Основи римського цивільного права

Римське приватне право – яскрава сторінка світової правової культури. Для правових систем романо-германського типу, до якого належить і українське право, римське право має особливу історичну і культурну значимість.

Існуючі правові інститути і догматичні категорії сучасних правових систем базуються безпосередньо на засадах і структурі римського права, оскільки саме римські юристи створили таку універсальну систему права, яка є унікальною за ступенем своєї досконалості.

Римська цивілістика залишається неперевершеною для сучасного правотворення, практичного застосування цивільно-правових норм.

Дослідження найважливіших інститутів римського приватного права дає можливість студентам набути необхідну теоретичну та історико-правову базу, яка потрібна для вивчення юридичних дисциплін, пов’язаних із сферою приватного права.

Неможлива підготовка сучасних кваліфікованих юристів без глибокого знання засад римського приватного права, що давно стало мовою спілкування юристів різних країн, і дозволяє сприймати і професійно оцінювати конкретні законодавчі положення різних правових систем.

Основними завданняминавчальної дисципліни є вивчення найважливіших інститутів римського приватного права:

• права власності та інших речових прав;

• договірних зобов’язань;

• сімейних правовідносин;

• відносин спадкування;

• вчення про позов.

Мета навчальної дисципліни - надати студентам необхідні знання в області римського приватного права, що сприятиме належному опануванню сучасних галузей українського приватного права – цивільного, торгівельного, спадкового, сімейного, трудового.

Студенти повинні знатиосновні цивілістичні поняття : правоздатність; дієздатність; позовна давність; набувальна давність; право власності; право володіння; сервітут, емфітевзис, суперфіцій; віндикаційний позов; негаторний позов; секвестр, засоби преторського захисту; зобов’язання, договір, оферта, акцепт, пакт, делікт, форс мажор, казус, комморієнти, час і місце відкриття спадщини, лежача спадщина, заповіт, заповідальний відказ, субінституція, обов’язкова частка спадщини.

При вивченні зобов’язань і договорів необхідно перш за все звернути увагу на класифікацію підстав виникнення та припинення зобов’язань, засобів забезпечення виконання зобов’язань, класифікацію договорів (видів контрактів).

Студенти повинні уміти : з’ясувати юридичну природу і зміст договорів купівлі-продажу, найму, доручення, товариства, позики, позички, застави, зберігання та інших договорів, їх відмінність від безіменних контрактів та пактів, орієнтуватися у видах недоговірних зобов’язань і основних поняттях спадкового права.

З найбільш важливих тем курсу проводяться семінарські заняття. Рівень знань студентів, їх підготовленість, активність на семінарах оцінюється викладачем. При відсутності на лекціях студент зобов’язаний письмово опрацювати питання лекції.

Питання курсу, які не розглядаються на семінарських заняттях, повинні вивчатися студентами самостійно.

Основні терміни дисципліни

1. Публічне право – ius publicum

2. Приватне право – ius privatum

3. Цивільне право – ius civile

4. Право народів – ius gentium

5. Преторське право – ius praetorum

6. Писаний розум – ratio scripta

7. Тлумачення права – interpretation

8. Зібрання цивільних законів – сorpusiuriscivilis

9. Суворий закон, проте це закон – dura lex, sed lex

10. З точки зору чинного закону – de lege lata

11. З точки зору майбутнього закону – de lege ferenda

12. Закон не має зворотньої сили – lex prospisit,non respicit

13. Закон має бути стислим – legembrevemesseoportet

14. Не може бути сервітуту на власну річ – nulli res sua servit

15. Право користування чужою землею – jus emphyteutioum

16. Право користування чужою землею для забудови – superficies

17. Право користування чужим приміщенням – habitatio

18. Право користування чужою річчю без одержання прибутків від неї – usus

19. Право користування чужою річчю і одержання прибутків від неї – usufructus

20. Заповіт – testamentum

21. Виморочна спадщини –bona vacancia

22. Лежача спадщина – hereditas facens

23. Гола власність на річ –nuda proprietas

24. Зобов`язання – obligtio

25. Непереборна сила – vis major

26. Випадок –casus

27. За випадок ніхто не відповідає – casusanullopraestantur

28. Зобов`язання не виникає, якщо його предмет неможливий –impossibilium nulla est obligatio

29. Договірне право – lex contractus

30. Проформа (дотримання форми при укладанні договорів) – pro forma

31. Ризик загибелі речі – periculum