перевищенні меж необхід­ної оборони.

Чи правильно вчинив суд?

6. Суд призначив неповнолітньому Шкуркові покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років за ч. 2 ст. 121 КК і строком на 12 років за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК, а остаточне покарання за сукупністю злочинів встановив у виді позбавлення волі строком на 16 років.

Чи є якісь помилки у рішенні суду?

7. Стосовно 23-річного Відуна суд застосував умовно-дострокове звільнення від покарання на умовах, встановлених ст. 107 КК, моти­вувавши це тим, що він вчинив злочин у 17-річному віці.

Чи правильне рішення суду?

8. І8-річний Кошак звернувся до суду із проханням достроково зняти з нього судимість, яку він має за зґвалтування.

Як повинен вчинити суд?.

Література [1; 2; 22; 26; 33; 38]