- •1.1. Основні поняття
 - •1.3. Нерозгалужене коло
 - •1.4. Розгалужене коло
 - •9. Електропривод
 - •9.2. Електричні апарати
 - •10. Електротехнологічні установки
 - •Однофазні електричні кола синусоїдного струму
 - •1.1. Основні поняття
 - •1.2. Найпростіші електричні кола
 - •Коло з резистивним елементом
 - •Коло з індуктивним елементом
 - •Коло з ємнісним елементом
 - •1.3. Нерозгалужене коло
 - •Задача 1.1
 - •1.4. Розгалужене коло
 - •Задача 1.2
 - •2. Трифазні кола
 - •2.1. Генерування трифазної системи ерс
 - •2.2. З’єднання зіркою
 - •Симетричне навантаження
 - •Задача 2.1
 - •Задача 2.2
 - •Несиметричне навантаження
 - •2.3. З’єднання трикутником
 - •Задача 2.4
 - •3. Магнітні кола
 - •3.1. Основні поняття
 - •3.2. Магнітні кола з постійними магніторушійними силами
 - •Задача 3.1
 - •3.3. Магнітні кола зі змінними магніторушійними силами
 - •4. Електричні вимірювання
 - •4.1. Похибки вимірювання
 - •4.2. Вимірювальні механізми
 - •Задача 4.1
 - •4.3. Вимірювання електричних величин
 - •Вимірювання опорів
 - •4.4. Електричні вимірювання неелектричних величин
 - •5. Трансформатори
 - •5.1. Однофазні трансформатори
 - •Режим навантаження
 - •Характеристики трансформатора
 - •Задача 5.1
 - •5.2. Трифазні трансформатори
 - •Групи з’єднання обмоток
 - •Паралельна робота трансформаторів
 - •Умови паралельної роботи:
 - •Задача 5.2
 - •5.3. Трансформатори спеціального призначення
 - •Вимірювальні трансформатори
 - •6. Асинхронні машини
 - •6.1. Будова трифазних асинхронних машин
 - •6.2. Трифазні асинхронні двигуни
 - •Задача 6.1
 - •Реверсування
 - •Механічна характеристика
 - •Робочі характеристики
 - •Регулювання швидкості
 - •Задача 6.2
 - •6.3. Однофазні та двофазні асинхронні двигуни
 - •7. Синхронні машини
 - •7.1. Будова трифазної синхронної машини
 - •7.2. Трифазні синхронні генератори
 - •7.3. Зовнішні характеристики
 - •7.4. Синхронний двигун
 - •Робочі характеристики
 - •Задача 7.1
 - •8. Машини постійного струму Машини постійного струму використовують як генератори та двигуни. Вони можуть перетворюватися з генератора на двигун та навпаки.
 - •8.1. Будова та способи збудження
 - •8.2. Генераторний режим
 - •8.3. Режим двигуна
 - •Вибір потужності двигуна при тривалому режимі
 - •Перевірка двигуна на нагрів за методом середніх втрат
 - •Задача 9.1
 - •Перевірка двигуна на умови перевантаження та на пускові умови
 - •Задача 9.2
 - •Вибір потужності двигуна при повторно-короткочасному режимі
 - •Задача 9.3
 - •9.2. Електричні апарати
 - •9.3. Релейно-контакторні схеми керування
 - •Асинхронним двигуном
 - •Задача 9.1
 - •10. Електротехнологічні установки
 - •10.1. Електростатичні установки
 - •10.2. Магнітні установки
 - •10.3. Низькочастотні термічні установки
 - •10.4. Високочастотні термічні установки
 - •10.5 Установки інфрачервоного випромінювання
 - •10.6. Електролізні установки
 - •11.3. Проектування електричного освітлення
 - •12. Електропостачання підприємств
 - •12.1. Схеми електропостачання
 - •12.2. Визначення електричних навантажень
 - •Метод коефіцієнта попиту
 - •Задача 12.1
 - •Метод упорядкованих діаграм
 - •Груповий коефіцієнт використовування активної потужності та ефективна кількість приймачівnепредставлені формулами:
 - •Компенсування реактивної потужності
 - •12.3. Трансформаторні підстанції
 - •Техніка безпеки в електроустановках
 
