- •Контрольна робота
- •1. Основи фінансів
- •1.1 Сутність і функції фінансів підприємств
- •1.2 Грошові фонди та фінансові ресурси
- •1.3 Основи організації фінансів підприємств
- •1.5 Зміст та завдання управління фінансами підприємств поштового зв’язку
- •2. Грошові надходження підприємств
- •2.1 Характеристика і склад грошових надходжень підприємств
- •2.2 Доходи (виручка) від реалізації продукції, робіт, послуг поштового зв’язку
- •2.3 Доходи від операційної та іншої діяльності
- •2.4 Формування валового та чистого прибутку
- •3. Формування і розподіл прибутку
- •3.1 Формування прибутку підприємства
- •Прибуток як результат фінансово-господарської діяльності підприємства
- •Формування прибутку підприємств
- •Прибуток від реалізації продукції та його формування
- •Методи розрахунку прибутку від реалізації
- •Сутність і методи обчислення рентабельності
- •Розподіл і використання прибутку
- •Розподіл прибутку підприємства
- •Використання прибутку підприємства
- •4. Оподаткування підприємств
- •Сутність податків і їх функції
- •Система оподаткування підприємств та її становлення в Україні
- •4.1 Чинне оподаткування прибутку підприємств поштового зв’язку
- •Платежі за ресурси
- •Плата за землю
- •Податок із власників транспортних засобів
- •Податок на нерухоме майно (нерухомість)
- •4.3 Непрямі податки, які сплачують підприємства
- •Вплив непрямих податків на фінансово-господарську діяльність підприємства
- •Податок на додану вартість
- •4.4 Збори і цільові відрахування, які сплачують підприємства
- •4.5 Місцеві податки і збори
- •5. Грошові розрахунки підприємств
- •5.1 Розрахункові й касові операції
- •Сутність грошових розрахунків поштових підприємств
- •Безготівкові й готівкові розрахунки
- •Проведення касових операцій
- •Види банківських рахунків і порядок їх відкриття
- •5.2 Форми та принципи організації безготівкових розрахунків
- •5.3 Розрахункова платіжна дисципліна та її вплив на фінансово-господарську діяльність підприємств
- •6. Оборотні кошти та їх організація на підприємстві
- •6.1 Основи організації оборотних коштів. Сутність, склад і структура оборотних коштів.
- •6.2 Визначення потреби в оборотних коштах
- •Необхідність і способи визначення потреби в оборотних коштах
- •Нормування оборотних коштів для створення виробничих запасів
- •Розрахунок нормативу оборотних коштів економічним методом
- •6.3 Джерела формування оборотних коштів. Власні та залученні джерела формування оборотних коштів
- •6.4. Показники стану і використання оборотних коштів
- •Показники стану власних оборотних коштів
- •Показники використання оборотних коштів і шляхи прискорення їх обертання
- •Вплив розміщення оборотних коштів на фінансовий стан підприємства
- •7. Кредитування підприємств
- •7.1. Необхідність та сутність кредитування поштових підприємств
- •7.2. Банківське кредитування підприємств
- •7.3. Небанківське кредитування підприємств
- •Комерційне кредитування підприємств
- •Лізингове кредитування підприємств
- •Державне кредитування підприємств
- •Кредитування підприємств за рахунок коштів міжнародних фінансово-кредитних інститутів
- •8. Фінансове забезпечення відтворення основних засобів
- •8.1. Сутність основних засобів та їх відтворення
- •8.2. Показники стану та ефективності використання основних засобів
- •8.3. Знос і амортизація основних засобів
- •8.4. Сутність і склад капітальних вкладень
- •8.5. Джерела і порядок фінансування капітальних вкладень
- •9. Оцінка фінансового стану підприємства
- •9.1 Оцінка фінансового стану підприємства, її необхідність і значення
- •9.2 Показники фінансового стану підприємства
- •9.3 Оцінка ліквідності та платоспроможності
- •9.4 Оцінка фінансової стійкості підприємства
- •9.5 Комплексна оцінка фінансового стану підприємства
- •10. Фінансове планування па підприємствах
- •10.1. Фінансова стратегія підприємств
- •10.2. Зміст, завдання та методи фінансового планування
- •10.3. Зміст фінансового плану та порядок його складання
- •11. Фінансова санація та банкрутство підприємств
- •11.1 Фінансова криза на підприємстві: симптоми та фактори, що її спричиняють
- •11.2. Економічна сутність санації підприємств
- •11.3. Випадки, коли приймається рішення про фінансову санацію підприємств
- •11.4 Класична модель фінансової санації
- •Список використаної літератури
9.3 Оцінка ліквідності та платоспроможності
Ліквідність підприємства — це його здатність швидко продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов’язань.
Залежно від того, якими платіжними коштами підприємство може погасити свої зобов’язання, розраховують кілька показників ліквідності (платоспроможності).
Найважливішим показником платоспроможності (ліквідності) є коефіцієнт покриття, що характеризує рівень покриття активами підприємством своїх зобов’язань. Коефіцієнт покриття визначається відношенням усіх поточних активів підприємства до його поточних зобов’язань за формулою де ПА — поточні активи, грн; ПЗ — поточні зобов’язання, грн.
