5) Злочини проти порядку переміщення предметів через митний кордон України: контрабанда (ст. 201 кк);

6) злочини проти порядку зайняття підприємницькою та іншоюгосподарською діяльністю: порушення порядку зайняття господарськоюта банківською діяльністю (ст. 202 КК); зайняття забороненими видамигосподарської діяльності (ст. 203 КК); фіктивне підприємництво(ст. 205 КК); легалізація (відмивання) грошових коштів та іншогомайна, здобутих злочинним шляхом (ст. 209 КК); порушення порядкуздійснення операцій з металобрухтом (ст. 213 КК); порушеннязаконодавства, що регулює виробництво, експорт, імпорт дисків длялазерних систем зчитування, експорт, імпорт обладнання чи сировинидля їх виробництва (ст. 203-1 КК); порушення правил здачідорогоцінних металів і дорогоцінного каміння (ст. 214 КК);

7) злочини проти прав і законних інтересів кредиторів: фіктивнебанкрутство (ст. 218 КК); доведення до банкрутства (ст. 219 КК);приховування стійкої фінансової неспроможності (ст. 220 КК); незаконнідії у разі банкрутства (ст. 221 КК); шахрайство з фінансовими ресурсами(ст. 222 КК);

8) злочини проти добросовісної конкуренції і антимонополістичноїдіяльності: протидія законній господарській діяльності (ст. 206 КК);порушення антимонопольного законодавства (ст. 230 КК); змова про
зміну чи фіксування цін або примушування до їх зміни чи фіксування(ст. 228 /КК); незаконне використання товарного знака (ст. 229 КК);незаконне збирання з метою використання або використання відомостей,що становлять комерційну таємницю (ст. 231 КК); розголошеннякомерційної таємниці (ст. 232 КК);

9) злочини проти прав і законних інтересів споживачів: обманпокупців та замовників (ст. 225 КК); фальсифікація засобіввимірювання (ст. 226 КК); випуск або реалізація недоброякісної
продукції (ст. 227 КК); незаконне виготовлення, збут або використаннядержавного пробірного клейма (ст. 217 КК);10) злочини проти порядку приватизації: незаконна приватизаціядержавного, комунального майна (ст. 233 КК); незаконні дії щодоприватизаційних паперів (ст. 234 КК); недотримання особоюобов'язкових умов щодо приватизації державного, комунального майнаабо підприємств та їх подальшого використання (ст. 235 КК).

Численність виокремлених видів (груп) злочинів у сфері господарської діяльності можна пояснити різнохарактерністю, неоднорідністю посягань, норми про відповідальність за які виявились розміщеними у розділі VII Особливої частини КК, а також прагненням автора до максимальної конкретності і деталізації, що виключало б довільність у розташуванні тієї чи іншої статті. В цілому вважаючи наведену вище класифікацію злочинів у сфері господарської діяльності оптимальною, такою, що ґрунтується на чинному кримінальномузаконодавстві і дозволяє показати специфіку кожної із виділених груп злочинних посягань, водночас зазначу, що і ця класифікація — певною мірою умовність, яка на досконалість і остаточність претендувати, звичайно, не може. Так, шахрайство з фінансовими ресурсами, віднесене автором до злочинів проти прав і законних інтересів кредиторів, в тій частині, в якій цей злочин полягає у незаконному одержанні пільг щодо податків або спробі їх одержання, є посяганням на систему оподаткування. Незаконне використання товарного знака, яке розцінюється як злочин проти добросовісної конкуренції, водночас є підстави розглядати як посягання на права і законні інтереси споживачів. Злочин, передбачений ст. 216 КК, лише в частині протиправних дій з марками акцизного збору шкодить саме системі оподаткування, а в іншій частині має визнаватись злочином проти порядку обігу документів у господарській сфері. Визначаючи у названих і подібних випадках місце тієї чи іншої статті у запропонованій системі злочинів, автор був вимушений враховувати таке явище, як багатооб'єктність, яке означає, що в одній статті КК поєднуються посягання на декілька різних об'єктів, і врешті-решт віддавати перевагу якомусь одному об'єкту. Стає зрозумілим, що для того, щоб побудувати близьку до ідеальної систему злочинів у сфері господарської діяльності, варто класифікувати не кримінально-правові норми, які передбачають відповідальність за ці злочини, а самі юридичні склади злочинів.

Теоретична значущість проблеми систематизації юридичних складів злочинів у сфері господарської діяльності сумнівів не викликає, як і д^мка про те, що докладний розгляд цієї проблеми може і повинен стати предметом окремих кримінально-правових досліджень (нагадаю, що свого часу саме з проблематики систематизації господарських злочинів були захищені докторські дисертації П.Т.Некіпеловим, Б.М.Леонтьєвим, В.Я.Тацієм). У даній роботі автор вирішив зосередити свої зусилля на іншому — на розгорнутій і поглибленій кримінально-правовій характеристиці кожного із складів злочинів, ознаки яких описані у розділі VII Особливої частини КК, на формулюванні рекомендацій по застосуванню кримінального закону, а також на з'ясуванні недоліків чинного КК в частині регламентації відповідальності за господарські злочини і висуненні на цій підставі конкретних пропозицій щодо вдосконалення кримінального законодавства.

Даючи підсумкове визначення злочинів у сфері господарської діяльності, на мою думку, треба уникати узагальнених формулювань типу "ринкова система господарювання", "господарський механізм держави", "нормальне функціонування системи господарювання", "сфера господарювання" тощо, які вимагають подальших тлумачень і роз'яснень. Вважаю, що у даному питанні варто орієнтуватись на сукупність зазначених вище видових об'єктів злочинів у сфері господарської діяльності, виходити з кримінально-правових реалій у вигляді певною мірою штучного і еклектичного утворення, яким є розділ VII Особливої частини КК України 2001 р. Вказівка у визначенні цих злочинів на суспільну небезпеку є зайвою, оскільки ця ознака притаманна будь-якому злочину (ч.І ст. 11 КК). Вважаю за недоцільневказувати у дефініції на заподіяння істотної шкоди певним соціальним цінностям, по-перше, через те, що ряд складів господарських злочинів сконструйований за типом формальних, по-друге, з урахуванням того, що питання про правильність криміналізації деяких злочинів у сфері господарської діяльності вирішується фахівцями неоднозначно.

Таким чином, під злочинами у сфері господарської діяльності пропоную розуміти передбачені нормами розділу VII Особливої частини Кримінального кодексу посягання на порядок обігу грошей, цінних паперів, інших документів, на системи оподаткування, бюджетного і валютного регулювання, порядок переміщення предметів через митний кордон, порядок зайняття підприємницькою та іншою господарською діяльністю, права і законні інтереси кредиторів і споживачів, добросовісну конкуренцію і антимонополістичну діяльність, а також на порядок приватизації.