Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
metodichka_km_-_1.doc
Скачиваний:
173
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
1.73 Mб
Скачать

Правнича лінгвістика

Основнимзасобомпрофесійноїюридичноїдіяльності в апаратізаконодавчої і виконавчоївлади, в органах правоохоронноїсистемиє мова. Удосконалення законодавства, всієї правової системи України вимагає активізації роботи з мовного оформлення нормативно-правових актів. Правознавці та правозастосувачі повинні знати особливості мови, спеціальну юридичну термінологію, можливості і межі вживання численних політичних, наукових (технічних, фінансових, медичних тощо) понять, які вживаються у правових актах. Розв’язання низки актуальних проблем сучасного правознавстванеможливе без використаннялінгвістичнихзнань. Цеобумовлено потребами правозастосовної практики в однозначній, точній і чіткійпобудовіприписів нормативно-правовихактів, яка б запобігалаїхдовільномутлумаченню тавиникненнюсуперечностей.

Для правознавців практичну необхідність має розуміння особливостей застосування елементарних правил юридичної техніки, законів юридичного мовлення, юридичних термінів. В юриспруденції занадто велику роль відіграють лінгвістичні аспекти. Це стосується юридичної техніки та техніки розуміння і техніки тлумачення законів, побудови судових промов та оформлення різного роду юридичних документів. Вимоги мовної досконалості тексту закону, максимальної точності і логічності викладу правових норм, стилістичної довершеності, суворої нормативності зумовлюють велику увагу юристів до мови і засобів формулювання правової думки в усіх її формах.

Об’єктом правничої лінгвістики є поглиблення загальних закономірностей лінгвістичної науки щодо юриспруденції; предметом вивчення ролі та функції мови і мовлення у сферах правотворчості, правозастосування, юридичної науки й освіти; вивченнямови закону, юридичної техніки та її видів, юридичної термінології, мови й стилю юридичних документів, юридико-лінгвістичного тлумачення нормативно-правових актів, експертизи у судовому процесі,.

“Правнича лінгвістика” пов`язана з такими дисциплінами: теорія держави та права, техніка нормотворчості, юридичне нормо проектування; логіка, філософія права; історія держави та права, історія політології і правових учень; герменевтика; соціолінгвістика, психолінгвістика; конституційне право, криміналістика, кримінальне і цивільне право, кримінальний і цивільний процес; юридична психологія;юридичне документознавство; загальне мовознавство, сучасна українська літературна мова.

Метою навчальної дисципліни є:

    • ознайомлення з основними напрямами, ідеями і проблемами сучасної лінгвістичної науки;

    • опрацювання теоретичних і методологічних засад юридичної лінгвістики;

    • вивчення правових питань мови в історичному аспекті;

    • поглиблене вивчення проблем юридичної термінології;

унормування термінології мови юридичної науки взагалі та її галузевих терміносистем – конституційного, адміністративного, кримінального, кримінально-процесуального, цивільного, цивільно-процесуального, господарського, сімейного, житлового права;

    • напрацювання навичок вибору та використання юридичних термінів;

поглиблення знань щодо основ юридичної техніки;

    • отримання уявлень щодо правотворчих і правозастосовних помилок;

набуття знань щодо особливостей лінгвістичної експертизи законопроектів;

    • оволодіння методикою складання, редагування та аналізу текстів права.

Завдання вивчення навчальної дисципліни:

  • підвищення якості юридичної освіти у результаті розширення її міждисциплінарної соціогуманітарної бази;

  • актуалізація соціокультурної значущості професійної діяльності спеціалістів з юридичною освітою;

  • забезпечення студентів соціально-затребуваними знаннями та актуальними компетенціями лінгвістичного талінгвоюридичногозмісту для оптимізаціїїх впливу на теорію і практику соціальних комунікацій в українському суспільстві.

У результаті вивчення дисципліни “Правнича лінгвістика” студенти повинні

знати:

  • статті Конституції України, Закону України “Про заса́дидержа́вноїмо́вноїполі́тики” та нормативно-правових актів про функціонування мов в Україні;

  • терміни, які використовує законодавство України: «державна мова», «державна мовна політика», «мовна група», «мовна меншина», «регіональна мовна група», «регіональна мова або мова меншини», «рідна мова», «мови національних меншин», «мова роботи, діловодства і документації органів державної влади та органів місцевого самоврядування», «мова судочинства», «мова досудового розслідування, дізнання і прокурорського нагляду», «мова юридичної допомоги», «мова нотаріального діловодства»;

  • інтеграційні зв’язки правознавства й лінгвістики;

  • основоположні поняття науки про мову і мовлення;

  • визначення мови, мовлення, мовної норми, функціонального стилю, комунікативної деонтики, терміна, юридичного терміна, запозичення, професіоналізмів, жаргонізмів, діалектизмів, полісемії, синонімії, омонімії, паронімії;

  • норми (орфографічні, орфоепічні, лексичні, морфологічні, синтаксичні, пунктуаційні, стилістичні, фразеологічні) сучасної української літературної мови;

  • функціональні стилі сучасної української мови, їх риси, підстилі, мовні особливості;

  • джерела виникнення, класифікації, особливості вживання юридичної термінології;

  • вимоги до вживанняюридичнихтермінів;

  • особливостіусного й писемногомовленняюристів;

  • застосуванняусної і писемної форм мови в практичнійдіяльності юриста.

вміти:

  • дотримуватися норм сучасної української літературної мови;

  • застосовуватиюридичнутермінологіювідповідно до вимогукраїнської мови, сучасного українського законодавства, юридичноїтехніки;

  • працювати з текстами нормативно-правових актів з метою аналізу юридичних термінів;

  • аналізувати тексти правової сфери щодо засобів організації тексту та дотримання вимог до оформлення композиційних частин;

  • виконувати експертизу конкретних текстів;

  • створювати юридичні документи відповідно до вимог юридичної техніки;

  • виконувати лінгвістичний аналіз юридичних текстів;

  • уникати калькування з російської мови;

  • дотримуватися чіткості, точності, послідовності, зрозумілості викладу думок у писемному та усному мовленні;

  • трансформувати уснемовлення в писемну форму;

  • редагувати словосполучення, речення, мікротексти відповідно до вимог кодифікаційних норм української мови.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]