Нормативне значення коефіцієнта Кп > 1. Якщо значення Кп відповідає нормативному, підприємство може своєчасно погасити свої зобов’язання, а якщо Кп < 1, підприємство має неліквідний баланс.
Крім коефіцієнта покриття для оцінки рівня ліквідності розраховують коефіцієнти швидкої і абсолютної ліквідності.
Коефіцієнт швидкої ліквідності розраховується діленням найбільш ліквідних активів та активів, які швидко реалізуються (грошових коштів і дебіторської заборгованості), на поточні зобов’язання за формулою де ГК — грошові кошти, грн.; ДЗ — дебіторська заборгованість.
Середнє значення коефіцієнта Кш.л = 0,5...0,6.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризується рівнем покриття зобов’язань підприємства його активами, строк перетворення яких на гроші відповідає строку погашення зобов’язань. Визначається коефіцієнт абсолютної ліквідності як відношення суми грошових коштів і короткострокових фінансових вкладень до суми короткострокових (поточних) зобов’язань за формулою Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності Ка.л > 0,2 достатнє,щоб підприємство своєчасно розрахувалось за своїми боргами з кредиторами. Зменшення цього коефіцієнта відображає зовнішню причину неплатоспроможності підприємства.
Якщо коефіцієнт абсолютної ліквідності Ка.л < 0,2, а коефіцієнта покриття Кп < 0,5, підприємство вважається банкрутом і може підлягати ліквідації з продажем майна.
Платоспроможність характеризується достатньою кількістю оборотних активів підприємства для погашення своїх зобов’язань протягом року.
Основними показниками, на основі яких можна визначити платоспроможність підприємства, є коефіцієнт автономії (фінансової незалежності); коефіцієнт фінансової стабільності; коефіцієнт фінансового левериджу; коефіцієнт забезпеченості власними коштами; коефіцієнт покриття (платоспроможності).
Коефіцієнт автономії — показник, який характеризує частку власних активів у загальній сумі всіх активів підприємства, використаних ним для здійснення статутної діяльності. Коефіцієнт автономії розраховується діленням суми власного капіталу на вартість майна підприємства за формулою де ВКап — власний капітал, грн.; ВМ — вартість майна, грн.
Мінімальне (нормативне) значення коефіцієнта автономії Кавт > 0,5. Таке значення цього показника дає змогу припустити, що всі зобов’язання підприємства можуть бути покриті власними активами. Збільшення коефіцієнта автономії свідчить про більшу фінансову незалежність, підвищення гарантії погашення підприємством своїх зобов’язань. Отже, що більший коефіцієнт автономії, то кращий фінансовий стан підприємства.
Коефіцієнт фінансової стабільності — показник, який характеризується відношенням власних і позикових коштів підприємства, тобто він показує, скільки позикових коштів залучило підприємство в розрахунку на 1 грн., вкладених в активи власних коштів. Коефіцієнт фінансової стабільності визначається за формулою де ВК, ПК — кошти, грн. відповідно власні і позикові.
Нормальним (нормативним) вважається, Кф.с > 1. Перевищення власних коштів над позиковими свідчить про те, що підприємство має стійкий фінансовий стан і відносно незалежне від зовнішніх фінансових джерел.
Коефіцієнт фінансового левериджу характеризується відношенням довгострокових зобов’язань і джерел власних коштів підприємства, тобто показує, скільки довгострокових зобов’язань припадає на одиницю джерел власних коштів. Коефіцієнт фінансового левериджу обчислюється за формулою де ДОЗ — довгострокові зобов’язання, грн.
Нормальним (нормативним) вважається Кф.с < 1. У цьому разі фінансовий стан підприємства відносно нормальний.
Коефіцієнт забезпеченості власними коштами — показник, який характеризує рівень забезпеченості підприємства власними джерела ми формування оборотних активів, тобто показує, скільки власних джерел формування оборотних активів підприємства припадає на одиницю цих активів. Розрахунок виконується за формулою. де Кз.в.к — коефіцієнт забезпеченості власними коштами; П1 — сума підсумку за першим розділом пасиву балансу, грн.; А1, А2 — сума підсумків відповідно за першим та другим розділами активу балансу, грн.
Нормальним вважається Кз.в.к > 0,1. Це означає, що наявні оборотні активи, підприємства покриваються власними і прирівняними до них джерелами. Збільшення коефіцієнта забезпеченості означатиме, що у підприємства є надлишкові джерела формування оборотних активів, а його зниження свідчить про нестачу цих джерел.
В обох випадках фінансовий стан підприємства буде нестійким.
Коефіцієнт покриття (платоспроможності) — показник, який характеризує рівень достатності (поточних активів) обігових коштів підприємствам для погашення своїх поточних зобов’язань протягом року. Він визначається відношенням всіх поточних активів (за винятком витрат майбутніх періодів) до поточних зобов’язань підприємства. Коефіцієнт покриття розраховується за формулою де Вм.п — сума витрат майбутніх періодів, грн.
Коефіцієнт покриття показує, скільки грошових одиниць оборотних активів припадає на кожну грошову одиницю поточних зобов’язань. Нормативне значення коефіцієнта Кп > 1. Отже, підприємство вважається платоспроможним, якщо його загальні активи перевищують поточні зобов’язання. У цьому разі у підприємства стійкий фінансовий стан і воно може своєчасно погасити свої платіжні зобов’язання [7, с. 278-282].