4. Електричні вимірювання
Для вимірювання в електричних колах застосовують прилади безпосередньої оцінки та порівняння (перші – показують числове значення вимірюваної величини, у других – вимірювана величина порівнюється із зразковою мірою).
Прилади класифікують:
 за точністю (різні класи точності);
 за принципом дії (різні вимірювальні механізми);
 за видом вимірюваної величини (струм, напруга, потужність);
 за видом струму (постійний, змінний) та інші.
4.1. Похибки вимірювання
Значення DА = АВ – AД – абсолютна похибка,
–відносна
похибка,
де АВ , АД – виміряне та дійсне значення вимірюваної величини.
Значення
 
–  основна зведена похибка,
gпр max – клас точності приладу,
де Аном – номінальна величина приладу, що відповідає кінцевому значенню робочої частини шкали.
Амперметри , вольтметри та ватметри мають такі класи точності:
0,05; 0,1; 0,2; 0,5 – лабораторні прилади;
1,0; 1,5; 2,5; 3,0; 4,0; – технічні прилади.
Число, що вказує клас точності, визначає найбільшу допущену абсолютну похибку у відсотках по відношенню до номінальної величини приладу, або до робочої частини шкали приладу.
4.2. Вимірювальні механізми
Основною частиною приладів є вимірювальний механізм. Він перетворює електричну величину в кут повороту рухомої частини приладу. На шкалі приладу нанесені умовні позначення вимірювального механізму ( табл. 1).
Таблиця 1. Назва та умовні позначення приладів
| 
			 Назва  | 
			 Умовне позначення  | 
			 Назва  | 
			 Умовне позначення  | 
| 
			 
 Магнітоелектричний 
  | 
			 
 
  | 
			 
 Індукційний  | 
			 
  | 
| 
			 
 Електромагнітний  | 
			 
 
  | 
			 
 Електростатичний  | 
			 
 
 
  | 
| 
			 
 Електродинамічний  | 
			 
 
  | 
			 
 Вібраційний  | 
			 
 
  | 
| 
			 
 Феродинамічний  | 
			 
  | 
			 
 Тепловий 
  | 
			 
 
  | 
Магнітоелектричні. Це прилади з рухомою рамкою і магнітом. Застосовують у колах постійного струму для вимірювання струмів і напруг (амперметри, вольтметри).
Електромагнітні. Вони ґрунтуються на взаємодії магнітного поля, що створює нерухома обмотка з вимірювальним струмом, і феромагнітного осердя, що закріплене на осі зі стрілкою. Застосовують частіше у колах змінного
струму (амперметри, вольтметри).
Електродинамічні. Вони грунтуються на взаємодії струмів у двох різних обмотках, з яких одна нерухома, а друга рухома і звязана зі стрілкою. Їх частіше використовують у ватметрах, фазометрах та частотомірах.
Індукційні. Вони грунтуються на взаємодії біжучого магнітного поля, що збуджений змінними струмами, зі струмами у диску приладу. Використовують у колах змінного струму для лічильників електричної енергії.
Є ще електростатичні, вібраційні, теплові та інші прилади. Існує велика кількість цифрових приладів, в яких неперервні величини спочатку перетворюють в цифрові, а потім вимірюють. Для величин, які швидко змінюються, використовують осцилографи.
Задача 4.1
В коло ввімкнені послідовно два амперметра. Перший амперметр має клас точності KA1=0,5 та номінальне значення шкали Iном1=30 А, а амперметр другий має відповідно KA2=1,5 та Iном2=5 А. Амперметри показали 4 А.Яким амперметром вимірювання здійснено більш точно?
Розвязання
Приймаємо, що зведена похибка дорівнює класу точності приладу,
 відкіля
.
Абсолютна похибка вимірювання амперметрами: першим 
А:
другим 
А.
Відносна похибка вимірювання амперметрами : першим
;
другим 
1,875.
Оскільки другий амперметр має відносну похибку менше ніж перший, він здійснив вимірювання більш точно.

