Компенсування реактивної потужності
Оскільки
в повній розрахунковій потужності Sр
є велика частина реактивної потужності
,
її необхідно компенсувати. На підприємствах
здійснюють заходи по зниженню реактивної
потужності шляхом раціонального
використовування електрообладнання
та застосуванням компенсуючих пристроїв.
По узгодженню з організацією, яка
постачає електроенергію, застосовують
індивідуальну, групову або централізовану
компенсацію. З умов балансу реактивної
потужності ця організація задає
підприємству реактивну потужністьQе.
Розраховують потужність компенсуючих пристроїв так:
Qk=Qp – Qе
і обирають їх тип, частіше це конденсаторні батареї.
12.3. Трансформаторні підстанції
Трансформаторну підстанцію приближають до теоретичного центру електричних навантажень. Якщо відомі потужності окремих цехів Pi та їх координати xi, yi ,то теоретичний центр електричних навантажень знаходять так :
,
,
де
–
розрахункова активна потужність всього
підприємства.
Число трансформаторів nTP на підстанції приймають в залежності від категорії електроприймачів:
nTP=
1
для III
категорії;
2 для I та II категорії.
3а мірою забезпечення надійності електропостачання приймачі розподіляють на 3 категорії:
I – найбільш відповідальні, вони не допускають перерви в електропостачанні;
II – приймачі, які допускають перерву в електропостачанні на 30 хвилин, іноді до 1 години;
III – усі інші приймачі.
Потужність трансформаторів на підстанції
Для електроприймачів II категорії потужність одного трансформатора визначають так:
SТР= (0,7...0, 9) SТП ,
де
–
потужність трансформаторної підстанції;
KP.M= (0,85...0,95) – коефіцієнт різночасності максимумів навантаження.
12.4. Розподіл електричної енергії
По території підприємства електричну енергію розподіляють за допомогою кабелів, які можуть бути полонені у траншеях, бетонних блоках або у тунелях.
Переріз проводів та жил кабелів вибирають за умовами допущенного нагріву по розрахунковому струму. Потім переріз перевіряють на допустимі втрати напруги ΔU ≤ 0,05 Uном .
Задача 12.2
Визначити
розрахунковий струм для окремо стоящого
трифазного асинхронного двигуна з
технічними данними:
55кВт,
380
В,
0,91,
Розв’язання
Розрахунковий струм окремого трифазного асинхронного двигуна визначають по його номінальному струму
А.
13. Експлуатація та техніка безпеки в електроустановках
При організації експлуатації електрообладнання вирішують дві основні задачі. Перша задача (безперервна і надійна робота електрообладнання). Вона пов’язана з проведенням планово-попереджувального ремонту, який містить: технічне обслуговування, постійний та капітальний ремонти.
Технічне обслуговування. Його проводять в процесі роботи обладнання (перегляд і незначний ремонт, підтягнення кріплень, регулювання, протирання й чищення, тощо). Тривалість міжремонтного періоду складає до одного місяця.
Постійний ремонт. Його проводять з обов’язковою зупинкою обладнання (заміна малих вузлів, підшипників, перевірка лобових частин обмоток електричних машин, тощо). Роботу проводять з оформленням приймально-здавального акту. Тривалість міжремонтного періоду складає до одного року.
Капітальний ремонт. Це ремонт, при якому повністю відновляють технічно-екологічні дані обладнання (заміна й модернізація окремих вузлів і деталей). Тривалість міжремонтного періоду складає декілька років.
При вирішуванні другої задачі (ефективне використання економії енергії) особливу увагу приділяють економії електроенергії. Для цього необхідно:
– покращити якість ремонту енергообладнання;
– своєчасно проводити планово-попереджувальні ремонти;
– перевіряти правильність роботи передавального механізму (центрівка, заміна масла, необхідне число клинових ременів, їх натяг);
– покращувати умови охолодження електричних машин;
– не допускати роботу машин вхолосту;
– не допускати пуску машин без зняття навантаження;
– заміняти машини, що мало навантажені, машинами менш потужними тощо.
При експлуатації електрообладнання особливу увагу приділяють техніці безпеки.