9.4 Оцінка фінансової стійкості підприємства

Фінансову стійкість підприємства тісно пов’язано із перспективною його платоспроможністю.

Її аналіз дає змогу визначити фінансові можливості підприємства на відповідну перспективу.

Відповідно до показника забезпечення запасів і витрат власними та позиченими коштами можна назвати такі типи фінансової стійкості підприємства:

1. абсолютна фінансова стійкість (трапляється на практиці дуже рідко) — коли власні оборотні кошти забезпечують запаси й витрати;

1. нормально стійкий фінансовий стан — коли запаси й витрати забезпечуються сумою власних оборотних коштів та довгостроковими позиковими джерелами;

2. нестійкий фінансовий стан — коли запаси й витрати забезпечуються за рахунок власних оборотних коштів, довгострокових позикових джерел та короткострокових кредитів і позик, тобто за рахунок усіх основних джерел формування запасів і витрат;

3. кризовий фінансовий стан — коли запаси й витрати не забезпечуються джерелами їх формування і підприємство перебу­ває на межі банкрутства.

Фінансово стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних коштів спроможне забезпечити запаси й витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розрахуватись за своїми зобов’язаннями.

Оцінку фінансової стійкості підприємства доцільно здійснювати поетапно, на підставі комплексу показників [5, с. 312].

9.5 Комплексна оцінка фінансового стану підприємства

Факторами задовільного фінансового стану підприємства є такі:

• наявність у необхідних обсягах фінансових ресурсів;

• прибутковість;

• стійка платоспроможність;

•своєчасність розрахунків та ін. До факторів незадовільного фінансового стану підприємства належать:

• нестача власних оборотних активів;

• наявність збитків;

• наявність стійкої заборгованості за платежами та ін.

Загальними кінцевими показниками комплексної оцінки фінансового становища підприємства є його дохідність і рентабельність.

Дохідність підприємства характеризується абсолютними і відносними показниками. При цьому абсолютним показником дохідності є прибуток, а відносним — рівень рентабельності.

Сума отриманого прибутку — це показник, який характеризує результативність діяльності підприємства, тобто фінансовий результат. Прибуток — один з основних джерел фінансових ресурсів підприємства і держави.

Прибуток як кінцевий фінансовий результат діяльності суб’єктів господарювання формується в результаті взаємодії багатьох факторів.

Так, загальний обсяг балансового прибутку формується за рахунок прибутку від продажу продукції, товарів, основних засобів, валютних цінностей, виконання робіт, доходів від надзвичайних операцій. Тому аналізуючи формування балансового прибутку, необхідно визначити питому вагу та зміну її складових, проаналізувати зміну основної складової балансового прибутку — прибутку від продажу продукції, визначити вплив на нього окремих факторів, зокрема зміни:

• структури і обсягу проданої продукції;

• рівня її собівартості;

• рівня реалізаційних цін.

На основі аналізу виявляються резерви збільшення прибутку від продажу продукції.

Для комплексної оцінки фінансового стану підприємства потрібно розрахувати відносні показники рентабельності основної діяльності, основного та власного капіталу, а також оборотності матеріальних оборотних активів власного капіталу, коефіцієнт забезпечення запасів і витрат джерелами активів для їх формування.

У разі відповідності або перевищення власних джерел формування оборотних активів наявності запасів і витрат — фінансовий стан підприємства вважається стійким, у разі нестачі власних джерел для покриття запасів і витрат — нестійким.

У разі зниження частки власних джерел формування оборотних активів у покритті запасів і витрат підприємству для стабілізації фінансового стану необхідно збільшити частку цих джерел в оборотних активах, а також зменшити залишки цінностей шляхом реалізації на виробництві малорухомих і невикористаних запасів [7, с. 287-289].