1. Основи фінансів

1.1 Сутність і функції фінансів підприємств

У фінансовій системі держави окремою ланкою є фінанси підприємств.

Використання фінансів дає змогу підприємствам сфери матеріального виробництва забезпечити безперервність процесу відтворення, вирішувати виробничі, економічні та соціальні завдання, формувати централізовані й і децентралізовані фонди фінансових ресурсів як на рівні держави, так і на рівні господарських суб’єктів.

Економічну природу фінансів підприємств розкриває сукупність грошових відносин, які виникають у господарюючих суб’єктів у процесі їх створення і здійснення виробничо-фінансової діяльності. До таких відносин належать:

– грошові відносини між підприємствами та їх засновниками;

– грошові відносини між підприємствами й іншими суб’єктами господарювання;

–грошові відносини між підприємствами й різноманітними ланками фінансово-кредитної системи (бюджет, централізовані фонди);

–грошові відносини між підприємством і зайнятими на ньому працівниками;

– грошові відносини всередині самих підприємств, які виникають при розподілі отримуваних доходів і накопичень, формуванні різноманітних фондів фінансових ресурсів.

Таким чином, створення й функціонування підприємств, їх господарська діяльність пов’язані з грошовими відносинами, які опосередковують процес виробництва та продажу продукції, отримання доходів і накопичень та їх розподіл за відповідними каналами (фондами).

Фінанси підприємств — це система економічних відносин щодо формування, розподілу й ефективного використання фінансових ресурсів на усіх стадіях життєвого циклу

У процесі господарської діяльності фінанси підприємств як економічна категорія виявляють свою сутність і внутрішні властивості через такі функції:

– формування фінансових ресурсів підприємства у процесі його виробничо-господарської діяльності;

– розподіл і використання фінансових ресурсів підприємства для забезпечення операційної виробничої та інвестиційної діяльності, для виконання фінансових зобов’язань перед бюджетом, банками, господарюючим суб’єктами;

– контроль за формуванням і використанням фінансових ресурсів у процесі відтворення [8 , с. 321-322].

1.2 Грошові фонди та фінансові ресурси

Грошові фонди – це частина грошових коштів, які мають цільове спрямування. До грошових фондів належать: статутний фонд, фонд оплати праці, амортизаційний фонд (на державних підприємствах), резервний фонд та інші (рис. 1).

Рис. 1 – Склад грошових фондів

Кошти підприємства використовують не тільки у фондовій формі. Так, використання підприємством коштів для виконання фінансових зобов'язань перед бюджетом і позабюджетними фондами, банками, страховими організаціями здійснюється в не фондовій формі. У не фондовій формі підприємства також одержують дотації та субсидії, спонсорські внески

Таким чином, під фінансовими ресурсами слід розуміти грошові кошти, що є в розпорядженні підприємств. До фінансових ресурсів належать грошові фонди й та частина грошових коштів, що використовується в не фондовій формі.

Основними джерелами формування фінансових ресурсів підприємств є власні й залучені кошти. До власних належать: статутний фонд, амортизаційні відрахування, валовий дохід і прибуток, до залучених - отримані кредити, пайові та інші внески, кошти, мобілізовані на фінансовому ринку.

Залучені фінансові ресурси за характером використання подібні до власних, оскільки після їх надходження вони переходять у розпорядження підприємства [3, с. 68].