- •4. Принципи фінансової діяльності.
- •5 . Правові форми фінансової діяльності.
- •6.7. Повноваження органів державної влади у сфері фінансової діяльності.
- •8. Фінансова система України: поняття та структура
- •9. Поняття, предмет та метод фінансового права.
- •10. Поняття фінансового права в національній системі права.
- •11. Наука фінансового права.
- •12. Конституційні основи фінансового права.
- •13. Джерела фінансового права.
- •14. Фінансово-правові норми: поняття, структура та види.
- •15. Фінансово-правові відносини, їх зміст та особливості.
- •16. Суб’єкти фінансового права та фінансових правовідносин.
- •17. Фінансове правопорушення: поняття та класифікація.
- •19. Поняття та класифікація фінансового контролю.
- •20. Форми та методи фінансового контролю.
- •21. Повноваження вру у сфері фінансового контролю.
- •22. Рахункова палат, як суб’єкт фінансового контролю.
- •23. Основні завдання та повноваження державної фінансової інспекції України.
- •24. Основні завдання та повноваження державної податкової служби в Україні
- •25. Бюджет як економіко правова категорія. Роль бюджету в забезпеченні виконання функцій держави та місцевих органів публічної влади.
- •26. Бюджетне право як підгалузь фінансового права.
- •27. Бюджетні правовідносини, їх суб’єкти та особливості.
- •28. Бюджетна система України та її структура. Зведений бюджет України.
- •29. Принципи бюджетної системи.
- •30. Бюджетна класифікація, її структура та роль у бюджетній сфері.
- •31. Бюджетні повноваження держави та органів місцевого самоврядування.
- •32. Складові частини бюджету.
- •33. 34. Правове регулювання розподілу доходів між бюджетами. Правові засади розподілу видатків між бюджетами.
- •35. Джерела покриття дефіциту бюджету. Право на здійснення запозичень.
- •36. Правове регулювання міжбюджетних відносин
- •37. Міжбюджетні трансферти: поняття, види та порядок надання.
- •38. Розпорядники бюджетних коштів та їх повноваження.
- •39. Основні напрямки бюджетної політики, порядок їх прийняття та їх роль у формуванні бюджету.
- •40. Бюджетний процес та його стадії.
- •41. Порядок складання проекту державного бюджету України.
- •42. Порядок розгляду та прийняття державного бюджету України.
- •43. Порядок внесення змін до закону про Державний бюджет України.
- •44. Порядок складання місцевих бюджетів, їх розгляд та затвердження.
- •45. Виконання Державного бюджету України за доходами та видатками.
- •46. Виконання місцевих бюджетів.
- •47. Звіт про виконання бюджету.
- •48. Порушення бюджетного законодавства та засоби впливу за Бюджетним кодексом.
- •49. Поняття, система та правові засади публічних доходів.
- •50. Податкове право та податкові правовідносини.
- •51. Податки у системі обов’язкових платежів , їх особливості та функції.
- •52. Принцип оподаткування в Україні .
- •53. Юридичний склад податку.
- •54. Права та обов’язки платників податків.
- •55. Види обов’язкових платежів за законодавством України.
- •56. Правове регулювання податку на додану вартість, платники, об’єкти оподаткування, ставки.
- •57. Правові засади та порядок відшкодування податку на додану вартість.
- •58. Оподаткування прибутку приватних підприємств: платники, об’єкт оподаткування, ставки.
- •59. Акцизний податок.
- •60. Податок на доходи фізичних осіб: платники, об’єкт оподаткування, ставки.
- •61. Пільги передбачені Податковим кодексом при оподаткуванні доходів фізичних осіб.
- •62. Ресурсні платежі.
- •63. Плата за землю.
- •64. Спрощена система оподаткування за чинним законодавством.
- •65.Місцеві податки та збори.
- •66. Адміністрування податків: поняття та загальна характеристика.
- •67. Правове регулювання обліку платників податків фізичних та юридичних осіб.
- •68. Порядок визначення суми податкового зобов’язання.
- •69. Апеляційне узгодження суми податкового зобов’язання.
- •70. Засоби забезпечення виконання податкового зобов’язання платників кодатків.
- •71. Поняття державних та місцевих видатків.
- •72. Бюджетне фінансування: поняття та принципи.
- •73. Поняття та порядок бюджетно-кошторисного фінансування.
- •74. Правові засади загальнообов’язкового державного соціального страхування.
- •75. Державний та муніципальний кредит. Правове регулювання державного боргу.
- •76. Публічно правові аспекти регулювання банківської діяльності.
