Змістовий модуль 2. Філософське розуміння світу.

Тема 3. Філософські проблеми онтології. Буття, світ, матерія, людина як філософські категорії

Буття. Матерія. Свідомість. Буття світу та людини як проблема філософії. Соціально-практичний та світоглядний характер проблеми буття. Специфіка філософського розуміння буття, зміст категорії буття та матерії в різних історико-філософських системах. Світ як сукупна реальність, єдність природи і людини, матеріального світу і людського духу.

Основні форми буття. Діалектика буття. Поняття природи. Жива і нежива природа, їх якісна відмінність та взаємозв’язок. Природа і суспільство. Екологічна проблема, її наукові, соціально-філософські, правові та етико-гуманістичні аспекти. Специфіка буття людини в природі та суспільстві. Буття культури («другої природи»). Буття духовного (ідеального) і його форми (індивідуалізоване і позаіндивідуалізоване духовне). Буття свідомого і несвідомого. Буття соціального як єдності індивідуального і суспільного буття.

Проблема субстанції. Дуалізм і монізм. Історико-філософська ґенеза уявлень про матерію. Методологічне та світоглядне значення цього поняття для пізнання природи, суспільства, практичної діяльності. Основні рівні організації матерії. Рух як спосіб існування матерії, форми руху та їх співвідношення. Просторово-часові характеристики матеріального і ідеального світу. Субстанційна і реляційна концепції простору та часу, їх світоглядна і методологічна основи. Культурно-історичний та соціально-практичний зміст простору та часу як атрибутів соціальної форми руху. Світоглядне значення категорій «соціальний простір та час» для працівників міліції.

Буття людини як світоглядна проблема. Природа, сутність, призначення людини. Антропосоціогенез та його комплексний характер. Ґенеза праці, предметно-матеріальної діяльності, виробництва. Природне (біологічне) і суспільне (соціальне) в людині. Суспільне буття людини. Соціальна форма матерії та її відмінність від процесів живої та неживої природи. Діяльність як специфічний спосіб існування соціального. Проблема створення теоретичної моделі суспільства. Філософські засади теоретичної моделі суспільства: натуралізм, ідеалізм, матеріалізм. Зміст і методологічне значення категорій «суспільне буття» і «суспільна свідомість» для наукового пізнання, історії, вивчення суспільства. Поняття суспільних відносин.

Буття людини як особистості. Проблема життя і смерті в духовному досвіді людства. Самоцінність людського життя. Сенс життя. Соціальний і біологічний аспект людського життя. Гуманістична і антропоцентрична традиція в філософії, політиці та праві.

Свобода як особливий тип детермінації соціальних процесів. Свобода і відповідальність. Необхідність і свобода вибору людини.

Тема 4. Філософська методологія як відображення загальних законів буття. Діалектика та її альтернативи

Сутність філософської методології як науки, системи світоглядних настанов і методологічного підгрунття юридичних наук, практичної діяльності працівників органів внутрішніх справ. Філософська методологія як система принципів і способів організації теоретичної та практичної діяльності. Проблема методу в філософії. Діалектика та її альтернативи. Герменевтика. Синергетика. Феноменологія. Системний підхід в науці, практиці, діяльності міліції.

Універсальні зв’язки буття. Категорії діалектики та інших методів сучасної філософії. Одиничне і загальне. Явища та сутність. Діалектичні закономірності. Структурні зв’язки. Форма і зміст. Причина на наслідок. Можливість та дійсність. Свобода та необхідність. Концепція детермінізму. Діалектика як система. Основні категорії, принципи і закони діалектики. Об’єктивна та суб’єктивна діалектика, діалектика та альтернативні методи розвитку. Діалектика, метафізика, догматизм, софістика, схоластика. Вимоги до діалектичної логіки, їх методологічне значення для розгляду обставин справи в кримінальному процесі. Загальна характеристика законів діалектики та специфіка їх дії в професійній діяльності працівників міліції.

Світовий розвиток як результат предметно-практичної, цілеспрямованої діяльності людей. Сучасні концепції прогресу. Єдність і суперечливість світової історії. Зміна місця людини в ході історії. Проблема насильства в суспільному розвитку. Історія як прогрес свободи, справедливості і права.