189.Аерозолі.

Аерозолі— дисперсні системи, що складаються з дрібних твердих або рідких частинок (дисперсна фаза) та дисперсійного газового середовища (напр., повітря) де зависли ці частинки. Аерозолі присутні в атмосфері шахт, кар'єрів, копалень, збагачувальних фабрик, брикетних фабрик, на ряді підприємств хімічної промисловості, коксохімії тощо. За характером утворення розрізняють диспергаційні і конденсаційні аерозолі.

Седиментаційно стійкі аерозолі – Процес седиментації аерозолів відбувається, як правило, швидше, ніж це передбачається законом Стокса. У першому на-ближенні подібне явище можна пояснити тим, що окремі частин-ки періодично ніби «прослизають» між молекулами дисперсійно-го середовища, не зазнаючи при цьому тертя внаслідок зіткнень.

1)Електричні властивості аерозолів принципово відрізняються від електричних властивостей золей і суспензій. Для систем типу Т/Ж електричний заряд виникає в результаті взаємодії між частинками дисперсної фази і дисперсійним середовищем. При цьому утворюється подвійний електричний шар, відбувається компенсація заряду частинок, а між частинками, що зближувалися, виникає електростатична сила відштовхування.

2) Характеризують оптичні властивості не окремих аерозольних частинок, а їх маси. До таких узагальнених характеристик аерозольних систем, що знаходяться в повітрі, відносяться інтенсивність розсіяння світла, коефіцієнт поглинання і оптична густина

3)молекулярно-кінетичні властивості

Ці властивості в основному визначаються малим коефіцієнтом вну-трішнього тертя дисперсійного середовища.

Кількісні характеристики закономірностей руху частинок ба-зуються на відомому рівнянні Стокса (див. розд. 7). Однак гідро-динамічне рівняння для сили в'язкого опору (/= бщги) і кое-фіцієнт опору (В = 6TTTJT = f/u) для руху частинок у газовому дисперсійному середовищі можна застосовувати тільки для гру-бодисперсних систем з розміром частинок порядку 10 м і вище, тобто коли вони більші за довжину вільного пробігу молекул ди-сперсійного середовища (для повітря довжина вільного пробігу молекул складає величину порядку 1(Г м). Крім того, межі за-стосовності рівняння Стокса істотно залежать від тиску і знижу-ються у бік ще меншої дисперсності (збільшення розмірів части-нок) зі зниженням тиску (зростанням довжини вільного пробігу молекул дисперсійного середовища).

44. Як визначити фосфат в присутності SiO3

1)додати р-н HCl , тоді H2SiO3, випадає осад

2) злити розчин і додати Ag(NO3)2, випадає жовтий осад

SiO3+2HàH2SO3

PO4+3AgàAg3PO4

72 . Скільки відсотків Na2CO3 містить зразок технічної соди, якщо на нейтралізацію її наважки в 0,2648 г використали 24,45 мл 0,1970 н розчину Cl

w(Na2CO3)

Cн=0,1970 моль/л

Сн=v/V

v=(0,1970*24,45/1000=0,00482 моль

v=x v=0,0482

Na2CO3+2HClàNaCl+H2O+CO2

v=1 v=2

v(Na2CO3)=( 1* 0,0482)/2=0,00241 моль

m(Na2CO3)=v*M=0,00241*106/2=0,12773 г

w= m(Na2CO3)/m(наважки)=)0,48=48%

75. Який обєм 0,025 н розчину KMnO4 піде на титруання розчину H2O2 якщо в 200 мл останнього розчину міститься ),25 г Н2О2

Знайти обєм (KMnO4)

Сн=v/V=m/M*V

Cн=0,25/17*0,2=0,0735

KMnO4+H2O2àK2MnO4+H2O2+O2

еквKMnO4=1

еквH2O2=0,5

c1V1=c2V2

0,025*V1=0,2*0,0735

V1=0<588л=588мл

76.Який обєм розчину залізного купоросу в 1л якого міститься 26,2 г FeSO4*7H2O,можна окислити 20,0 мл 0,1 н розчину калій перманганату

C(FeSO4)=v/V=14,3/152*1=),094

FeSO4+KMnO4àFe(SO4)3 +MnSO4+H2O

Fe -1eàFe 1e

Mn +5eàMn 1/5e

m=26,2 m=x

FeSO4*7H2OàFeSO4+7H2O

M=278 M=152

x=(26,2*152)/278=14,3 г

c1V1=c2V2

V1=(0,1*0<002)/0,094=0,00213 л

77. Закінчіть рівняння окислювально-відновних реакцій, складіть схеми електронного балансу, знайдіть еквівалентні маси окислювачів і відновників

1)2Mn(OH)2+5PbO2=2HmnO4+5Pb(NO3)2+6H2O

Mn-5eàMn 2

Pb+2eàPb 5

Mекв (Mn(OH)2)=M*1/3=89*1/3=17,8

Mекв(PbO2)=M*1/2=239*1/2=119,5

2) KMnO4+3K2SO3+H2Oà2MnO2+ 3K2SO4+2KOH

Mn+3eàMn 2

S-2eàS 3

Mекв(NMnO4)=1/3*158=52,7

Mекв(K2SO3)=1/2*158=79

3)10NaCl+KMnO4+8H2SO4=5Cl2+2MnSO4+K2SO4+ 5Na2SO4+8H2O

2Cl-2eàCl2 5 в-к

Mn+5Eà Mn 2 о-к

Мекв(NaCl)=1/2*58,5=29,25

Мекв(KMnO4)=1/5*158=31,6

140. Обчисліть стандартну ентальпію утворення бензолу з простих речовин, якщо ентальпія горяння бензолу =-3267,6, а ентальпія утворення оксиду вуглецю і води відповідно рівні -393,51 і -281.

Знайти Нутв(С6Н6)

2С6Н6+15О2=12СО2+6Н2О+2 ▲Н

С6Н6=6С+3Н2+▲Н1

6С+6О2=6СО2+6 ▲Н2

3Н2+1,5О2=3Н2О+3 ▲Н3

▲Н-теплота горіння бензену

▲Н1-теплота розкладання бензену

▲Н2-теплота утворення Со2

▲Н3-теплота утворення води

2▲Н=▲ Н1+6▲Н2+3▲Н3

▲Н1= 2▲ Н- (6▲Н2+3▲Н3)

▲Н1=2*(-3267,6)-6*(-393,51)+3*(-281)=-3330,6 кДж/моль

1411 Обчисліть ентальпію Н реакції Fe2O3+2Al=Al2O3+2Fe, якщо відомо: Нутв(Fe2O3)= -822,5, Нутв(Al2O3)=-670,6

Fe2o3+2Al=Al2O3+2Fe+▲H

2Fe2o3=4Fe+3O2

Fe2O3=2Fe+1/5O2+▲H1

2Al+3O2=2Al2O3+2▲H2

▲H1-тепловий ефект реакції розкладу

▲Н2-теплота утворення оксиду алюмінію

▲Н= Н1+2 Н2

▲Н=822,5+2*(-670,6)=-1858,3 кДж