Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кафедра соціології,

філософії та права

М е т о д и ч н і в к а з і в к и до вивчення курсу та семінарських занять з дисципліни «ф і л о с о ф і я»

для студентів, які навчаються по учбовим планам бакалаврів

всіх спеціальностей і форм навчання

Затверджено

радою з гуманітарної освіти

та виховання ОНАХТ

протокол № ___ від ___________

Одеса ОНАХТ 2012

Методичні вказівки до вивчення курсу та семінарських занять з дисципліни «Філософія» для студентів, які навчаються по учбовим планам бакалаврів всіх спеціальностей і форм навчання / За ред. проф. В.М. Чугуєнка. – Одеса: ОНАХТ, 2006. – 36 с.

Укладачі: Чугуєнко В.М., д-р філос. наук, професор

Дейнеко М.І., д-р філос. наук, професор

Мельник Л.А., асистент

Мельник Ю.М., канд. філос. наук, асистент

Рибалко Т.С., канд. філос. наук, доцент

Шевченко Г.А., канд. філос. наук, професор кафедри

За редакцію д-ра філософських наук, проф. В.М. Чугуєнка

Відповідальний за випуск зав. кафедри соціології, філософії та права

Г.В. Ангелов, канд. іст. наук, професор

Вступ

Методичні вказівки призначені для організації самостійної роботи студентів при підготовці до лекцій, семінарських занять та іспитів з філософії. Рекомендується студенту спочатку ознайомитися з основними запитаннями теми за планами лекцій і семінарських занять. Потім знайти відповіді на ці запитання у вказаних підручниках, користуючись даними методичними вказівками. Далі перевірити ступінь засвоєння теми, відповідаючи на запитання для самоконтролю та виконуючи тести, завдання і вправи. Інтернет-ресурси та електронні методичні матеріали вказані в кінці посібника: звертатися у методичний кабінет кафедри філософії (В-407).

Розділ 1

ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ ВСТУП

Тема лекції № 1

«Філософія, коло її проблем та роль у суспільстві»

План семінарського заняття

1. Особливості становища людини у світі та необхідність її самовизначення.

2. Світогляд і філософія.

3. Характерні риси філософського мислення.

4. Структура та функції філософського знання.

Методичні вказівки для самостійної роботи над курсом

Вивчаючи тему самостійно, необхідно усвідомити, перш за все те, що філософія (“любов до мудрості”) була і є інтелектуальною формою пошуків людиною відповіді на глибинні занепокоєння та запити відносно сенсу життя. Вона завжди потрібна людині, особливо тоді, коли життя вимагає вибору, визначення моральної та соціальної позиції. Насамперед, зростає значення філософії у кризовій духовній ситуації, в якій перебуває сучасна Україна, коли від старих стереотипів сприйняття світу ми вже відійшли, а нового ставлення до себе, природи і суспільства ще не виробили.

Готуючись до відповіді на семінарському занятті та іспиті, необхідно, перш за все, зосередитись на розумінні наступних тез:

1. Особливостями ставлення людини до світу (на відміну від тварин) є розумність, біологічна неспеціалізованість (відсутність природної програми способу життя) свобода вибору мети і засобів її здійснення, усвідомлення своєї смертності.

2. Філософія є історичним типом світогляду поряд з міфологічним та релігійним. Світогляд – це ставлення людини до самої себе і довкілля. Він складається із знань, бажань, інтуїції, переконань, ідеалів, цінностей, життєвих норм і стереотипів. Основні світоглядні питання ( за визначенням німецького філософа І. Канта): 1. Що я можу знати? 2. Що я маю робити ? 3. На що я можу сподіватися? 4. Що таке людина? Філософія – 1) теоретична форма світогляду, спрямована на критичне дослідження та вирішення світоглядних проблем з метою підвищення достовірності та надійності таких вирішень: 2) це усвідомлений світогляд; 3) вона прагне бути аргументованою і логічно послідовною.

3. Характерними рисами філософського мислення виступають: 1) безмеж- ність предмету пізнання у пошуках найперших людських орієнтирів і морально виправданих засобів їх досягнення. 2) філософія покликана тримати весь час у полі уваги всі основні виявлення людських якостей у людині, постійно збуджуючи питання, що означає бути справжньою людиною в усіх сферах її життєдіяльності. 3) філософія на відміну від конкретних наук має специфічний прояв практичності та актуальності. Вона не вчить конкретним технологіям, а виробляє загальні орієнтири, ціннісні системи ставлення людини до своєї ролі і загального призначення, сенсу свого життя. Науки вивчають властивості і закономірності світу, а філософія ставлення людини до нього.

4. Структура філософії визначається сферами реальності. Осмислення ставлення людини до світу складає предмет онтології (філософського вчення про буття, в т.ч. матерію), ставлення людини до суспільства – соціальна філософія. Сфера свідомості осмислюється логікою, діалектикою, теорією пізнання (гносеологією), етикою, естетикою, релігієзнавством. Філософське осмислення людини приводить до формування таких дисциплін як філософська антропологія.

Функції філософіїможна уявити у вигляді такої системи: світоглядна, пізнавальна, логічна, соціально-адаптивна, критична, виховна.