ЗМІСТ
ЗМІСТ 1
І. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА 4
1.1.Творче обґрунтування теми 4
1.2.Визначення форменого одягу обслуговуючого персоналу з урахуванням характеру закладу 7
ІІ. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА 8
2.1. Прийняття замовлення 8
2.2. Меню та карта напоїв 10
2.3. Розрахунок кількості обслуговуючого персоналу 12
2.4. Розрахунок площі торгівельного залу 13
2.5. Розрахунок кількості меблів 13
2.6. Розрахунок столового посуду, приладів 14
2.7. Складання замовлення 18
ІІІ. ГРАФІЧНА ЧАСТИНА 30
3.1. План розміщення торгових приміщень 30
3.3. Схема сервірування столу 33
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 35
КУРСОВА РОБОТА 37
Тема роботи__________________________________________________________ 38
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 38
РЕЦЕНЗІЯ НА КУРСОВУ РОБОТУ 39
Шифр групи, курс ________________________________________________________________ 39
Дата отримання “___” ___________ 20_____р. 39
Рецензент ________________________________________________________ 39
(вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові) 39
ЗМІСТ РЕЦЕНЗІЇ 39
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 39
________________________________________________________________________________ 39
________________________________________________________________________________ 39
“____” __________200_р. _______________________ 39
(підпис рецензента) 39
ВСТУП
Вітчизняний ресторанний бізнес, який функціонує у відкритій мережі, в умовах післякризової економіки розвивається швидкими темпами, враховуючи при цьому основні світові тенденції та активно використовуючи новітні технології у сфері виробництва, організації обслуговування та споживання, маркетингу та менеджменту. За інформацією Асоціації ресторанного бізнесу України вітчизняні підприємства ресторанного господарства матимуть стійку позитивну динаміку у перспективі, адже вони є привабливими як довгострокові інвестиції на рівні об’єктів із середньою прибутковістю 15-20% [3].
За прогнозами аналітиків розвиток відкритої мережі ресторанного господарства слід очікувати за двома основними напрямками: перший – розвиток підприємств швидкого харчування; другий – розвиток ресторанів середнього рівня. Зазначимо, що потенційними об’єктами інтересів інвесторів в недавньому минулому були ресторани, бари та кафе для елітної складової суспільства. Але зараз пріоритети в даній сфері бізнесу змінилися: ресторатори, які відкрили декілька років тому престижні заклади, переглядають стратегію розвитку та розробляють новий формат обслуговування, розрахований на представників середнього класу. Найбільш популярними, на думку провідних фахівців ресторанного бізнесу, стануть якісні недорогі мережеві заклади.
У конкурентній боротьбі вітчизняні підприємства ресторанного господарства не лише займаються пошуком нових сегментів ринку, але й широко застосовують новітні досягнення кулінарії та дизайну, до яких можна віднести креативну кухню, стиль високих технологій, кейтеринг-сервіс тощо. Для популяризації підприємства ресторанного господарства та збільшення його цільової аудиторії господарюючі суб’єкти активно використовують можливості Інтернет шляхом створення веб-сайтів та розміщення їх у ділових, інформаційних, комерційних та туристичних пошукових системах. Все це (разом із освоєнням нових сегментів ринку) сприяє розвитку ресторанного господарства в Україні та наближенню його до світових стандартів. Отже, проведений аналіз стану та тенденцій розвитку ресторанного господарства в Україні, дає можливість зробити висновок про наявність складних проблем, які негативно впливають на темпи розвитку сфери ресторанного господарства. Але, не зважаючи на це, ресторанний бізнес залишається досить привабливим для іноземних та українських капіталовкладень, що пов’язано зі специфікою даної галузі. Досить велика швидкість обороту капіталу, порівняно низькі витрати на будівництво, реконструкцію та придбання обладнання, відносно низькі поточні витрати – все це сприяє залученню інвестицій до ресторанного бізнесу.
І. Пояснювальна записка
Творче обґрунтування теми
"Форсаж 7" - Кримінальний бойовик, сьомий фільм кіносеріі "Форсаж" знятий режисером Джеймсом Ваном з Віном Дизелем, Полом Уокером, Джейсоном Стейтхемом і Дуейн Джонсон у головних ролях. "Форсаж 7" є продовженням відразу до двох стрічок "Форсаж 6" (2013) і "Потрійний форсаж: Токійський дріфт" (2006), дія яких хронологічно відбувалося після інших чотирьох частин (1, 2, 4, 5).
