- •1.1. Основні поняття
- •1.3. Нерозгалужене коло
- •1.4. Розгалужене коло
- •9. Електропривод
- •9.2. Електричні апарати
- •10. Електротехнологічні установки
- •Однофазні електричні кола синусоїдного струму
- •1.1. Основні поняття
- •1.2. Найпростіші електричні кола
- •Коло з резистивним елементом
- •Коло з індуктивним елементом
- •Коло з ємнісним елементом
- •1.3. Нерозгалужене коло
- •Задача 1.1
- •1.4. Розгалужене коло
- •Задача 1.2
- •2. Трифазні кола
- •2.1. Генерування трифазної системи ерс
- •2.2. З’єднання зіркою
- •Симетричне навантаження
- •Задача 2.1
- •Задача 2.2
- •Несиметричне навантаження
- •2.3. З’єднання трикутником
- •Задача 2.4
- •3. Магнітні кола
- •3.1. Основні поняття
- •3.2. Магнітні кола з постійними магніторушійними силами
- •Задача 3.1
- •3.3. Магнітні кола зі змінними магніторушійними силами
- •4. Електричні вимірювання
- •4.1. Похибки вимірювання
- •4.2. Вимірювальні механізми
- •Задача 4.1
- •4.3. Вимірювання електричних величин
- •Вимірювання опорів
- •4.4. Електричні вимірювання неелектричних величин
- •5. Трансформатори
- •5.1. Однофазні трансформатори
- •Режим навантаження
- •Характеристики трансформатора
- •Задача 5.1
- •5.2. Трифазні трансформатори
- •Групи з’єднання обмоток
- •Паралельна робота трансформаторів
- •Умови паралельної роботи:
- •Задача 5.2
- •5.3. Трансформатори спеціального призначення
- •Вимірювальні трансформатори
- •6. Асинхронні машини
- •6.1. Будова трифазних асинхронних машин
- •6.2. Трифазні асинхронні двигуни
- •Задача 6.1
- •Реверсування
- •Механічна характеристика
- •Робочі характеристики
- •Регулювання швидкості
- •Задача 6.2
- •6.3. Однофазні та двофазні асинхронні двигуни
- •7. Синхронні машини
- •7.1. Будова трифазної синхронної машини
- •7.2. Трифазні синхронні генератори
- •7.3. Зовнішні характеристики
- •7.4. Синхронний двигун
- •Робочі характеристики
- •Задача 7.1
- •8. Машини постійного струму Машини постійного струму використовують як генератори та двигуни. Вони можуть перетворюватися з генератора на двигун та навпаки.
- •8.1. Будова та способи збудження
- •8.2. Генераторний режим
- •8.3. Режим двигуна
- •Вибір потужності двигуна при тривалому режимі
- •Перевірка двигуна на нагрів за методом середніх втрат
- •Задача 9.1
- •Перевірка двигуна на умови перевантаження та на пускові умови
- •Задача 9.2
- •Вибір потужності двигуна при повторно-короткочасному режимі
- •Задача 9.3
- •9.2. Електричні апарати
- •9.3. Релейно-контакторні схеми керування
- •Асинхронним двигуном
- •Задача 9.1
- •10. Електротехнологічні установки
- •10.1. Електростатичні установки
- •10.2. Магнітні установки
- •10.3. Низькочастотні термічні установки
- •10.4. Високочастотні термічні установки
- •10.5 Установки інфрачервоного випромінювання
- •10.6. Електролізні установки
- •11.3. Проектування електричного освітлення
- •12. Електропостачання підприємств
- •12.1. Схеми електропостачання
- •12.2. Визначення електричних навантажень
- •Метод коефіцієнта попиту
- •Задача 12.1
- •Метод упорядкованих діаграм
- •Груповий коефіцієнт використовування активної потужності та ефективна кількість приймачівnепредставлені формулами:
- •Компенсування реактивної потужності
- •12.3. Трансформаторні підстанції
- •Техніка безпеки в електроустановках
Техніка безпеки в електроустановках
Дія електричного струму на організм людини. Електричний струм в організмі людини викликає теплову, хімічну та біологічну дію. Міра поразки людини залежить від струму, його шляху та тривалості. Струм у внутрішніх органах людини більш 0,05 А приводить до смерті , тому небезпечна напруга Uнебез 0,05Rл , де Rл – опір людини.
Шкіра має опір 2 МОм , внутрішні органи –700 Ом. Небезпечний струм крізь мозок , серце та дихальні шляхи. Опір шкіри з ростом тривалості струму крізь людину швидко зменшується.
Найбільш поширені такі випадки електротравм:
– небезпечна ситуація при порушенні прихованій мережі;
– відкрита конструкція кімнатної розетки;
– користування зіпсованими побутовими електроприладами;
– пошкодження ізоляції.
Перша допомога потерпілим від дії струму повинна бути організована негайно, для цього необхідно:
– відключити напругу ;
– покласти потерпілого, визвати лікаря;
– при непритомному стані давати нюхати нашатирний спирт, оббризкати водою;
– при судорожному диханні або при відсутності у потерпілого ознаки життя проводити штучне дихання;
– при переломах накласти шинну пов`язку.
Захисні заходи в електроустановках. Щоб запобігти можливим нещасним випадкам, застосовують заземлення та занулення. Треба заземлити: корпуса електричних машин, апаратів тощо; вторинні обмотки вимірювальних трансформаторів; каркаси розподільчих щитів; металеві труби електромереж та інші конструкції.
В електроустановках з ізольованою нейтралі виконують захисне заземлення та передбачають швидке відключення замикань на землю. В електроустановках до 1000 В з глухо заземленою нейтраллю застосовують занулення. Опір заземлюючого пристрою при Uл =380 В повинен бути не більш 4 0м. Місце приєднання провідників для заземлення або занулення повинно бути доступним для огляду.
Застосовують також захисне відключення. Є різні системи такого відключення. Вони забезпечують автоматичне відключення електроустановок при замиканні на корпус. Час відключення в таких системах 2с. Є системи, які реагують на напругу корпусу відносно землі, на струм замикання на землю, на напругу фази відносно землі та інші.
Ще застосовують захист робітників від доторкання до частин, які перебувають під напругою. Для цього використовують ізольовані проводи, апарати закривають кожухами, огороджують бар’єрами; блокировку в трансформаторних підстанціях й розподільчих пристроях; фарбування проводів та шин розподільчих пунктів; таблички застереження, заборони, дозволу.