- •Контрольна робота
- •1. Основи фінансів
- •1.1 Сутність і функції фінансів підприємств
- •1.2 Грошові фонди та фінансові ресурси
- •1.3 Основи організації фінансів підприємств
- •1.5 Зміст та завдання управління фінансами підприємств поштового зв’язку
- •2. Грошові надходження підприємств
- •2.1 Характеристика і склад грошових надходжень підприємств
- •2.2 Доходи (виручка) від реалізації продукції, робіт, послуг поштового зв’язку
- •2.3 Доходи від операційної та іншої діяльності
- •2.4 Формування валового та чистого прибутку
- •3. Формування і розподіл прибутку
- •3.1 Формування прибутку підприємства
- •Прибуток як результат фінансово-господарської діяльності підприємства
- •Формування прибутку підприємств
- •Прибуток від реалізації продукції та його формування
- •Методи розрахунку прибутку від реалізації
- •Сутність і методи обчислення рентабельності
- •Розподіл і використання прибутку
- •Розподіл прибутку підприємства
- •Використання прибутку підприємства
- •4. Оподаткування підприємств
- •Сутність податків і їх функції
- •Система оподаткування підприємств та її становлення в Україні
- •4.1 Чинне оподаткування прибутку підприємств поштового зв’язку
- •Платежі за ресурси
- •Плата за землю
- •Податок із власників транспортних засобів
- •Податок на нерухоме майно (нерухомість)
- •4.3 Непрямі податки, які сплачують підприємства
- •Вплив непрямих податків на фінансово-господарську діяльність підприємства
- •Податок на додану вартість
- •4.4 Збори і цільові відрахування, які сплачують підприємства
- •4.5 Місцеві податки і збори
- •5. Грошові розрахунки підприємств
- •5.1 Розрахункові й касові операції
- •Сутність грошових розрахунків поштових підприємств
- •Безготівкові й готівкові розрахунки
- •Проведення касових операцій
- •Види банківських рахунків і порядок їх відкриття
- •5.2 Форми та принципи організації безготівкових розрахунків
- •5.3 Розрахункова платіжна дисципліна та її вплив на фінансово-господарську діяльність підприємств
- •6. Оборотні кошти та їх організація на підприємстві
- •6.1 Основи організації оборотних коштів. Сутність, склад і структура оборотних коштів.
- •6.2 Визначення потреби в оборотних коштах
- •Необхідність і способи визначення потреби в оборотних коштах
- •Нормування оборотних коштів для створення виробничих запасів
- •Розрахунок нормативу оборотних коштів економічним методом
- •6.3 Джерела формування оборотних коштів. Власні та залученні джерела формування оборотних коштів
- •6.4. Показники стану і використання оборотних коштів
- •Показники стану власних оборотних коштів
- •Показники використання оборотних коштів і шляхи прискорення їх обертання
- •Вплив розміщення оборотних коштів на фінансовий стан підприємства
- •7. Кредитування підприємств
- •7.1. Необхідність та сутність кредитування поштових підприємств
- •7.2. Банківське кредитування підприємств
- •7.3. Небанківське кредитування підприємств
- •Комерційне кредитування підприємств
- •Лізингове кредитування підприємств
- •Державне кредитування підприємств
- •Кредитування підприємств за рахунок коштів міжнародних фінансово-кредитних інститутів
- •8. Фінансове забезпечення відтворення основних засобів
- •8.1. Сутність основних засобів та їх відтворення
- •8.2. Показники стану та ефективності використання основних засобів
- •8.3. Знос і амортизація основних засобів
- •8.4. Сутність і склад капітальних вкладень
- •8.5. Джерела і порядок фінансування капітальних вкладень
- •9. Оцінка фінансового стану підприємства
- •9.1 Оцінка фінансового стану підприємства, її необхідність і значення
- •9.2 Показники фінансового стану підприємства
- •9.3 Оцінка ліквідності та платоспроможності
- •9.4 Оцінка фінансової стійкості підприємства
- •9.5 Комплексна оцінка фінансового стану підприємства
- •10. Фінансове планування па підприємствах
- •10.1. Фінансова стратегія підприємств
- •10.2. Зміст, завдання та методи фінансового планування
- •10.3. Зміст фінансового плану та порядок його складання
- •11. Фінансова санація та банкрутство підприємств
- •11.1 Фінансова криза на підприємстві: симптоми та фактори, що її спричиняють
- •11.2. Економічна сутність санації підприємств
- •11.3. Випадки, коли приймається рішення про фінансову санацію підприємств
- •11.4 Класична модель фінансової санації
- •Список використаної літератури
7.3. Небанківське кредитування підприємств
Суб’єкти господарювання у процесі виробничо-фінансової діяльності крім банківського кредиту можуть користуватися й іншими видами кредиту: комерційним, лізинговим, іпотечним, консорціум ним та ін.
