• Державне кредитування підприємств

Державний кредит — це економічні відносини, які виникають між підприємством і державою внаслідок купівлі першим державних цінних паперів (підприємство стає кредитором держави), а також унаслідок одержання бюджетних і позабюджетних кредитів (підприємство стає позичальником).

Державне кредитування здійснюється наданням бюджетних позик безпосередньо міністерствам, відомствам, іншим центральним органам державної виконавчої влади для фінансування через банківські установи:

• пускових об’єктів;

• раніше розпочатих новобудов виробничого призначення;

• технічного переозброєння і реконструкції діючих підприємств незалежно від форм власності.

За користування бюджетним кредитом підприємства сплачують відсоток бюджету й банку в установлені терміни. Зокрема, кошти підприємств, які надходять у банк за користування бюджетною позикою, перераховуються в державний бюджет в обсязі 60%, а коли до позичальника застосовано штрафні санкції — 70% від загальної суми сплачених підприємством відсотків. Решта суми поступає в уповноважений банк для покриття витрат на обслуговування бюджетної позики.

Оплата відсотків здійснюється за рахунок власних коштів під- приємства.

Контроль за цільовим і ефективним використанням бюджетних кредитів покладається безпосередньо на банки, що фінансують позичальника. До недисциплінованих позичальників, що порушують кредитну угоду, застосовують штрафні санкції.

Державне кредитування підприємств може здійснюватися для забезпечення післяприватизаційної фінансової підтримки Кредити за рахунок коштів Державного позабюджетного фонду приватизації надаються за таких умов:

• у статутному фонді приватизованого підприємства державна частка не перевищує 25%;

• загальний обсяг кредиту не перевищує 33% загального обсягу надходження коштів від продажу майна відповідного підприємства (незалежно від його вартості);

• приватизовані підприємства не належать до об’єктів комунальної власності;

• продаж підприємства не був здійснений за приватизаційні папери.

Для одержання цільових кредитів підприємства подають у Фонд державного майна України такі документи:

• заяву на одержання кредиту із вказівкою його обсягу, мети використання, умов повернення;

• копії засновницьких документів підприємства-засновника;

• довідку комерційного банку про залишок коштів на рахунку підприємства і брак заборгованості за одержаними раніше позиками;

• довідку органів Державної податкової адміністрації про своєчасну сплату податків;

• баланс (копію) на останню звітну дату, засвідчений податковою інспекцією;

• висновки останньої аудиторської перевірки фінансового стану підприємства;

• техніко-економічне обґрунтування використання кредиту у вигляді бізнес-плану;

• перелік майна, яке служитиме заставою і є власністю підприємства-позичальника;

• інші документи на вимогу Фонду [5, с. 239-241].

• Кредитування підприємств за рахунок коштів міжнародних фінансово-кредитних інститутів

Нині комерційні банки України дуже рідко надають підприємствам довготермінові кредити. Можливість отримати такий кредит є реальнішою через кредитні лінії Світового банку і Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), що надаються уповноваженими банками.

Головні критерії та обсяги фінансування підприємств по лінії ЄБРР:

• фінансуються тільки проекти підприємств з приватною формою власності, які функціонують переважно у галузях сільськогосподарського виробництва, харчової промисловості та послуг;

• до проектні активи підприємств не повинні перевищувати 2,5 млн. доларів США за винятком вартості споруд та будівель;

• кількість працівників не повинна перевищувати 500 осіб;

• частка приватної власності має бути не меншою за 51 %;

• підприємство має відповідати вимогам техніки безпеки, екологічним, санітарно-гігієнічним, а також іншим нормам охорони довкілля, що встановлені законодавством України;

• власний внесок позичальника в проект не може бути меншим за 30% вартості проекту;

• коефіцієнт обслуговування боргу (відношення прибутку позичальника після сплати податків, амортизаційних відрахувань та витрат на сплату відсотків за всіма позиками до всієї заборгованості підприємства з урахуванням кредиту ЄБРР) має бути не меншим за 1,3.

За рахунок коштів ЄБРР здійснюються короткострокове та довгострокове фінансування проектів, які задовольняють вимоги ЄБРР.

Короткострокове кредитування надається для реалізації експорт­них контрактів та придбання імпортної продукції з метою подальшого використання в процесі виробництва.

Довгострокове кредитування надається для фінансування основних засобів (придбання нового вітчизняного та імпортного обладнання).

Типові умови кредитування такі:

• мінімальна сума кредиту — 50 тис. дол. США;

• максимальна сума кредиту — встановлюється для кожного уповноваженого банку індивідуально;

• термін короткострокового кредиту — від 6 до 12 місяців;

• максимальний термін довгострокового кредиту — 5 років;

• максимальна відстрочка погашення основної суми боргу — 2 роки (тривалість пільгового періоду);

• орієнтовна ставка відсотків за користування кредитом — 15% річних.

У кредитному договорі встановлюються терміни сплати відсотків за кредитом ЄБРР. Протягом усього строку кредитування під­приємство надсилає в банк щомісячні та щоквартальні повідомлення про хід виконання робіт згідно з бізнес-планом.

За рахунок коштів ЄБРР кредитуванню підлягають тільки фінансово окупні та забезпечені заставою проекти. При цьому вартість застави не повинна бути меншою 140% суми загальної заборгованості за кредитом за умови підтримування позичальником коефіцієнта обслуговування боргу.

Кредитні кошти не спрямовуються: на рефінансування вже існуючих зобов’язань приватних підприємств або на фінансування придбання цінних паперів діючих підприємств і нерухомості; на реалізацію проектів, пов’язаних з ігорним бізнесом, виробництвом або постачанням зброї та ін.

Підприємство здійснює платежі згідно з умовами кредитної угоди, укладеної з банком.

• Для отримання кредиту за рахунок коштів ЄБРР, підприємство-позичальник направляє в уповноважений банк такі пакети документів загальні;

• установчі;

• фінансові;

• підтвердження щодо забезпечення кредиту;

• спеціальні [5, с.243].