- •Міністерство освіти і науки,
- •1 Принципи надання першої медичної допомоги
- •Азбука першої допомоги
- •2.1.1 Відновлення прохідності дихальних шляхів
- •2.1.2. Штучна вентиляція легенів
- •2.1.3 Серцева реанімація (відновлення кровообігу)
- •2.2 Асфіксія
- •Асфіксія у дітей що робити?
- •3 Травми. Перша медична допомога
- •3.1. Рани
- •3.2 Перша медична допомога при пораненнях
- •3.3. Кровотечі
- •3.4 Способи тимчасової зупинки кровотечі
- •3.5. Перев'язувальний матеріал
- •3.5.1 Види пов'язок. Техніка накладання м'яких пов'язок
- •3.5.2 Основні види пов'язок
- •3.5.3 Правила накладення стерильних пов'язок на груди
- •3.5.4 Правила накладення стерильних пов'язок на живіт
- •3.5.5 Правила накладення пов'язок на верхні кінцівки
- •3.5.6 Правила накладення пов'язок на промежину і нижні кінцівки
- •4 Травми голови, грудної клітки, живота, суглобів та кісток
- •4.1 Травма голови
- •4.1.1 Травма мозку
- •4.1.2 Травма слухового проходу
- •4.1.3 Травма ока
- •4.1.4 Травма носа
- •4.1.5 Травми шиї
- •4.1.6 Травми хребта і спинного мозку
- •4.1.7 Травма грудної клітки
- •4.2 Травма живота
- •4.3 Травми м'яких тканин, суглобів, кісток
- •4.4 Перелом кісток таза
- •4.5 Синдром тривалого стиснення
- •5 Термічна травма
- •5.1 Опіки
- •5.2 Обмороження
- •5.3 Загальне замерзання
- •5.4 Тепловий і сонячний удар
- •5.4.1 Тепловий удар
- •5.4.2 Сонячний удар
- •6 Утоплення
- •7 Електротравма
- •8 Гострі отруєння. Укуси змій та комах
- •8.1 Гостре отруєння
- •8.1.1 Вплив токсинів на організм
- •8.1.2 Діагноз гострого отруєння і перша допомога
- •8.1.3 Найбільш поширені небезпечні хімічні речовини.
- •8.2 Отруєння кислотами
- •8.3 Отруєння лугами
- •8.4 Отруєння фосфорорганічними сполуками
- •8.5 Отруєння етиловим спиртом
- •8.6 Отруєння метиловим спиртом
- •8.7 Отруєння барбітуратами
- •8.8 Укуси змій та комах
- •8.8.1 Укуси змій
- •8.8.2 Укуси бджіл, ос
- •8.8.3 Отруєння отруйними грибами
- •8.9 Харчові токсикоінфекції
- •9 Коротка характеристика стихійних лих . Правила поведінки та дотримання заходів безпеки при їх ліквідації
- •9.1 Землетруси
- •9.2 Повені, селі і зсуви
- •9.3 Атмосферні небезпеки
- •10 Правила поведінки та дотримання заходів безпеки при ліквідації великих техногенних катастроф
- •11 Тести для самостійної підготовки
- •6. Якими повинні бути тривалість натискання та інтервал між окремими натисканнями при проведенні зовнішнього масажу серця?
- •47.Ваші дії при отруєнні трибами:
- •90. З якого боку рекомендується підпливати до потопаючого?
- •ПерШа медичНа допомоГа в Надзвичайних Ситуаціях
- •65082. Одеса. Вул. Дворянська. 1/3
3 Травми. Перша медична допомога
3.1. Рани
Порушення цілості шкірних покривів, слизових оболонок, глиб лежачих тканин і поверхні внутрішніх органів у результаті механічного або іншого впливу називаються відкритими ушкодженнями, або ранами.
Рани бувають поверхневі і глибокі.
Поверхневі рани характеризуються ушкодженням шкіри чи слизових оболонок.
Глибокі рани супроводжуються ушкодженням судин, нервів, кісток, м'язів, сухожилок та внутрішніх органів.
Глибокі рани, при яких ушкоджуються внутрішні оболонки порожнин (черевної, плевральної, черепа, суглобів), називаються проникними. Інші види ран, незалежно від глибини, називаються непроникними.
Рани бувають колоті, різані, рубані, забиті, рвані, вогнепальні та укушені, залежно від предмета, який ранить.
Рана характеризується:
- болем,
- зіянням
- кровотечею.
Зіяння рани - розбіжність її країв.
Кровотеча з рани обумовлена видом ушкоджених судин, рівнем артеріального тиску і характером рани. Різані та рубані рани кровоточать сильніше.
Тяжкість поранення визначається розмірами зовнішньої рани, глибиною ушкодження, характером травми внутрішніх органів і ускладненнями, які розвиваються (кровотеча, порушення функції органа, перитоніт, пневмоторакс).
Під кровотечею розуміють витікання крові з ушкоджених кровоносних судин. Вона може бути первинною, коли виникає відразу ж після ушкодження судин, і вторинною, якщо з'являється через деякий час внаслідок виштовхування згустку крові з судини, поранення судини уламками кісток, внаслідок необережного надання першої медичної допомоги, при неправильній іммобілізації та у випадках розвитку нагноєння в рані.
Розрізняють артеріальні, венозні, капілярні та паренхіматозні кровотеч - залежно від того, які судини ушкоджені,
Найбільше небезпечна артеріальна кровотеча, при якій за короткий термін з організму може вилитися значна кількість крові.
Ознаки артеріальної кровотечі є червоний колір крові і витікання її пульсуючою цівкою. Зупиняють цю кровотечу стисненням судини одним зі способів, які описані нижче.
Венозна кровотеча, на відміну від артеріальної, характеризується безперервним витіканням крові, що має більш темний колір, і при цьому явної цівки не буває. Зупинку такої кровотечі здійснюють накладенням стисної пов'язки.
Капілярна кровотеча виникає при ушкодженні дрібних судин шкіри, підшкірної клітковини та м'язів. При капілярній кровотечі кровоточить вся поверхня рани. Для зупинки такої кровотечі накладають стисну пов'язку.
Паренхіматозна кровотеча виникає при ушкодженні внутрішніх органів: печінки, селезінки, нирки, легенів (вона завжди небезпечна для життя). Установити її можна за блідістю шкірних покривів, слабким пульсом та падінням артеріального тиску.
Кровотечі можуть бути зовнішні та внутрішні.
При зовнішній, кровотечі кров виливається через рану шкірних покривів і видимих слизових оболонок або з порожнин.
При внутрішній кровотечі кров виливається в тканини, органи або порожнини, утворюючи крововиливи. При крововиливі в тканини кров просочує їх, утворюючи припухлість, яка називається інфільтратом, або синцем. Якщо кров просочує тканини нерівномірно і внаслідок цього утвориться обмежена порожнина, яка наповнена кров'ю, її називають гематомою. Гостра втрата 1-2 л крові, особливо при важких комбінованих ураженнях, може призвести до смерті.
Залежно від швидкості виливання крові із травмованої судини або органу і об'єму втраченої крові розрізняють гостру і масивну кровотечі. У випадках гострої кровотечі кров швидко виливається з рани (протягом декількох хвилин), а масивної - повільно (протягом декількох годин).