Методологія та методика наукових досліджень

Професійна діяльність вимагає від фахівців права вмінь вирішувати принципово нові завдання, у тій чи іншій формі проводити дослідження і творчо використовувати досягнення науки та вдосконалювати свою кваліфікацію. Матеріал дисципліни сприяє посиленню методологічної спрямованості навчального процесу у ВНЗ, формуванню наукового світогляду у фахівців права, що є однією з умов підвищення якості їх підготовки. Це істотно наближує дисципліну до практичної сторони навчального і наукового процесу.

Крім цього, практика показує, що наукова діяльність істотно підвищує інтерес до вивчення спеціальних дисциплін, сприяє формуванню теоретичних і практичних навичок, розвиває систему інтелектуально-творчих якостей. Опанувавши зміст, студенти будутьвільно орієнтуватися в обраній темі магістерської роботи, проводити наукові дослідження, а вирішуючи наукову проблему – досягати поставленої мети. Як наслідок – фахівець стане широко інформованою у своїй сфері людиною, здатною аналізувати і узагальнювати наукові факти.

Мета дисципліни:сприяння посиленню методологічної спрямованості навчального процесу, опануваннязнаннями основ методології, техніки і організації науково-дослідної діяльності, сприяння розвитку наукового світогляду і творчого мислення.

Завдання дисципліни:

– підвищення рівня методологічної культури;

– формування наукового світогляду;

– опанування основами методології, технології та організації науково-дослідницької діяльності;

• засвоєння, розуміння і відтворення наукової термінології;

• вироблення потреби й прагнення здобувати знання самостійно;

• розвиток вмінь самостійно формулювати і творчо розв’язувати проблему, обґрунтовувати тему, визначати об’єкт, предмет, мету і завдання магістерської роботи, нестандартно вирішувати наукові завдання.

На рівні знань студента зобов’язанийзнати:

• поняттєво-категоріальний апарат науки;

• методологію здійснення наукових досліджень;

• характеристики та особливості методів дослідження;

• особливості організації та здійснення досліджень;

• структуру, логіку і систему вимог до магістерської роботи;

На рівні вмінь студента зобов’язанийвміти:

• здійснення аналізу теоретико-експериментальних даних;

• способи формулювання висновків та пропозицій;

• методи організації власної розумової діяльності;

• способи оформлення результатів наукових досліджень;

• сучасні ефективні засоби роботи з науковою та навчально-методичною літературою.

Основні терміни дисципліни

Вибірка –(< праслов. bъrati, похідне від індоєвроп. bher – носити, приносити) обмежена за кількістю група об’єктів, спеціально відібрана з генеральної сукупності для вивчення її властивостей.

Гіпотеза −(< грец. hypothesis – основа, припущення) наукове припущення, висунуте для пояснення будь-яких явищ (процесів) або причин, які зумовлюють даний наслідок.

Дослідження – (префіксальне утворення від «слідити», пов’язаного із «слід»; можливо, є калькою рос. «исследование», «исследовать» чи польськ. «dosledzenie», які, в свою чергу, відповідають словотворчій моделі фр. «investigation», що походить від лат. «investigatio» та пов’язаного з лат. «investigare» – досліджувати, відшукувати по слідах) процес наукового вивчення будь-якого об’єкту (предмету, явища) з метою виявлення закономірностей виникнення, розвитку, перетворення в інтересах суспільства.

Змінні– контрольовані і неконтрольовані фактори, які безпосередньо або опосередковано впливають на стан об’єкта, що вивчається.

Концепція – (<лат. соnceptio – основна) система поглядів, теоретичних висновків, основних тверджень щодо об’єкта дослідження, які об’єднані головною ідеєю.

Магістерська робота – самостійна науково-дослідна робота студента, основне завдання якої – продемонструвати рівень наукової кваліфікації, уміння самостійно вести науковий пошук і вирішувати конкретні наукові завдання; виконує кваліфікаційну функцію.

Методнауковий–(< грец. μετοδος – шлях дослідження, спосіб пізнання) система правил, норм, які застосовуються у дослідженнях для вирішення завдань, проблем.

Метод пізнавальної діяльності – типовий для науки спосіб здобуття нового знання.

Методика – (< грец. μεθοδιπα від μετοδος – шлях дослідження, спосіб пізнання) –сукупність взаємозв’язаних способів та прийомів доцільного дослідження наукової проблеми.

Методологія – (< грец. μεθοδος – шлях дослідження, спосіб пізнання + логія λογος – слово, вчення) вчення про принципи, методи і форми пізнання і перетворення світу.

Наука – learning (< старослав. «веди», «веді» – знання, пов’язане, <праслов. naučiti (навчити), похідним від učiti (вчити);з лат. techne – мистецтво, ремесло, наука) система наукових знань і специфічна сфера людської діяльності, що спрямована на вироблення нових знань про природу, суспільство і мислення.

Науковий результат – (< фр. resultat, походить< лат. resultatum – те, що відскочило, відображений, пов’язаного з resultare – відскакувати, відбивати)– нове знання, здобуте у процесі наукового дослідження та зафіксоване на носіях наукової інформації.

Принцип –(< лат. рrincipium – начало, основа, передумова концепції чи теорії)головне, вихідне положення наукової теорії, що виступає як перше і найабстрактніше визначення ідеї.

Проблема– (< грец. προβλημα – завдання, ускладнення) складне теоретичне або практичне питання, що потребує розв’язання, вивчення, дослідження.

Процедура дослідження –послідовність пізнавальних і організаційних дій з метою рішення дослідницького завдання.