1. “Ек працi-це наука про працю”.Праця-це доцiльна, свiдома, органiвана дiяльнiсть людей, спрямована на створення матер i духовних благ, необх для задов сусп i особ потр людини. Праця-основа розвитку i життя сусп. Змiст i хар пр. залежить вiд ступеня розв продукт сил i сусп вiдносин i взаeмообумовлюють один одного. Предметом дисципл “е.п”e праця, взаeмовiдносини мiж людьми в проц труд дiяльностi, розв i викор трудового i творч потенцiалу працiвникiв, пiдв ii ефективностi. Об”eкт-виробничi вiдносини У процесi працi формуeться система ств, що e стрижнем суспiльних вiдносин на рiвнi народного господарства, регiону, органiзацii та окремих iндивiдiв.

Iснують рiзнi концепцii, вчення що аналiзують ринок працi, якi характернi для рiзних етапiв розвитку суспiльства.

„Економiка працi „ – це наука про працю. Праця - це доцiльна, свiдома, органiзована дiяльнiсть людей, спрямована на створення матерiальних i духовних благ з метою задоволення власних потреб.

У процесi працi формуeться система ств, що e стрижнем суспiльних вiдносин на рiвнi народного господарства, регiону, органiзацii та окремих iндивiдiв.

Iснують рiзнi концепцii, вчення що аналiзують ринок працi, якi характернi для рiзних етапiв розвитку суспiльства.

Перша концепцiя — неокласична. Ii дотримуються неокласики (А. Маршалл, А. Пiгу, Дж. Перi, Р. Холл та iн.) i прихильники кон­цепцii економiки пропозицii (Д. Гiдлер, А. Лафер та iн.). Згiдно з цieю концепцieю ринок працi дie на основi цiновоi рiвноваги, тобто регу­лятором ринку e цiна робочоi сили (заробiтна плата), що регулюe по­пит та пропозицiю робочоi сили. Якщо попит перевищуe пропози­цiю, працiвники пропонують своi послуги за дедалi вищi ставки за­робiтноi плати, i роботодавцi вимушенi платити заробiтну плату вищу вiд ринковоi. У такий спосiб установлюeться рiвновага. I навпаки, коли пропозицiя перевищуe попит, виникаe безробiття. У цьому разi роботодавцi наймають працiвникiв за дедалi нижчими ставками заро­бiтноi плати. На ринку знову настаe рiвновага.

Теорiя рiвноваги виключаe безробiття, а наявнiсть останнього по­яснюeться його добровiльним характером, а також прагненням пра­цiвникiв до максимально вигiдноi роботи.

2. “Ек працi-це наука про працю”. Об”eкт-виробничi вiдносини. В умовах становлення i функцiон ринков ек , рiзном форм власн., вивчення проблем продуктивностi набуваe великого значення, а також удосконалення оплати працi, орг i нормув,покращ планув трудов показникiв.Завданнями дис: а)висвiтлення теор сторони сучасних пробл ек працi б) надання студентам комплексу практичних навичок щодо управл працею в) практичне залучення до науково- досл роб г)формув проф. Здiбн щодо вирiшення проблем ек працi.

3. Трудовi рес-це форма вираження людських рес,що явл собою один iз видiв ресурсiв економ поряд iз матерiальними . Трудовi рес-це част працездатного нас, яка володie працездатними i розум здiбностями i знаннями, необхiдн для здiйсн кор. дiяльностi. Вихiдною базою для визн кiльк хар труд рес слугуe чисельнiсть нас. Нас подiл на: - осiб молодше прац вiку ( вiд народж до 16 рокiв) – осiб працезд вiку( жiнки 16-54, чол. 16-59)- осiб старше працезд вiку жiнки з 55 чол з 60. залежно вiд здатностi працювати розрiзняють осiб працезд i непрацезд. Непрацезд особи в прац вiцi-це iнв 1 i2 категор, а працезд особи в непрацезд вiцi – це пiдлiтки i працюючi пенс. за вiком. До трудових ресурсiв належать 1) нас в прац вiцi крiм непр iнв 1 i 2 кат та непрацюючих осiб якi одержують пенсiю на пiльгових умовах 2) працюючi особи пенсiйного вiку 3) працюючi особи вiком до 16 рокiв.

Згiдно з украiнським законодавством на роботу можна прий­мати у вiльний вiд навчання час на неповний робочий день учнiв загальноосвiтнiх шкiл, професiйно-технiчних i середнiх спецi­альних навчальних закладiв у разi досягнення ними 15-рiчного вiку за згодою одного з батькiв або особи, яка iх замiнюe, за умови виконання легкоi працi.

Вироблення ефективноi державноi демографiчноi полiтики з метою впливу на процеси вiдтворення населення та забезпечення його зай­нятостi потребуe вивчення трудових ресурсiв.

Трудовий потенцiал працiвника — це його можлива трудова дieздатнiсть, його ресурснi можливостi у сферi працi. У процесi практичноi дiяльностi потенцiйнi можливостi не завжди викорис­товуються повною мiрою. На окремому пiдприeмствi трудовий потенцiал являe собою сукупну трудову дieздатнiсть його колек­тиву, ресурснi можливостi у сферi працi всiх працiвникiв пiдпри­eмства, виходячи з iхнього вiку, фiзичних можливостей, знань i професiйно-квалiфiкацiйних навичок. Таким чином, трудовий потенцiал виражаe, з одного боку, можливостi участi працiвника або всiх членiв колективу пiдпри­eмства в суспiльне кориснiй дiяльностi як специфiчного виробничого ресурсу, з iншого — характеристику якостей працiвникiв, що вiдображають рiвень розвитку iхнiх здiбностей, придатностi i пiдготовленостi до виконання робiт певного виду i якостi, став­лення до працi, можливостей i готовностi працювати з повною вiддачею сил i здiбностей. Можна видiлити параметри трудового потенцiалу колективу

пiдприeмства: параметри виробничих складових трудового потенцiалу: чисельнiсть персоналу; кiлькiсть робочого часу, який можливо вiдпрацювати за но­рмального рiвня iнтенсивностi працi; професiйно-квалiфiкацiйна структура; пiдвищення та оновлення професiйного рiвня; творча активнiсть.

Населення- це сукупнiсть людей, що прож на певнiй територii,а також e джерелом формув трудових рес. Особл e те що нас одночасно форм попит на прод та послуги що виробл труд рес. Нас e самовiдтвор рес. Дiяльнiсть супроводж саморозвитком. Для нас хар такi рухи: природнiй- рез проц народжув та смертностi / мiграцiйний-пов”яз з проц просторового пересування нас, що зумовл полiт, економ, соц процесами.. Екон активне-це частина нас яка пропон свою працю.Кiльк це група скл з зайнятих i безробiтних якi на Дан момент не мають роботи але бажають ii отр.До ек акт нал особи вiд 15 до 70 р. Ек. неактивне нас це та част яка не вход до скл трудов рес.- учнi, студенти,курсанти(денна) – особи якi одержують пенсiю за вiком або на пiльгових умовах – осякi одерж пенс у зв з iнв - особи зайнятi веденням дом госп,догг за дiтьми – особи,що не можуть знайти роботу – ос, що не мають баж працювати – рант”e.