5. Дайте загальну характеристику катіонів 2 аналітичної групи.

Катіони другої аналітичної групи утворені хімічними елементами різних груп періодичної таблиці : першої ( Ag ), другої ( Hg ) груп побічних підгруп те четвертої групи головної підгрупи ( Pb ).

Оскільки в атомі Ag є d - , а в атомі Hg є d - і f – стиснення, то атоми мають близькі, невеликі радіуси і великі енергетичні характеристики, слабкі відновники. Вони утворюють катіони з такими електронними формулами:

₄₇ Ag ⁺ ... 4s²4p⁶4d¹⁰ ₈₀ Нg₂²⁺ ... 5s²5p⁶5d¹⁰6 s¹

Для них характерна:

Стехіометрична валентність І (Ag ⁺) і ІІ (Нg₂²⁺ ).Ступінь окиснення + 1 (Ag⁺ , Нg₂²⁺ ). Заряд йонів 1+ (Ag⁺) або (Нg₂²⁺). Оксиди :

Ag₂О – темно – коричневий Ag⁺ + ОН ^- AgОН↓. 2 AgОН → Ag₂О + Н₂О

Нg₂О – чорного кольору у вільному стані не виділений :Нg₂О = Нg↓ + НЛО.

Гідроксиди :

Нg₂( ОН )₂ = Нg₂О+ Н₂О

Нестійкий , легко розпадається. Солі: Ag⁺ та Нg₂²⁺ - йони у водних розчинах безбарвні. Розчинні солі Нg₂²⁺ у водних розчинах гідролізують. Ag⁺ та Нg₂²⁺ - сильні окисники і відновлюються до елементарного стану. Мають вільні АО (d - і р-)і є комплексоутворю

вачами. Загально аналітичними реакціями є реакції з усіма мінеральними кислотами

( виключення нітратна, нітритна та сульфатна кислоти ). Але тільки хлоридна утворює осади; тоді як з катіонами інших груп не взаємодіє. Тому хлоридна кислота є груповим реактивом на катіони другої аналітичної групи.

7. Які основні вимоги до аналітичних реакцій?

В якісному аналізі мають справу з водними розчинами електролітів, тобто солей, основ та кислот, що дисоціюють на Йони. Кожний йон в розчині має певні властивості, які він зберігає незалежно від наявності інших. Катіон гідрогену, присутній в розчині будь-якої к-ти, незалежно від її аніону, забарвлює синій лакмус у червоний. Проводячи якісний аналіз речовини виявляють не хімічну сполуку, а катіони та аніони, які вона утворює. До аналітичних реакцій пред’являють наступні вимоги:1.аналітичні реакції повинні проявляти аналітичні ознаки присутності в даному розчині певного катіону чи аніону: утворення осаду, виділення газу або зміна кольору розчину. 2. аналітичні реакції повинні протікати швидко, миттєво. 3. вони повинні бути незворотними 4. максимально специфічними 5.володіти високою чутливістю (не нижче 1:1000).

8. Охарактеризуйте розчинність хлоридів Ag, Hg,Pbу воді і розчині аміаку. Напишіть рівняння реакції.

Катіони Ag, Hg,Pb нерозчинні у воді.

Ag⁺ + СІ^- = AgСІ↓

Осад легко розчиняється у надлишку амоніаку .

AgСІ + 2NHOH = [Ag( NH₃)₂]CI + 2H₂O.

Соляна кислота і її солі утворюють з катіонами ртуті осад білого кольору: Hg₂ ( NH₃)₂ +2HCl = HgCl₂ ↓+ 2HNO.Хлорид ртуті, що утворився при взаємодії з розчином аміаку утворює білий осад хлориду меркурамонію та металічну ртуть, яка виділяється у вигляді темного осаду: HgCl₂ + 2NHOH = [ NH₂Hg]Cl + Hg↓+ NHCl + 2H₂O .

11.Основні положення теорії електролітичної дисоціації.Що таке ступінь і константа дисоціації?

Для розчинів електролітів спостерігається відхилення від законів Рауля та Вант-Гоффа. Обчислені за ебуліоскопічними та кріоскопічними формулами зміни температури кипіння та замерзання відрізнялися від аналогічних дослідних величин. Щоб ці величини співпадали у відповідні рівняння потрібно було ввести поправочний коефіцієнт і, який дістав назву ізотонічного. У цьому випадку для розчинів електролітів рівняння мають такий вигляд: P = іСRT, = і EC, = іKC. Ізотонічний коефіцієнт показує у скільки разів осмотичний тиск, підвищення температури кипіння, зниження температури замерзання, визначені експериментально для розчинів електролітів, більші, ніж обчислені за концентраціями останніх. Ізотонічний коефіцієнт визначає відносне збільшення кількості частинок при дисоціації. і=.

У водному розчині молекули електролітів розпадаються на Йони (+) та аніони (-). Цей процес називається електролітичною дисоціацією. Процес є оборотним. Разом з дисоціацією відбувається протилежний процес – моляризація. Тому тільки певна частина молекул розпадається на йони , після чого настає рівновага. Рівнована в розчинах електролітів відповідає певному ступеню дисоціації Між ступенем дисоціації й ізотопним коефіцієнтом існує зв'язок:.

Ступінь дисоціації – це відношення числа молекул, що розпались на Йони, до загальної кількості молекул. Константою дисоціації охарактеризовують рівновагу між окремими сольватованими іонами та іонними парами у розбавлених розчинах сильних електролітів.