4. Релігія як предмет філософського аналізу.

Різне (особливе) відношення до ідеального об’єкту свідомості – Бога – та існування різних релігій пов’язане з різними традиціями, що пояснюється неспроможністю людини до самостійного мислення.

Релігія (від лат."геlіqіо"- благочестя, святиня, зв'язок, все те, що зв'язує, з'єднує людину з божеством) - це явище духовної культури, яке характеризується вірою в надприродне начало, під яким найчастіше розуміють Бога.

Віра – це бездоказове визнання існування надприродної сили, яка створила світ і спрямовує його у своєму розвитку. Найчастіше під надприроднім началом розуміють Бога як творця всього існуючого, абсолютно досконалого мудрого та справедливого.

Особливості релігійного світосприйняття :

• релігія постає явищем виключно духовним,тобто притаманним лише людині;

• релігія виражає та позначає певні фундаментальні особливості людини та її відношення до дійсності;

• релігія передбачає те, що дійсність для людини розпадається на першу, видиму, важливу, проте – неосновну та на другу, приховану, невидиму, але найпершу за суттю, основну, фундаментальну. Видима дійсність позначається як звичайна, фізична, повсякденна, а невидима - як священна, надзвичайна;

• в релігії природа людини, її сутність виражається цілісно, концентровано, тому часто стверджується, що осереддям релігійного почуття в людині, як і її сутнісним осереддям постає серце.

2.Структура та функції релігії:

Як особлива система духовної діяльності людей релігія має власну специфічну структуру. В ній можна виділити такі основні елементи:

- релігійна свідомість

- релігійне почуття

- релігійний культ;

- релігійна організація.

Релігійна свідомість - це сукупність ідей, переконань, поглядів, концепцій, ядром яких є віра. Віра – це бездоказове визнання існування надприродного начала.

Релігійне почуття – це своєрідне духовне переживання, психологічний стан, в якому перебуває людина під час звернення до Бога.

Релігійний культ - сукупність обрядів, які направлені на встановлення контакту з божеством.

Релігійна організація - об'єднання людей на основі спільних вірувань.

Основні релігійні організації:

Церква - велике об'єднання із централізованими та ієрархієзованими стосунками між священиками і віруючими

Секта (секція, частина) - невелика замкнена організація, що відділилась від панівного в країні напрямку релігії та конфліктує з ним .

Деномінація - проміжна перехідна ланка між церквою і сектою.

Функції релігії:

1. Світоглядна - коли людина формує світогляд релігій;

2. Регулятивна - це заповіді (через заповіді відбувається регуляція поведінки в суспільстві);

З. Компенсаторна - компенсує недостаток любові і розуміння.

4. Комунікативна - дозволяє представникам релігій спілкуватися з Богом та між собою на одному рівні.

В умовах сучасного суспільства релігія виконує, головним чином, компенсаторну функцію.

З. Класифікація релігій :

1. Вірування первісного суспільства (магія, фетишизм, анімізм, тотемізм, шаманізм);

2. Національні релігії:

а) ранні національні релігії ( релігії Стародавнього Єгипту, релігії народів Дворіччя, релігія Стародавньої Індії, давньогрецька релігія, релігія Стародавнього Риму);

б) пізні національні релігії (іудаїзм, індуїзм, конфуціанство, даосизм, джайнізм, синтоїзм).

3. Світові релігії:

- буддизм;

- християнство;

- іслам.

4. Нетрадиційні релігії. Нові релігійні течії та організації:

- Біле братство;

- Сатанізм.