- •1.2. Категорійний апарат операційного менеджменту
- •1.3. Цілі та завдання операційного менеджменту на сучасному етапі розвитку економічних відносин
- •2.1. Сутність та етапи розробки операційної стратегії
- •2.2.Специфіка стратегії виробництва товару
- •2.3. Особливості сфери послуг ,які впливають на операційну стратегію
- •2.4. Специфіка стратегії процессу
- •3.2. Особливості одиничних операційних систем
- •3.3 Характеристика серійних операційних систем
- •3.4. Специфічна операційних систем масового виробництва
- •3.5 Особливості операційних систем із бузперервним процесом
- •4.1. Операційний процес: сутність, структура та принципи організації
- •4.2. Організація операційного ііроцесу в ііросторі
- •4.3. Типи операційних процесів
- •4.4. Організація операційного процесу в часі
- •5.1.Сутність і цілі проектування операційних систем
- •5.2. Проектування виробів і п р о ц е с ів у с ф е р і в и р о б н и ц т в.А
- •5.3. Проектування продукту та процесів у сфері послуг
- •5.4. Сучасний рівень розвитку операційних систем
- •5.5. Проектування виробничих можливостей
- •5.6. Проектування місця розташування підприємства
- •5.7. Процес проектування підприємства
- •6.1.Особливості планування операцій
- •6.2 Оперативне управління операційною діяльністю функції,завдання,вимоги та технології
- •1. У сфері технологічних процесів:
- •6.3. Організація диспетчеризації операційної діяльності
- •6.4. Роль і зміст функції контролювання в операційному менеджменті
- •6.5.Значення, завдання та принципи управління матеріальними ресурсами
- •6.6 Специфіка управління матеріальними ресурсами
- •6.8. Характеристика системи управління «точно вчасно»
- •6.9. Значення та зміст процесу формування робочого середовища
- •7.2. Організаційні структури, які застосовуються при реалізації проектів
- •7.3. Характеристика методів планування та контролю проектів
- •8.1. Сутність, значення та фактори формування якості товарів і послуг
- •8.2. Показники якосп таметоди їх оцінки
- •8.4. Показники результативності функціонування операційних систем
- •8.6. Фактори вошиву на продуктивність операційної діяльностіта шляхи п підвищення
- •1,1 Природа, історичний розвиток операційного менеджменту та його місце в загальній системі менеджменту .
5.4. Сучасний рівень розвитку операційних систем
Прогрес у підвищенні швидкодії комп'ютерів і збільшення сфери їх -застосування призвели до революції у проектуванні операційних систем Серед них у галузі виробництва можна виділити такі.
Система автоматизованого проектування дає змогу розробникові продукції виконувати роботу, яку раніше доводилося здійснювати вручну: працюючи з терміналом комп'ютера й створювати необхідну документацію щодо проекту.
Автоматизована система управління виробництвом- це низка технологій, які дають змогу керувати і контролювати роботу устаткування за допомогою комп'ютера. Ця технологія просунулась на крок уперед від звичайної автоматизації переважно за рахунок забезпечення гнучкості операційного процесу.
Загальною рисою нових технологій « те, що вони підвищують гнучкість виробництва. Операційні процеси, в яких об'єднані усі зазначені вище технології, називаються «гнучкими виробничими системами». їхні технічні можливості і конкурентні переваги, зокрема. високий ступінь автоматизації без шкоди гнучкості, першими визнали японці.
Поєднання названих вище технологій у системі, що працює під управлінням інтегрованої інформаційної керуючої системи, називається «інтегрованою автоматизованою системою управління виробництвом» (ІАСУВ) і є найвищим досягненням сучасного НТП у сфері операційних систем. Це сервер, до якого під’єднані щонайменше три комп'ютери, які охоплюють різні стадії технологічного процесу.
Вище розглядалися засновані на використанні комп'ютерів технології, що застосовуються в операційних системах, орієнтованих на виробництво товарів. Якщо ж аналізувати рівень автоматизації операційних систем у невиробничій сфері, то слід пам'ятати, що за умов, коли споживач вважає особистий контакт із продавцем важливим елементом обслуговування, повна автоматизація неприйнятна
5.5. Проектування виробничих можливостей
Наступним етапом у проектуванні операційної системи є прийняття рішень щодо розмірів виробничих потужностей, їх місце розташування та проектування матеріально-технічних об'єктів: заводів, фабрик, складів, магазинів, установ тощо.
На першій стадії цього етапу перед операційними менеджерами постають два взаємозалежних питання:
скільки об'єктів і якої потужності потрібно створити - кілька великих підприємств чи велику кількість дрібних;
де дислокувати кожен із об'єктів.
Фактором, який підтверджує доцільність великих централізованих підприємств, найчастіше виступає велика капіталомісткість переробної підсистеми . Тобто головна перевага зосередження усієї роботи в одному місці полягає в ефекті масштабу. У порівнянні з іншими варіантами розташування у цьому випадку вимагається менша інфраструктура для підтримання діяльності. Централізація закупівлі та поставок дає змогу досягти від постачальників вигідніших умов. Такі підприємства є надійнішими, оскільки перемокнути потужності, які простоюють, з виробництва одного товару на інший не завдає значних труднощів.
Прикладами великих централізованих підприємств можна назвати електростанції та госпіталі, дня роботи яких необхідне дороге спеціальне обладнання.
Застосування децентралізованих невеликих підприємств доцільне в таких сферах діяльності: торгівлі, транспорту, фінансів, громадського харчування (банки, бістро, пожежні станції, кафетерії тощо).
У деяких операційних системах прийнятний комбінований підхід — коли використовуються і великі, і дрібні підприємства Типовими прикладами можуть слугувати оптово-роздрібні торговельні підприємства У цих випадках зазвичай доцільна велика кількість маленьких розосереджених підприємств, які здійснюють безпосередній контакт зі споживачем, і централізованих капіталомістких регіональних складів мережі магазинів, в яких накопичуються товарні запаси.