8 Гострі отруєння. Укуси змій та комах

8.1 Гостре отруєння

Гостре отруєння - патологічний процес, при потраплянні із навколишнього середовища в організм людини різних речовин у кількості, яка спричиняє порушення біохімічного обміну з наступними важкими розладами діяльності усіх систем та органів. Тяжкість отруєння залежить від загально­го стану організму і стану окремих функціональних систем; хіміч­них, фізичних, фармакологічних властивостей самої речовини; її концентрації; швидкості і шляхів введення та виведення дози; ме­таболізму, хімічного перетворення та токсичності продуктів, що утворилися в ході цих процесів.

У отруєнні можна виділити кілька періодів:

- прихований - від моменту потрапляння токсичної речови­ни в організм до появи перших ознак отруєння;

- період наростання клінічних проявів - від виникнення пер­ших ознак до розвитку типової картини отруєння;

- період відновлення - поступове зменшення ознак отруєння і поліпшення загального стану хворого.

8.1.1 Вплив токсинів на організм

Ураження центральної і периферичної нервової системи. Психоневрологічні розлади можуть проявлятися головним болем, симетричним ураженням черепних нервів, менінгеальним синдромом, судомами, паралічами і поліневритами, порушенням свідомості, яке в легких випадках обмежується оглушенням або психомоторним збудженням та галюцинаціями, а в більш тяжких випадках - розвитком коматозного стану.

Ураження серця і судин. Розвиток гострої недостатності кровообігу при отруєннях пов'язаний із прямою токсичною дією отруйної речовини на міокард, зниженням об'єму циркулюючої крові, зміною тонусу і проникності судин, збудженням з наступним пригніченням (або первинним пригніченням) судинорухового центру. Залежно від виду отруйної речовини частота скорочень серця може різко збільшуватись (атропін, адреналін, нікотин) або сповільнюватись (фосфорорганічні сполуки, похідні опію, барбітурати), артеріальний тиск - підвищуватись (СО, свинець, адреналін) або знижуватись (анілінові барвники, резерпін, нітрити).

Ураження органів дихання. Недостатність дихання розвивається при будь-якому гострому отруєнні. Воно може бути зумовлене різними причинами, основні з яких такі:

- порушення прохідності дихальних шляхів у результаті западання кореня язика, набряку гортані, заповнення бронхів слизовим секретом, попадання в дихальні шляхи сторонніх тіл або вмісту шлунка;

- пряма пригнічувальна дія отруйної речовини на дихальний центр і параліч дихальних м'язів;

- набряк легенів, гостра пневмонія, гнійний трахеобронхіт.

Вплив на систему крові. Деякі отруєння супроводжуються значними змінами з боку еритроцитів (гемоліз), лейкоцитів та інших клітинних елементів крові, різкими зрушеннями білкового складу крові (отруєння кислотами, СО, метгемоглобінотворними речовинами та ін.).

Ураження органів травлення спостерігається практично при всіх отруєннях деструктивними рідинами, тяжкими металами та органічними сполуками. Проявляється блюванням, симптомами гастроентериту, гострої дистрофії печінки, кровотечами із стравоходу і шлунка.

Ураження нирок. Гостра недостатність нирок, що проявляється зменшенням, а потім відсутністю сечі, може спостерігатись як ізольовано, так і в поєднанні з ушкодженням інших органів і систем. Найчастіше до неї приєднується недостатність печінки. Іноді може розвиватись токсична нефропатія.