8.5 Отруєння етиловим спиртом

Смертельна доза етилового спирту - 5-10 г/кг. Клініка визначається токсичною дією самого етанолу та його метаболіту-ацетальдегіду. У клінічній картині отруєння етиловим спиртом виділяють періоди ейфорії, збудження і кому. Остання має три ступені тяжкості. Ейфорія і збудження характеризуються надмірною балакучістю, гіперемією шкіри, порушенням координації рухів. У міру наростання тяжкості отруєння з'являються апатія, адинамія, блювання, артеріальна гіпотензія, тахікардія, ціаноз шкіри, зниження температури тіла, порушення дихання.

Перша медична допомога:

- промивання шлунка;

- форсований діурез;

- внутрішньовенно 10 % розчин глюкози, 4,5 % розчин натрію гідрокарбонату, вітаміни групи В;

- оксигенотерапія.

Тяжкі випадки - штучна вентиляція легенів; застосування за­собів, що стабілізують гемодинаміку.

Госпіталізація у відділення реанімації та інтенсивної терапії.

8.6 Отруєння метиловим спиртом

Смертельна доза при вживанні всередину - 60-100 мл. При метаболізмі метилового спирту утворюються високотоксичні формальдегід і мурашина кислота.

Симптоми: раннє порушення зору, виражений ціаноз шкіри, задишка, ознаки набряку головного мозку.

Перша медична допомога

Специфічним антидотом при отруєнні метиловим спиртом є етиловий спирт, який зв'язує алкогольдегідрогеназу, що перешкоджає утилізації метилового спирту і утворенню його метаболітів. В усьому іншому невідкладні заходи не відрізняються від тих, що здійснюються при отруєнні етиловим спиртом.

Госпіталізація у відділення реанімації та інтенсивної терапії.

8.7 Отруєння барбітуратами

Виникають внаслідок нещасного випадку або спроби самогубства. Смертельна доза - від 4 до 8 г (залежно від токсичності препарату).

Симптоми: сонливість, нерозбірливість мови, відсутність блювотного рефлексу, рідке дихання, звуженням зіниць. У міру наростання отруєння пульс прискорюється, артеріальний тиск знижується, з'являється дихання типу Чейна - Стокса з переходом у часте поверхове. У тяжких випадках настає зупинка дихання.

Перша медична допомога:

- забезпечення і підтримання прохідності дихальних шляхів;

- туалет трахео бронхіального дерева;

- штучна вентиляція легенів;

- оксигенотерапія, обов'язкове промивання шлунка.

Госпіталізація у відділення реанімації та інтенсивної терапії.

8.8 Укуси змій та комах

8.8.1 Укуси змій

Серед великої кількості видів отруйних змій треба виділи­ти гадюку. Отрута гадюки має нейрон - і кардіотоксичну, а також антикоагуляційну дію, ушкоджує стінку кровоносних судин та еритроцити.

Симптоми: відчуття страху і три­воги, гострий біль, набряк, гіперемія і крововиливи у місці укусу.

У міру наростання інтоксикації з'являються нудота, блювання, головний біль, різка слабкість, колько подібний біль у животі, понос, ангіоневротичний набряк обличчя. Найсерйознішими симптомами є артеріаль­на гіпотензія, судоми, знепритомлення.

Перша медична допомога:

- відсмоктування отрути губами (якщо немає ушкоджень слизової оболонки порожнини рота);

- знеболювання, іммобілізація кінцівки;

- введення проти блювотних та антигістамінних препараті;

- вливання дезінтоксикаційних розчинів;

- за показаннями - введення проти отрутної сироватки.

Госпіталізація у відділення реанімації та інтенсивної терапії.