Загальні методичні вказівки:

Викладання навчальної дисципліни «Юстиція в Україні» здійснюється шляхом поєднання роботи студентів з викладачем (аудиторних занять), з їх самостійною та індивідуальною роботою.

До аудиторних занять відносяться лекції, семінари, практичні заняття та консультації.

Самостійна робота та індивідуальна робота студентів передбачає підготовку рефератів, повідомлень, доповідей, аналіз та узагальнення законодавчих джерел, використання навчальних посібників, монографічних та інших наукових джерел, опрацювання матеріалів та результатів судово-слідчої практики, аналіз бібліографії, вирішення практичних завдань. Доцільним буде й ознайомлення та аналіз з критичними матеріалами, що містяться у періодичних виданнях, засобах масової інформації тощо.

Для конспектування основних положень лекцій студенту магістратури слід мати окремий загальний зошит, в ньому варто законспектувати дані про рекомендовані законодавчі наукові та інші літературні джерела.

З метою якісної підготовки до семінарських та практичних занять студенту доцільно мати робочий зошит у якому фіксувати рішення практичних завдань, результати опрацювання рекомендованих законодавчих та наукових джерел тощо.

Готуючись до семінарського та практичного заняття студентам рекомендується підготувати структуру відповіді на запитання шляхом викладення стислого конспекту відповіді з посиланням на законодавчі, навчальні, наукові джерела та матеріали судово-слідчої практики та звітні дані суб’єктів Міністерства юстиції України. Доцільно особливу увагу при цьому зосередити на актуальних, за часту спірних проблемах, та визначити власну позицію і свою точку зору щодо цього.

Тези майбутньої відповіді на питання теми, що є предметом розгляду на семінарських чи практичних заняттях, слід викласти у письмовій формі структуровано, обґрунтувати кожну тезу чи судження шляхом посилання на відповідні положення законодавчих актів чи точки зору авторів наукових джерел.

Важливим моментом є наявність у студента власної точки зори ,відмінної від інших, і вміння її обґрунтування, відстояти у наукових спорах та дискусіях з опонентами з числа студентів навчальної групи чи з окремими авторами наукових ідей.

Студентам магістратури необхідно систематично відстежувати та опрацьовувати зміни в чинному законодавстві, що регламентує правовий статус суб’єктів юстиції в Україні, визначає організаційно-правове та матеріально-технічне забезпечення органів юстиції.

Слід цікавитися результатами практичної діяльності судових органів, нотаріату, виконавчої служби, органів запису актів цивільного стану, правоохоронних та правозахисних організацій, а також органів громадського контролю та застосувати отриману інформацію під час вивчення змістових модулів навчальної дисципліни.

Важливим елементом успішного вивчення дисципліни є систематичне опрацювання змісту міжнародно-правових актів, які висвітлюють міжнародний досвід становлення та розвиток органів юстиції, визначають європейські стандарти у галузі юстиції, їх аналіз та осмислення мають сприяти та формувати у студентів магістратури вміння визначати пріоритетні напрями подальшого розвитку та реформування органів юстиції та судово-правової системи України в цілому.

Передумовою належного вивчення дисципліни та перевірки ступеню знань студентів є їх опитування, тестування, співбесіди, наукові дискусії, модульний контроль, написання контрольних робіт, вирішення конкретних завдань.

Студенти, які з різних причин були відсутні на заняттях, заявили перед заняттям про свою непідготовленість чи отримали незадовільну оцінку, повинні відпрацювати заборгованість шляхом підготовки у письмовій формі тез відповідей на запитання семінарського чи письмового заняття, конспектування основних положень теми пропущеної лекції та захистити їх зміст під час проведення викладачем щотижневих консультацій.

Викладання дисципліни здійснюється у формі читання лекцій, проведення семінарських та практичних занять і написання самостійних робіт. Курс складається з 3 тем і розрахований на 72 годин, з яких лекцій – 6 годин, семінарів 6 годин. Всього годин із викладачем – 12. Самостійна та індивідуальна робота складає 58 годин.

Головною метою семінарських занять є необхідність перевірки поглиблення та закріплення теоретичних знань студентів магістратури, які вони отримали на лекціях під час самостійної та індивідуальної роботи.

Рівень підготовки студентів магістратури має визначатися глибокими знаннями всіх питань даної навчальної дисципліни.

Підсумковою формою контролю знань студентів є складання заліку.