Комерційне кредитування підприємств
Комерційний кредит — це кредит, який надається в товарній формі продавцями покупцям у вигляді відстрочення платежу за продані товари. Основне призначення комерційного кредиту — прискорення реалізації товарів й одержання певного прибутку.
Об’єктом комерційного кредиту можуть бути реалізовані товари, виконанні роботи, надані послуги, за якими продавець надає відстрочення платежу покупцеві.
Матеріальним вираженням комерційного кредиту, як правило, є
вексель, що відображає фінансові зобов’язання покупця-позичальника перед продавцем-кредитором щодо відстрочення оплати вартості відпущених товарів, наданих послуг.
Отже, комерційний кредит може передбачати укладення відповідної угоди між двома суб’єктами господарювання — продавцем (кредитором) і покупцем (позичальником) з приводу відстрочення платежу за продані (куплені) товари, послуги. Відстрочення платежу в цьому разі оформлюється векселем.
Розглянемо основну відмінність комерційного та банківського кредитів.
При комерційному кредитуванні роль кредитора відіграють не банки або їх спеціалізовані кредитно-фінансові організації, а юридичні особи, які займаються виробничою або торговельно-постачальницькою діяльністю.
Комерційний кредит надається тільки в товарній формі. Середня його вартість завжди нижча від середньої ставки банківського відсотка. Плата за комерційний кредит входить у ціну товару, послуг.
Сума і строки цього кредиту обумовлені векселем.
Лізингове кредитування підприємств
Лізинговий кредит — це кредит, наданий у формі розстрочки платежу за майно, узяте в оренду на умовах укладеної угоди.
Лізинг — це довгострокова оренда майна на умовах розстрочення плати за неї. У цьому разі власник майна здає його в оренду на тривалий строк лізингоотримувачу, який шляхом періодичних платежів виплачує повну вартість цього майна.
Отже, лізинговий кредит є формою майнового кредиту, а лізингова операція має кредитний характер. Суб’єктами кредитних відносин у цьому разі є лізингодавець як кредитор і лізингоотримувач як позичальник.
Об’єктом лізингу може бути будь-яке рухоме і нерухоме майно, що належить до основних фондів відповідно до чинного законодавства, не заборонене до вільного обороту на ринку і не має обмежень на передачу в оренду.
Об’єктами лізингу не можуть бути об’єкти оренди державного майна, крім окремого, індивідуально визначеного майна державних підприємств, земельні ділянки та інші природні об’єкти.
Суб’єктами лізингу є лізингодавець, лізингоотримувач і продавець лізингового майна.
Лізингодавець — це суб’єкт підприємницької діяльності (у тому числі банківське або небанківське фінансове підприємство) який передає у користування об’єкти лізингу за договором лізингу. Лізингодавцями можуть бути комерційні банки, лізингові компанії, філіали і підрозділи підприємств, які виробляють обладнання, комітети з управління майном при органах влади.
Лізингоотримувач — це суб’єкт підприємницької діяльності, який отримує в користування об’єкти лізингу за договором лізингу. Лізингоотримувачами можуть бути юридичні особи, які здійснюють виробництво тієї чи іншої продукції, і фізичні особи, зайняті підприємницькою діяльністю.
До продавців майна належать виробники машин і обладнання, оптово-збутові організації, торговельні фірми, власники майна Економічні відносини, що виникають між юридичними особами при оренді майна, можуть мати вигляд фінансового і оперативного лізингу.
Фінансовий лізинг — це такий вид договору лізингу, згідно з яким лізингоотримувач одержує у платне користування від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, що не може бути менший від строку, за який амортизується 60 % вартості об’єкта лізингу, визначений на день укладення договору. Після завершення строку договору фінансового лізингу об’єкт лізингу, переданий лізингоотримувачу відповідно до договору, переходить у власність лізингоотримувача або викуповується ним за кінцевою вартістю.
Оперативний лізинг — це такий вид договору лізингу, згідно з яким лізингоотримувач одержує у платне користування від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, менший від строку, за який амортизується 90 % вартості об’єкта лізингу, визначений на день укладення договору. Після завершення строку договору оперативний лізинг може бути продовжений або об’єкт лізингу підлягає поверненню лізингодавцю [7, с. 227].