- •Міністерство освіти і науки,
- •1 Принципи надання першої медичної допомоги
- •Азбука першої допомоги
- •2.1.1 Відновлення прохідності дихальних шляхів
- •2.1.2. Штучна вентиляція легенів
- •2.1.3 Серцева реанімація (відновлення кровообігу)
- •2.2 Асфіксія
- •Асфіксія у дітей що робити?
- •3 Травми. Перша медична допомога
- •3.1. Рани
- •3.2 Перша медична допомога при пораненнях
- •3.3. Кровотечі
- •3.4 Способи тимчасової зупинки кровотечі
- •3.5. Перев'язувальний матеріал
- •3.5.1 Види пов'язок. Техніка накладання м'яких пов'язок
- •3.5.2 Основні види пов'язок
- •3.5.3 Правила накладення стерильних пов'язок на груди
- •3.5.4 Правила накладення стерильних пов'язок на живіт
- •3.5.5 Правила накладення пов'язок на верхні кінцівки
- •3.5.6 Правила накладення пов'язок на промежину і нижні кінцівки
- •4 Травми голови, грудної клітки, живота, суглобів та кісток
- •4.1 Травма голови
- •4.1.1 Травма мозку
- •4.1.2 Травма слухового проходу
- •4.1.3 Травма ока
- •4.1.4 Травма носа
- •4.1.5 Травми шиї
- •4.1.6 Травми хребта і спинного мозку
- •4.1.7 Травма грудної клітки
- •4.2 Травма живота
- •4.3 Травми м'яких тканин, суглобів, кісток
- •4.4 Перелом кісток таза
- •4.5 Синдром тривалого стиснення
- •5 Термічна травма
- •5.1 Опіки
- •5.2 Обмороження
- •5.3 Загальне замерзання
- •5.4 Тепловий і сонячний удар
- •5.4.1 Тепловий удар
- •5.4.2 Сонячний удар
- •6 Утоплення
- •7 Електротравма
- •8 Гострі отруєння. Укуси змій та комах
- •8.1 Гостре отруєння
- •8.1.1 Вплив токсинів на організм
- •8.1.2 Діагноз гострого отруєння і перша допомога
- •8.1.3 Найбільш поширені небезпечні хімічні речовини.
- •8.2 Отруєння кислотами
- •8.3 Отруєння лугами
- •8.4 Отруєння фосфорорганічними сполуками
- •8.5 Отруєння етиловим спиртом
- •8.6 Отруєння метиловим спиртом
- •8.7 Отруєння барбітуратами
- •8.8 Укуси змій та комах
- •8.8.1 Укуси змій
- •8.8.2 Укуси бджіл, ос
- •8.8.3 Отруєння отруйними грибами
- •8.9 Харчові токсикоінфекції
- •9 Коротка характеристика стихійних лих . Правила поведінки та дотримання заходів безпеки при їх ліквідації
- •9.1 Землетруси
- •9.2 Повені, селі і зсуви
- •9.3 Атмосферні небезпеки
- •10 Правила поведінки та дотримання заходів безпеки при ліквідації великих техногенних катастроф
- •11 Тести для самостійної підготовки
- •6. Якими повинні бути тривалість натискання та інтервал між окремими натисканнями при проведенні зовнішнього масажу серця?
- •47.Ваші дії при отруєнні трибами:
- •90. З якого боку рекомендується підпливати до потопаючого?
- •ПерШа медичНа допомоГа в Надзвичайних Ситуаціях
- •65082. Одеса. Вул. Дворянська. 1/3
2.1.2. Штучна вентиляція легенів
Штучна вентиляція легенів сумісно з непрямим масажем серця є найпростішими способами реанімації організму, що перебуває в стані клінічної смерті.
Штучне дихання проводять двома способами "з рота в рот" або "з рота в ніс".
Штучне дихання способом "рот в рот"
- розстебнути одяг постраждалого;
- на відкритий рот покласти в один шар серветку (носову хустку), затиснути ніс, зробити глибокий вдих, щільно прикласти свої губи до губ потерпілого та із силою вдути йому повітря в рот (рис. 6).
Рис. 6. Штучне дихання способом "рот в рот"
Повітря вдмухують ритмічно 16-18 разів на хвилину до відновлення природного дихання або до появи явних ознак смерті.
При пораненнях нижньої щелепи проводять штучне дихання способом "рот в ніс,"- коли повітря вдмухують через ніс, рот повинен бути закритим (рис. 7).
Рис. 7. Штучне дихання способом "рот в ніс"
При великих пораненнях щелепно-лицьової області використовують способи Сильвестра (рис. 8), Каллістова.
Рис. 8. Штучне дихання способом Сильвестра:
а - вдих; б- видих
Штучне дихання способом Сильвестра
Стати на коліна у голови постраждалого, взяти обидві його руки за передпліччя і піднімати їх догори, далі назад за себе, розводити їх у сторони - так проводиться вдих. Потім роблять зворотний рух руками, передпліччя рук постраждалого кладуть на нижню частину грудної клітки і роблять її стискання - відбувається видих.
Штучне дихання способом Каллістова
Постраждалого укласти на живіт з витягнутими вперед руками, голову повернути на бік, підкладаючи під неї одяг (ковдру). Носилковими лямками або зв'язаними двома-трьома поясними ременями постраждалого ритмічно піднімати на висоту до 10 см і опускаючи. При підніманні постраждалого вдих ,а при опусканні видих.
Ефективність ШВЛ проявляється появою рухів грудної клітки, дихальних шумів над легенями і трахеєю, зменшенням синюшності, появою рожевого кольору шкіри по периферії в дорослих, а в грудних дітей - появою пульсу на плечовій артерії.
Помилки під час проведення ШВЛ:
Форсований вдих. Частково перекриваються дихальні шляхи і відбувається роздування шлунка, що може викликати блювоту і аспірацію шлункового вмісту в легені.
Спроба видалення повітря зі шлунку шляхом натиснення на надчеревну область викликає блювоту.
2.1.3 Серцева реанімація (відновлення кровообігу)
Зупинку серцевої діяльності розпізнають:
- за відсутністю пульсу,
- серцевого поштовху,
- рефлексів
- розширенню зіниць.
При раптовій зупинці серцевої діяльності негайно приступають до непрямого масажу серця. Постраждалого укладають на спину, стають з лівого боку від нього і кладуть долоні рук одна на одну на область нижньої третини грудини. Енергійними ритмічними поштовхами 50-60 разів на хвилину натискують на груднину, не натискаючи пальцями на ребра, і після кожного поштовху прибирають руки, щоб дати можливість розправитися грудній клітці. Зміщення передньої стінки грудної клітки повинно бути не менш ніж на 3-4 сантиметри.
Масаж проводять до відновлення серцевої діяльності (поява пульсу на сонній артерії, звуження зіниць, поступове зникнення ціанозу) або до появи трупних плям.
Рис. 9. Непрямий масаж серця
Дітям до 10-12 років непрямий масаж серця проводять однією рукою із частотою поштовхів 70-80 разів на хвилину.
Новонародженим і грудним дітям - кінчиками двох пальців із частотою поштовхів 100-120 разів на хвилину.
Рис. 10. Непрямий масаж серця у немовляти
Ефективність серцево-легеневої реанімації підтверджується:
- звуженням зіниць;
- появою пульсації на сонній і стегновій артеріях;
- закриттям очей повіками;
- появою мимовільних рухів гортані;
- відновленням кольору шкіри і слизових оболонок.