Історія держави та права зарубіжних країн

Історія держави та права зарубіжних країн – вивчає загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави та права окремих країн у конкретно-історичних умовах в хронологічний послідовності.Основне завдання курсу історії держави та права зарубіжних країн – навчити студентів глибоко розуміти закономірності історичного процесу, засвоїти комплекс важливих факторів державотворення, виникнення та функціонування інститутів державної влади та управління, вміти правильно аналізувати правові акти, ті чи інші реформи державного апарату, розуміти їх причини, суть, наслідки.

Мета:

• поглибити, систематизувати та закріпити знань з історії держави та права;

• ознайомити з джерелами права та науковою літературою;

• сформувати навички для самостійного опрацювання джерел права та наукової літератури, розвивати творче та логічне мислення;

• підвищити правову, політичну та загальну культуру, розширити світогляд у сфері історично-правової навчальної дисципліни, нагромадити належний запас знань, що дозволить студентам глибоко пізнати основні закономірності розвитку і функціонування держави та права.

Плани семінарських занять, теми рефератів складені з урахуванням сучасних підходів і оцінок історичною та юридичною науками державно-правових явищ, що розвивалися протягом багатьох століть у країнах близького і далекого зарубіжжя. Вони охоплюють основні періоди загальної історії держави і права, зосереджують увагу слухачів на ключових проблемах формування державно-правових інститутів.

Студенти повинні знати:

• передумови, основні закономірності й особливості виникнення та розвитку різних типів і форм зарубіжних держав, структуру та функції її органів, суспільній і державний лад, становлення та розвиток права;

на основі джерел права уміти характеризувати:

• суспільний лад (структура суспільства, економічне, політичне, соціальне правове становище окремих станів, соціальних груп і класів):

• державний устрій (форма правління, форма устрою, центральні і місцеві органи влади і управління, їх компетенція);

• право (характерні риси, джерела та пам'ятки права, розвиток окремих галузей та інститутів права) тієї чи іншої країни на конкретних етапах її історичного розвитку.

Реферат– як найпростіша форма наукової роботи, являє собою доповідь на визначену тему, що включає огляд джерел права та інших наукових матеріалів. Важливо уточнити, що реферат охоплює не тільки висвітлення певної теми, а й ставлення до неї автора.

Як правило, може бути в письмовій формі та може бути використаний як доповідь, звіт. Підготовка рефератів є важливим засобом формування у студентів способів і прийомів опрацювання джерел права, наукової літератури. Реферат повинен мати певну структуру, яка вимагає: вступ (дає уявлення про актуальність і значимість теми, ставить певні завдання), основна частина (містить стислий огляд і оцінку наукової літератури, аргументацію положень і висновків, які автор вважає найвагомішими при висвітлені питання), висновку (формування значення набутих знань для наукової і практичної роботи), списку використаної літератури та джерела права. Глибоке вивчення світового досвіду державотворення без ідеологічних стереотипів сприяє кращому пізнанню студентами суті, функцій і соціального призначення держави і права, допомагає юристам краще орієнтуватися в сучасних проблемах реформування політичної та правової системи, що відбувається в сучасній Україні.