Розділ іі. Основи філософії

План лекції № 4

«Пізнання: сутність, структура»

План семінарського заняття

1. Філософське визначення буття, його засобів, форм, рівнів існування і проявів. Особливості соціального буття.

2. Матерія – субстанціональна основа буття і категорія його пізнання.

3. Характеристика засобів існування буття (об’єктивного і суб’єктивного); форм буття.

Методичні вказівки для самостійної роботи над темою

Потрібно дотримуватися послідовності в розкритті положень теми. Спочатку необхідно визначити зміст і сенс основних філософських понять, які входять в тему (“буття”, “субстанція”, “матерія”, “рух”, “простір”, “час”).

1. Зверніть увагу на визначення понять з урахуванням істотних властивостей реальностей і процесу пізнання:

Філософська категорія буття відображає всезагальну єдність різноманітних явищ і процесів світу в їх абстрактній властивості “бути”, “існувати”, “бути дійсним”, “бути реальним”, “сущим” і “суттєвим”, бути можливим.

Субстанція – філософська категорія, яка відображає і визначає те головне, що лежить в основі існування і функціонування реальностей світу – стійкість, істинність, безмежність, протяжність, простір, рух, час.

Матерія – філософська категорія для означення об’єктивної реальності, яка існує незалежно від свідомості і відображається в ній, осмислюється, розуміється, охоплюючи безмежність предметів, явищ, процесів світу.

Рух – корінна властивість змін предметів, об’єктів, явищ і є засобом їх існування.

Простір – форма координації предметів, процесів світу в системі властивостей, якостей (обсяг, трьохмірність, розположенність, протяжність, відображенність).

Час – форма буття існування світу, якій притаманні числові виміри – зміни,

переходи, темпи росту і розвитку від минулого до сучасного і майбутнього.

Основні форми буття:

а) буття речей (тіл), процесів природи як цілого і створених людиною;

б) буття людини – біологічне, психічне й соціальне;

в) буття духовного (ідеального) як індивідуалізірованого, так і об’єктиво- ваного;

г) буття соціального (буття індивіда у суспільстві і буття суспільства).

Буття є складно організованою, ієрархічно побудованою та енергійно самоконцентрованою системою: вона є єдиною і множинною, перервною і неперервною, скінченою та нескінченною, такою, що в своїх з’явленнях набуває форми просторово-часових співвідношень.

Онтологія (філософський розділ про буття) ставить питання: „Яким та як є буття?”. Проблема буття – це проблема сутності всього існуючого, а також проблема єдності світу як цілого. Буття – це найширше філософське поняття і тому воно постає як стратегічний людський орієнтир.

2. Матерія – об’єктивна субстанціальна основа буття, що відображається органами відчуттів. Матеріальне буття характеризується множинністью, подільністю, просторовістю, наявністю маси, опору матеріалу та силових взаємодій. Духовне буття позапросторове, рефлексивне, ідеальне, цілісне, динамічне. До сучасної наукової картини входять різні рівні проявів матеріального буття: мікро-, макро- та мегапроцеси.

Запитання для самоконтролю

1. “Онтологія” про філософське вчення “буття”, його способах і формах існування.

2 В чому полягає моністичне, дуалістичне, плюралістичне тлумачення проблеми субстанції?

3. Як Ви розумієте онтологічний, субстанціональний і гносеологічний зміст поняття “матерія”?

4. Як ви розумієте, що “буття” є корінною властивістю предметів, процесів і явищ дійсності і категорією пізнання?

5. Визначте зміст принципів і законів буття і покажіть їх роль в пізнанні і практиці.

6. Який зв’язок між поняттями “субстанція”, “буття”, “матерія”, “простір”, “час”? Яке це має значення для філософського розуміння світу?