2 квітня в український прокат вийшла сьома частина вже практично культового гоночного бойовика «Форсаж» − фільму, який незмінно асоціюється з ревом двигуна. Ця прем'єра не стала б чимось особливим, якби не трагічна загибель актора Пола Уокера. І якби режисер Джеймс Ван не зняв найкращу серію франшизи. Складно повірити, але й на «Форсажі» можна розчулитися. У сьомого фільму непроста доля. До глядача він ішов, що називається, тернистим шляхом. Причому міг і взагалі не дійти. У листопаді 2013 року в автомобільній аварії (таке ось трагічне сплетіння ілюзії кіно і реальності) загинув Пол Уокер, одна з головних зірок франшизі. Актор встиг знятися в більшості сцен, але повністю роботу над фільмом не завершив.
Тож через деякий час, коли знімальна група трохи оговталася від того, що сталося, постало логічне питання щодо подальшої долі картини. Розглядалися різні варіанти: закрити проект зовсім; переписати сценарій таким чином, щоб герой Уокера загинув; продовжити зйомки за запланованим сюжетом і «оживити» актора за допомогою комп'ютерної графіки. Зупинилися на останньому.На майданчик запросили двох братів Пола, які допомогли зімітувати його присутність у кадрі (зовнішню схожість забезпечило органічне накладання графіки, простіше кажучи, в деяких сценах до торсу братів «приклеїли» голову Пола). І як би це абсурдно не звучало, на ділі вийшло віртуозно в технічному плані і пронизливо в людському. Фільм, звісно ж, став присвятою і даниною пам'яті. Красивою присвятою і щирою даниною.
«Форсаж» має дивовижну тенденцію: ставати кращим і крутішим від серії до серії. А також тенденцію збільшувати кількість відполірованих лисин і рельєфних біцепсів. Так, у п'ятій частині до лисої голови і досконалих м'язів Віна Дізеля приєдналися налита лисина і промаслені тріцепси Дуейна Джонсона. А в сьомому фільмі фактурну компанію голених і здоровенних поповнив Джейсон Стетхем, який зіграв «головного лиходія».Власне, він і з'являється в першому кадрі. Це старший і дуже суворий брат Оуена Шоу (персонажа Люка Еванса з шостої картини, з яким розправилася славна команда Домініка Торетто). І ось сидить Стетхем біля лікарняного ліжка, де в комі покоїться дорогий братик, і примовляє: «З дитинства ти зачіпав різних здоровил, а я їх потім для тебе добивав...». Потім грізний здоровань виходить із палати, йде по коридорах, а на задньому плані − трупи, трупи, трупи медперсоналу, охоронців, копів... за ним все вибухає... і виходить, виходить Стетхем, і оком не моргнувши, на стежку помсти... «Форсаж» − точно не те кіно, де пильно стежиш за перипетіями і поворотами. І не те, де вловлюєш тонкощі і грані характерів (втім, за чотирнадцять років пласкі персонажі стали майже рідними). Тут дивишся на тачки, дівчат і викрутаси. І слухаєш хиже гарчання двигуна.
Коли знімаєш неправдоподібну видовищну попсу, головний інструмент (і запорука схвалення критиків) − самоіронія. І Джеймс Ван (вперше ставши біля керма франшизи і змінивши на посту режисера Джастіна Ліна, який сумлінно відзняв чотири частини, починаючи з «Токійського дріфту») цим інструментом орудує справно. Він добре розуміє, що «суперкрутизна» повинна бути настільки супер, щоб глядач відмежував події на екрані від реального світу, реальних людських можливостей і елементарних законів фізики, але водночас вона (ця «суперкрутизна») не повинна зміститися в чужу для жанру площину супергеройства, персонажі не повинні, умовно кажучи, «злетіти», інакше вийде комікс. І Джеймс Ван майстерно балансує між цими двома всесвітами, доводячи трюкацтво до максимуму, але не застосовуючи «суперсилу».
«Тачки – не літачки», – говорить
герой Пола Уокера маленькому синочкові,
який пускає іграшкову машинку «в політ»
(каламбур в тому, що прокатна компанія,
яка випускає «Форсаж», також займається
дистрибуцією мультиків «Тачки» і
«Літачки»). Але сьомий «Форсаж» доводить
протилежне: тачки літають так само
прекрасно і мальовничо, як альбатроси
на тлі палючого сонця, – і зі скелі в
прірву, і крізь три дзеркальні хмарочоси
в Абу-Дабі (для цієї ефектної сцени
творці використовували найдорожче на
сьогодні авто у світі – Lykan HyperSport вартістю
$3,5 млн, яке випущене лише в семи примірниках
і розганяється до 390 км на годину). Причому
найбільше вражає той факт, що фокуси
«Форсажу» – це не голі спецефекти, а
реальні каскадерські трюки, у чому можна
переконатися, подивившись доступне в
мережі відео зі знімального майданчика.
Тачки, дівчата, маневри вперше йдуть на другий план, поступаючись місцем важливішому і дорожчому. «Найважливіше – сім'я», – кілька разів повторює Торетто. Пол Уокер був сім'єю для всіх, хто створював «Форсаж». І цей фільм – освідчення в коханні, дружбі, обіцянка пам'ятати ...