185.Класифікація емульсій за концентрацією.

поділяють на розведені, концентровані і висококонцентровані, або желатинопо-дібні:

- розведені емульсії містять до 0,1% дисперсної фази. Вони, як правило, високодисперсні (частинки порядку 0,1 мкм); утво-рюються без введення в розчин емульгаторів. Певною мірою для цих емульсій властивий електрофорез, хоча про природу виник-нення заряду не існує єдиної точки зору. Ці емульсії мають бага-то спільного з ліофобними золями. У першу чергу це стосується електрокінетичних властивостей систем (встановив Повіс).

- висококонцентровані емульсії (желатиноподібні) мають концентрацію частинок вищу 75 %. Характерна риса - деформування крапельок дисперсної фази і їх схожість з багатогранниками. Особливі механічні властивості виявляються зі збільшенням концентрації: при досить великих концентраціях висококонцентровані емульсії набувають властивостей гелю. 186.що таке демульгування ? як воно здійснюється?

Деемульгування, процес, зворотний емульгуванню, руйнування емульсій, тобто дисперсних систем, що складаються з двох рідин, що не змішуються, одна з яких у вигляді дрібних крапель рівномірно розподілена в об'ємі інший. Краплі емульсії при Д. укрупнюються унаслідок коалесценції (злиття) в процесі броунівського руху, седиментації (осідання) або перемішування. Д. приводить до повного або часткового розшарування створюючих емульсію рідин. Д. відбувається, коли дія стабілізаторів емульсій (емульгаторів) перестає бути ефективним, тобто утворювані ними на поверхні крапель захисні оболонки руйнуються або втрачають здатність запобігати коалесценції. У промисловості і в лабораторіях Д. здійснюють механічними методами ( центрифугуванням, фільтрацією через пористі матеріали, перемішуванням), нагріванням або виморожуванням, дією електричного поля, висолюванням (введенням електролітів), а також введенням спеціальних реагентів — деемульгаторів, які нейтралізують дію емульгаторів, реагуючи з ними хімічно, або витісняють їх з поверхні крапель емульсії. Деемульгаторами зазвичай служать поверхнево-активні речовини, що володіють вищою, ніж емульгатори даної емульсії, поверхневою активністю, але меншою стабілізующей здатністю.

188.Властивості пін.Використання

Властивостями піни є : 1)міцність;2)тривалість;3)стійкість; Міцність і тривалість існування піни залежить від властивостей і змісту піноутворювача, адсорбованого на міжфазній межі.

Стійкість пін залежить від наступних основних чинників:1)природи і концентрації піноутворювача.

2)Температури. Чим вище температура, тим нижче стійкість, оскільки зменшується в'язкість міжбульбашкових шарів і відбувається десорбція стабілізатора, тобто збільшується розчинність поверхнево-активних речовин (ЛІГШИ) у воді.

Піни відіграють важливу роль у флотаційних процесах, при пранні, очищенні рідин від ПАР, а також процесах пожежогасіння. Суть методу – запобігання доступу кисню до джерела горіння.

Сфера застосування монтажної піни:

- Герметизація Це одне з основних призначень монтажної піни. З її допомогою заповнюються тріщини в холодних приміщеннях, крівлі; порожнечі довкола віконних і дерев'яних коробок, труб.

- Звукоізоляція Піна дозволяє понизити шуми, що виникають при роботі трубопроводів, систем обігріву приміщення і кондиціонерів. В цьому випадку закладаються місця примикання і щілини між трубами.

- Склеювання