- •77. Банківська система України: поняття та структура.
- •78. Загальна характеристика правового статусу Національного банку України та його основні завдання.
- •79. Форми державного регулювання банківської діяльності.
- •80. Характерні особливості правового статусу комерційного банку як структурного елементу банківської системи України.
- •81. Особливості правового регулювання порядку створення та реєстрації банків та ліцензування банківських операцій.
- •82. Правові гарантії захисту інтересів власників банківських рахунків.
- •83. Правові засади банківського контролю та нагляду.
- •84. Заходи впливу , що застосовуються Національним банком України за порушення комерційними банками вимог банківського законодавства.
- •85. Грошова система та її структура.
- •86. Правові засади готівкового грошового обігу.
- •87. Безготівкові розрахунки у фінансово-правових відносинах.
- •88. Поняття , правові засади та принципи валютного регулювання.
- •89. Валютний контроль: поняття, мета, правове регулювання.
79. Форми державного регулювання банківської діяльності.
Відповідно до статті 66 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України у таких формах:
I. Адміністративне регулювання (надає прямі вказівки, що їх слід виконувати):
1) реєстрація банків і ліцензування їх діяльності;
2) встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків;
3) застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру;
4) нагляд за діяльністю банків;
5) надання рекомендацій щодо діяльності банків.
II. Індикативне регулювання (непряме; регулювання економічними методами. Шляхом стимулів або стримувань/обмежень):
1) встановлення обов'язкових економічних нормативів;
2) визначення норм обов'язкових резервів для банків;
3) встановлення норм відрахувань до резервів на покриття ризиків від активних банківських операцій;
4) визначення процентної політики;
5) рефінансування банків;
6) кореспондентських відносин;
7) управління золотовалютними резервами, включаючи валютні інтервенції;
8) операцій з цінними паперами на відкритому ринку;
9) імпорту та експорту капіталу.
80. Характерні особливості правового статусу комерційного банку як структурного елементу банківської системи України.
Банк – юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.
Банки є видом фінансових посередників, як і кредитні спілки.
Державна реєстрація юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, проводиться таким чином: уповноважена засновником особа подає документи для проведення державної реєстрації юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, після погодження Національним банком України статуту цієї особи.
Національний банк України приймає рішення про погодження статуту або про відмову в погодженні статуту не пізніше тримісячного строку з дня подання повного пакета документів.
Юридична особа набуває статусу банку і право на здійснення банківської діяльності виключно після отримання банківської ліцензії та внесення відомостей про неї до Державного реєстру банків.
Юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність, зобов'язана протягом року з дня державної реєстрації подати Національному банку України документи для отримання банківської ліцензії.
Національний банк України приймає рішення про надання банківської ліцензії чи про відмову в її наданні протягом двох місяців з дня отримання повного пакета документів. У разі реорганізації банку за результатами процедури тимчасової адміністрації рішення про надання банківської ліцензії приймається Національним банком України протягом трьох днів з дня отримання повного пакета документів.
Національний банк України вносить відомості про юридичну особу до Державного реєстру банків одночасно з прийняттям рішення про надання банківської ліцензії.
До банківських послуг належать:
1) залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб;
2) відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах;
3) розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.
Банківські послуги дозволяється надавати виключно банку.
Банк має право надавати своїм клієнтам (крім банків) фінансові послуги, у тому числі шляхом укладення з юридичними особами (комерційними агентами) агентських договорів. Перелік фінансових послуг, що банк має право надавати своїм клієнтам (крім банків) шляхом укладення агентських договорів, встановлюється Національним банком України. Банк зобов'язаний повідомити Національний банк України про укладені ним агентські договори.
Банк, крім надання фінансових послуг, має право здійснювати також діяльність щодо:
1) інвестицій;
2) випуску власних цінних паперів;
3) випуску, розповсюдження та проведення лотерей;
4) зберігання цінностей або надання в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа;
5) інкасації коштів та перевезення валютних цінностей;
6) ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (крім власних акцій);
7) надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських та інших фінансових послуг.
Банківські операції поділяються на:
1) а) активні – з розміщення коштів;
б) пасивні – із залучення коштів;
в) комісійні – надання послуг, за які банк стягує комісію;
2) а) що становлять безпосередній предмет діяльності;
б) що мають допоміжне значення (придбання техніки, канцелярії, консалтингові);
в) небанківські угоди, не заборонені законодавством (оренда, участь в інших підприємствах).
Банки виконують також такі кредитні операції:
1) здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені;
2) надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;
3) придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг);
4) лізинг.