Тема 6. Соціальна філософія

План

1. Філософське розуміння суспільства.

2. Філософська антропологія.

3. Суспільна свідомість: структура та форми.

4. Релігія як предмет філософського аналізу.

а) Сутність релігії. Структура і функції релігії.

б) Типи релігій

• первісні: анімізм, тотемізм, фетишизм, магія, шаманізм;

• національні: іудаїзм, індуїзм, конфуціанство, даосизм, синтоїзм, зороастризм.

• світові релігії: християнство, іслам, буддизм.

• нетрадиційні вірування: сатанізм, біле братство.

5. Культура і цивілізація. Глобальні проблеми сучасності.

Кожна людина включена в певну соціальну спільноту чи групу (або в декілька соціальних груп). Тому суб'єктами історичного процесу є не тільки індивіди, але й соціальні спільноти, що формуються на засадах єдності історичної долі, обставин життя, інтересів та цілей індивідуального та суспільного розвитку. Сукупність різноманітних соціальних спільнот та зв'язків між ними складають соціальну структуру суспільства. Соціальна структура суспільства - це сукупність різноманітних соціальних спільнот та зв'язків між ними.

Серед факторів, що обумовлюють формування соціальних спільнот та груп, є і природні (ознаки статі, віку, раси), і соціальні (професійні, культурні та інші ознаки).

Так, можна виділити соціально-територіальні спільноти (мешканці міста і мешканці села), соціально-демографічні (чоловіки, жінки, діти, молодь, пенсіонери), соціально-етнічні (сім'я, рід, плем'я, народність, нація, етнос). Для К.Маркса основним критерієм соціального структурування було відношення до засобів виробництва, до власності. На цьому ґрунтується класовий поділ суспільства – на рабів і рабовласників, селян і феодалів, пролетаріат і буржуазію.

3. Суспільна свідомість. Структура та форми.

Людина – розумна істота. Вона володіє мислячим розумом, свідомістю.

У широкому значенні цього слова свідомість є сферою людської духовності, яка включає в себе світ думок, почуттів і волю. В залежності від того, хто є носієм свідомості: людина чи суспільство, розрізняють:

Індивідуальна свідомість - це свідомість окремо взятого індивіда.Суспільна свідомість - це духовне, ідеологічне життя суспільства (політичні, правові, моральні, релігійні, естетичні, філософські ідеї, що притаманні не окремій людині, а групам людей, суспільству в цілому. Суспільна свідомість є існуванням свідомості у суспільній формі у вигляді певного сукупного результату людської діяльності.

Свідомість існує у двох формах ідеальної діяльності - теоретичній (пізнавальній) і духовно-практичній (ціннісній).

Суспільна свідомість має складну структуру:

1. Рівні суспільні свідомості:

а) емпіричний - це буденна свідомість

б) теоретичний - наукова свідомість

2. Суспільна психологія та ідеологія.

Суспільна психологія - це сукупність емоцій, почуттів, релігійних і моральних, естетичних станів симпатії і антипатії, почуттєвих станів: страху, надії, відчаю, незадоволеності; це своєрідна емоційна реакція людей на ідеологічні процеси, що відбуваються у суспільстві. Проявами соціальної психології є такі явища як громадська думка, соціальна воля, традиції, звичаї, чутки.

Суспільна ідеологія - є упорядкованою і теоретично оформленою системою ідей, теорій, поглядів, переконань, які узагальнюють досвід практичного життя, відрізняються послідовністю і логічністю. Ідеологія, як правило, виступає теоретичною формою вираження і захисту соціально - класових інтересів, виробляється спеціально зайнятими у цій сфері людьми. Ідеологія продукує і пропонує готові для споживання смисли і значення. Вона нав'язує, рекламує і пропагує масові стереотипи, колективні думки і розповсюджені переконання. Тим самим ідеологія завжди готова зняти з індивіда тягар відповідальності за самостійний вибір, позбавити його свободи мислення і діяльності.

Внаслідок існування різних форм діяльності (політика, право, релігія і т.д.) виникають форми суспільної свідомості, які є їх ідеальним відображенням.

Форми суспільної свідомості:

Міфологія – ще не роз’єднана форма людських знань, що включала в себе вимисел і фантазію, реальність і видумку, знання і віру, повсякденний досвід.

Політична – це сукупність ідей, що відображає соціально групові, класові відносини у суспільстві, центром яких є ставлення до влади.

Правова - це сукупність принципів і норм поведінки, що санкціоновані державою та регулює соціальні стосунки з позицій закону.

Моральна - є сумою правил суспільно схваленої поведінки індивідів, - це сукупність норм, вимог, яких повинна дотримуватися людина згідно з суспільним і власним усвідомленням добра і зла. Вимоги моралі не закріплені ніякими нормативними документами, вони підтримуються силою громадської думки, владою звичаїв, усталеними нормами, оцінками суспільства і соціальних груп.

Естетична

Наукова

Філософська

Релігійна