- •1.1. Основні поняття
- •1.3. Нерозгалужене коло
- •1.4. Розгалужене коло
- •9. Електропривод
- •9.2. Електричні апарати
- •10. Електротехнологічні установки
- •Однофазні електричні кола синусоїдного струму
- •1.1. Основні поняття
- •1.2. Найпростіші електричні кола
- •Коло з резистивним елементом
- •Коло з індуктивним елементом
- •Коло з ємнісним елементом
- •1.3. Нерозгалужене коло
- •Задача 1.1
- •1.4. Розгалужене коло
- •Задача 1.2
- •2. Трифазні кола
- •2.1. Генерування трифазної системи ерс
- •2.2. З’єднання зіркою
- •Симетричне навантаження
- •Задача 2.1
- •Задача 2.2
- •Несиметричне навантаження
- •2.3. З’єднання трикутником
- •Задача 2.4
- •3. Магнітні кола
- •3.1. Основні поняття
- •3.2. Магнітні кола з постійними магніторушійними силами
- •Задача 3.1
- •3.3. Магнітні кола зі змінними магніторушійними силами
- •4. Електричні вимірювання
- •4.1. Похибки вимірювання
- •4.2. Вимірювальні механізми
- •Задача 4.1
- •4.3. Вимірювання електричних величин
- •Вимірювання опорів
- •4.4. Електричні вимірювання неелектричних величин
- •5. Трансформатори
- •5.1. Однофазні трансформатори
- •Режим навантаження
- •Характеристики трансформатора
- •Задача 5.1
- •5.2. Трифазні трансформатори
- •Групи з’єднання обмоток
- •Паралельна робота трансформаторів
- •Умови паралельної роботи:
- •Задача 5.2
- •5.3. Трансформатори спеціального призначення
- •Вимірювальні трансформатори
- •6. Асинхронні машини
- •6.1. Будова трифазних асинхронних машин
- •6.2. Трифазні асинхронні двигуни
- •Задача 6.1
- •Реверсування
- •Механічна характеристика
- •Робочі характеристики
- •Регулювання швидкості
- •Задача 6.2
- •6.3. Однофазні та двофазні асинхронні двигуни
- •7. Синхронні машини
- •7.1. Будова трифазної синхронної машини
- •7.2. Трифазні синхронні генератори
- •7.3. Зовнішні характеристики
- •7.4. Синхронний двигун
- •Робочі характеристики
- •Задача 7.1
- •8. Машини постійного струму Машини постійного струму використовують як генератори та двигуни. Вони можуть перетворюватися з генератора на двигун та навпаки.
- •8.1. Будова та способи збудження
- •8.2. Генераторний режим
- •8.3. Режим двигуна
- •Вибір потужності двигуна при тривалому режимі
- •Перевірка двигуна на нагрів за методом середніх втрат
- •Задача 9.1
- •Перевірка двигуна на умови перевантаження та на пускові умови
- •Задача 9.2
- •Вибір потужності двигуна при повторно-короткочасному режимі
- •Задача 9.3
- •9.2. Електричні апарати
- •9.3. Релейно-контакторні схеми керування
- •Асинхронним двигуном
- •Задача 9.1
- •10. Електротехнологічні установки
- •10.1. Електростатичні установки
- •10.2. Магнітні установки
- •10.3. Низькочастотні термічні установки
- •10.4. Високочастотні термічні установки
- •10.5 Установки інфрачервоного випромінювання
- •10.6. Електролізні установки
- •11.3. Проектування електричного освітлення
- •12. Електропостачання підприємств
- •12.1. Схеми електропостачання
- •12.2. Визначення електричних навантажень
- •Метод коефіцієнта попиту
- •Задача 12.1
- •Метод упорядкованих діаграм
- •Груповий коефіцієнт використовування активної потужності та ефективна кількість приймачівnепредставлені формулами:
- •Компенсування реактивної потужності
- •12.3. Трансформаторні підстанції
- •Техніка безпеки в електроустановках
4. Електричні вимірювання
Для вимірювання в електричних колах застосовують прилади безпосередньої оцінки та порівняння (перші – показують числове значення вимірюваної величини, у других – вимірювана величина порівнюється із зразковою мірою).
Прилади класифікують:
за точністю (різні класи точності);
за принципом дії (різні вимірювальні механізми);
за видом вимірюваної величини (струм, напруга, потужність);
за видом струму (постійний, змінний) та інші.
4.1. Похибки вимірювання
Значення DА = АВ – AД – абсолютна похибка,
–відносна похибка,
де АВ , АД – виміряне та дійсне значення вимірюваної величини.
Значення – основна зведена похибка,
gпр max – клас точності приладу,
де Аном – номінальна величина приладу, що відповідає кінцевому значенню робочої частини шкали.
Амперметри , вольтметри та ватметри мають такі класи точності:
0,05; 0,1; 0,2; 0,5 – лабораторні прилади;
1,0; 1,5; 2,5; 3,0; 4,0; – технічні прилади.
Число, що вказує клас точності, визначає найбільшу допущену абсолютну похибку у відсотках по відношенню до номінальної величини приладу, або до робочої частини шкали приладу.
4.2. Вимірювальні механізми
Основною частиною приладів є вимірювальний механізм. Він перетворює електричну величину в кут повороту рухомої частини приладу. На шкалі приладу нанесені умовні позначення вимірювального механізму ( табл. 1).
Таблиця 1. Назва та умовні позначення приладів
Назва |
Умовне позначення |
Назва |
Умовне позначення |
Магнітоелектричний
|
|
Індукційний | |
Електромагнітний |
|
Електростатичний |
|
Електродинамічний |
|
Вібраційний |
|
Феродинамічний |
Тепловий
|
|
Магнітоелектричні. Це прилади з рухомою рамкою і магнітом. Застосовують у колах постійного струму для вимірювання струмів і напруг (амперметри, вольтметри).
Електромагнітні. Вони ґрунтуються на взаємодії магнітного поля, що створює нерухома обмотка з вимірювальним струмом, і феромагнітного осердя, що закріплене на осі зі стрілкою. Застосовують частіше у колах змінного
струму (амперметри, вольтметри).
Електродинамічні. Вони грунтуються на взаємодії струмів у двох різних обмотках, з яких одна нерухома, а друга рухома і звязана зі стрілкою. Їх частіше використовують у ватметрах, фазометрах та частотомірах.
Індукційні. Вони грунтуються на взаємодії біжучого магнітного поля, що збуджений змінними струмами, зі струмами у диску приладу. Використовують у колах змінного струму для лічильників електричної енергії.
Є ще електростатичні, вібраційні, теплові та інші прилади. Існує велика кількість цифрових приладів, в яких неперервні величини спочатку перетворюють в цифрові, а потім вимірюють. Для величин, які швидко змінюються, використовують осцилографи.
Задача 4.1
В коло ввімкнені послідовно два амперметра. Перший амперметр має клас точності KA1=0,5 та номінальне значення шкали Iном1=30 А, а амперметр другий має відповідно KA2=1,5 та Iном2=5 А. Амперметри показали 4 А.Яким амперметром вимірювання здійснено більш точно?
Розвязання
Приймаємо, що зведена похибка дорівнює класу точності приладу,
відкіля .
Абсолютна похибка вимірювання амперметрами: першим
А: другим А.
Відносна похибка вимірювання амперметрами : першим
; другим 1,875.
Оскільки другий амперметр має відносну похибку менше ніж перший, він здійснив вимірювання більш точно.