- •Контрольна робота
- •1. Основи фінансів
- •1.1 Сутність і функції фінансів підприємств
- •1.2 Грошові фонди та фінансові ресурси
- •1.3 Основи організації фінансів підприємств
- •1.5 Зміст та завдання управління фінансами підприємств поштового зв’язку
- •2. Грошові надходження підприємств
- •2.1 Характеристика і склад грошових надходжень підприємств
- •2.2 Доходи (виручка) від реалізації продукції, робіт, послуг поштового зв’язку
- •2.3 Доходи від операційної та іншої діяльності
- •2.4 Формування валового та чистого прибутку
- •3. Формування і розподіл прибутку
- •3.1 Формування прибутку підприємства
- •Прибуток як результат фінансово-господарської діяльності підприємства
- •Формування прибутку підприємств
- •Прибуток від реалізації продукції та його формування
- •Методи розрахунку прибутку від реалізації
- •Сутність і методи обчислення рентабельності
- •Розподіл і використання прибутку
- •Розподіл прибутку підприємства
- •Використання прибутку підприємства
- •4. Оподаткування підприємств
- •Сутність податків і їх функції
- •Система оподаткування підприємств та її становлення в Україні
- •4.1 Чинне оподаткування прибутку підприємств поштового зв’язку
- •Платежі за ресурси
- •Плата за землю
- •Податок із власників транспортних засобів
- •Податок на нерухоме майно (нерухомість)
- •4.3 Непрямі податки, які сплачують підприємства
- •Вплив непрямих податків на фінансово-господарську діяльність підприємства
- •Податок на додану вартість
- •4.4 Збори і цільові відрахування, які сплачують підприємства
- •4.5 Місцеві податки і збори
- •5. Грошові розрахунки підприємств
- •5.1 Розрахункові й касові операції
- •Сутність грошових розрахунків поштових підприємств
- •Безготівкові й готівкові розрахунки
- •Проведення касових операцій
- •Види банківських рахунків і порядок їх відкриття
- •5.2 Форми та принципи організації безготівкових розрахунків
- •5.3 Розрахункова платіжна дисципліна та її вплив на фінансово-господарську діяльність підприємств
- •6. Оборотні кошти та їх організація на підприємстві
- •6.1 Основи організації оборотних коштів. Сутність, склад і структура оборотних коштів.
- •6.2 Визначення потреби в оборотних коштах
- •Необхідність і способи визначення потреби в оборотних коштах
- •Нормування оборотних коштів для створення виробничих запасів
- •Розрахунок нормативу оборотних коштів економічним методом
- •6.3 Джерела формування оборотних коштів. Власні та залученні джерела формування оборотних коштів
- •6.4. Показники стану і використання оборотних коштів
- •Показники стану власних оборотних коштів
- •Показники використання оборотних коштів і шляхи прискорення їх обертання
- •Вплив розміщення оборотних коштів на фінансовий стан підприємства
- •7. Кредитування підприємств
- •7.1. Необхідність та сутність кредитування поштових підприємств
- •7.2. Банківське кредитування підприємств
- •7.3. Небанківське кредитування підприємств
- •Комерційне кредитування підприємств
- •Лізингове кредитування підприємств
- •Державне кредитування підприємств
- •Кредитування підприємств за рахунок коштів міжнародних фінансово-кредитних інститутів
- •8. Фінансове забезпечення відтворення основних засобів
- •8.1. Сутність основних засобів та їх відтворення
- •8.2. Показники стану та ефективності використання основних засобів
- •8.3. Знос і амортизація основних засобів
- •8.4. Сутність і склад капітальних вкладень
- •8.5. Джерела і порядок фінансування капітальних вкладень
- •9. Оцінка фінансового стану підприємства
- •9.1 Оцінка фінансового стану підприємства, її необхідність і значення
- •9.2 Показники фінансового стану підприємства
- •9.3 Оцінка ліквідності та платоспроможності
- •9.4 Оцінка фінансової стійкості підприємства
- •9.5 Комплексна оцінка фінансового стану підприємства
- •10. Фінансове планування па підприємствах
- •10.1. Фінансова стратегія підприємств
- •10.2. Зміст, завдання та методи фінансового планування
- •10.3. Зміст фінансового плану та порядок його складання
- •11. Фінансова санація та банкрутство підприємств
- •11.1 Фінансова криза на підприємстві: симптоми та фактори, що її спричиняють
- •11.2. Економічна сутність санації підприємств
- •11.3. Випадки, коли приймається рішення про фінансову санацію підприємств
- •11.4 Класична модель фінансової санації
- •Список використаної літератури
11.3. Випадки, коли приймається рішення про фінансову санацію підприємств
Рішення про проведення санації приймається в таких, головне, ситуаціях:
З ініціативи суб’єкта господарювання, який перебуває в кризі, — коли існує загроза неплатоспроможності та оголошення його банкрутом у недалекому майбутньому. Рішення про санацію приймається до звернення кредиторів у арбітражний суд із позовом щодо оголошення банкрутом даного підприємства (досудова санація).
Після того, як боржник з власної ініціативи, звернувся до арбітражного суду із заявою про порушення справи про своє банкрутство (якщо підприємство є фінансово неспроможним або існує реальна загроза такої неспроможності). Одночасно з поданням заяви боржник повинен подати до арбітражного суду список кредиторів та дебіторів, бухгалтерський баланс, іншу інформацію, яка характеризує фінансово-майновий стан підприємства, а також (на бажання) запропонувати умови укладання мирової угоди та проведення санації.
Після закінчення місячного терміну від дня опублікування в офіційному друкованому органі Верховної Ради чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство даного підприємства — якщо надійшли пропозиції від фізичних чи юридичних осіб, котрі бажають задовольнити вимоги кредиторів до боржника та подали акцептовані комітетом кредиторів та арбітражним судом пропозиції щодо санації (реорганізації) неспроможного підприємства. За згоди кредиторів з умовами та механізмом задоволення претензій, арбітражний суд приймає рішення про припинення провадження справи про банкрутство та проведення фінансової санації юридичної особи.
З ініціативи фінансово-кредитної установи. Згідно із Законом України «Про банки та банківську діяльність», установа банку має право відносно клієнта, оголошеного неплатоспроможним, застосувати комплекс санаційних заходів, зокрема: передати оперативне управління підприємством адміністрації, сформованій за участю банку; реорганізувати боржника; змінити порядок платежів; використати для погашення кредиторської заборгованості виручку від реалізації продукції.
З ініціативи заставодержателя цілісного майнового комплексу підприємства. За невиконання зобов’язань, забезпечених іпотекою цілісного майнового комплексу підприємства, заставодержатель має право здійснити передбачені договором заходи з оздоровлення фінансового стану боржника, включаючи призначення своїх представників у керівні органи підприємства, обмеження його права розпоряджатися випущеною продукцією та іншим власним майном. Якщо внаслідок санаційних заходів не відновилася платоспроможність підприємства, то заставодержатель має право звернутися до арбітражного суду із заявою про стягнення майна, яке перебуває в іпотеці.
З ініціативи державного органу з питань банкрутства, якщо йдеться про санацію державних підприємств та підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25%. Після внесення боржника до реєстру неплатоспроможних підприємств указаний орган уповноважується здійснювати управління майном такого підприємства та розробляти пропозиції щодо його фінансової санації.
З ініціативи Національного Банку України — якщо йдеться про фінансове оздоровлення комерційного банку. Режим санації є превентивним заходом впливу НБУ на комерційний банк перед застосуванням санкцій, передбачених Законом України «При банки та банківську діяльність» [5, с. 349].