Актуальні проблеми цивільного права

Основною метоювикладання навчальної дисципліни «Актуальні проблеми цивільного права» є підготовка до практичної діяльності висококваліфікованих фахівців-правознавців. Крім того, цей навчальний курс спрямований на те, щоб зосередити увагу студентів на найактуальніших положеннях науки цивільного права України; сформувати у них навички щодо правильного застосування отриманих знань при вирішенні конкретних практичних завдань, а також правильного тлумачення норм цивільного законодавства України.

Предметом навчальної дисципліни є найактуальніші положення науки цивільного права, норми цивільного законодавства України, а також практика їх застосування.

Студент повинен:

знати: суть основних цивільно-правових категорій; зміст основних інститутів цивільного права України, а також об’єктивні закономірності їх розвитку; систему цивільного законодавства України; зміст норм цивільного права; стан основних проблем науки цивільного права України.

уміти: використовувати положення науки цивільного права Україні для вирішення професійних завдань; знаходити необхідні норми цивільного законодавства України, правильно тлумачити їх і застосовувати на практиці; аргументувати власну точку зору щодо прийнятого в конкретній ситуації рішення; а також складати необхідні документи (договори, заяви тощо).

Основні терміни дисципліни

Цивільне право України – це галузь права, яка на засадах юридичної рівності та диспозитивності регулює особисті немайнові, майнові суспільні відносини, а суспільні відносини у сфері інтелектуальної власності.

Фізична особа – людина як учасник цивільних відносин.

Юридична особа – організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Договір – домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов’язання – правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Право власності – право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право інтелектуальної власності – це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений ЦК України або іншим законом.

Віндикаційний позов – позов власника про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Негаторний позов – позов власника про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Позов про визнання права власності – позов власника про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Спадкове право– підгалузь цивільного права, яка регулює порядок переходу прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).