55. Види обов’язкових платежів за законодавством України.

Податки, збори, мито — все це обов'язкові платежі до бюджету відповідного рівня або до позабюджетного фонду, які здійснюються платниками для порядку та на умовах, визначених законодавчими актами.

Законодавство не дає чіткого розмежування понять податок, мито, збір. Проте можна сказати, що:

1) податок — узаконена форма відчуження власності юридичних та фізичних осіб до бюджету відповідного рівня (у розмірах і в строки, передбачені в законі) на принципах обов'язковості, безповоротності, індивідуальної безоплатності;

2) збори — платежі, які стягуються з платника державними органами за надання права брати участь або використовувати як матеріальні, так і нематеріальні об'єкти (наприклад, право брати участь у бігах на іподромах, користуватись автомобільними дорогами тощо);

3) мито — платежі, що стягуються з юридичних та фізичних осіб за здійснення спеціально уповноваженими органами дії, за видачу документів, що мають юридичне значення. Так, митними органами стягується платіж за ввезення та вивезення товарів (перевезення через митний кордон держави), судами — за подання позову тощо.

56. Правове регулювання податку на додану вартість, платники, об’єкти оподаткування, ставки.

Платником податку є:

1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку (має дохід за останні 12 місяців 50% виручки від інших платників ПДВ або активи не менше 300 тисяч гривень);

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку (якщо обсяг оподатковуваних операцій за будь-які останні 12 календарних місяців перевищує 300 тисяч гривень);

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України

Об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

1 група – постачання товарів і послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України – контролюється податковими органами;

2 група – ввезення (та вивезення) товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі – імпорт) (та експорту або реекспорту (далі – експорт).

Базою оподаткування за 1 групою об’єктів є договірна вартість, але не нижча за звичайні ціни (плюс/мінус 20%).

Базою оподаткування за 2 групою об’єктів є договірна вартість, але не нижча за митну вартість – вказується в митній декларації (з урахуванням ввізного мита, акцизного податку).

Базовою ставкою податку є 17 відсотків; є також окремі операції, до яких застосовується нульова ставка (тобто податок у розмірі 0 відсотків).

Слід зауважити, що 17%-ва ставка діятиме з 2014 року. До 31 грудня 2013 діє ставка у розмірі 20%.

57. Правові засади та порядок відшкодування податку на додану вартість.

Сума, що підлягає сплаті = податкові зобов’язання – податковий кредит.

Сума податкових зобов’язань зменшується на суму податкового кредиту.

Податковий кредит – сума ПДВ, що була сплачена платником ПДВ при придбанні ним основних засобів чи інших товарів, використовуваних у господарській діяльності такого платника.

Податкова накладна й один із листів митної декларації – документи, що підтверджують факт ПДВ.

У разі якщо сума податкового ерудиту перевищує суму податкових зобов’язань, використовується бюджетне відшкодування – відшкодування з Державного бюджету України від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених ПодКУ (наприклад, можуть це платники податку, що мають право на застосування нульової ставки податку на прибуток, а також платники податку, що сплачують єдиний податок), – календарний квартал.

Якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.