6.1.Особливості планування операцій

Метою роботи операційного менеджера є максимально ефективне задоволення запитів споживачів. При цьому його завданням е досягнення балансу між завантаженням виробничих потужностей та споживчим попитом, що здійснюється завдяки реалізації функції планування операцій.

За ознакою терміну планування розрізняють такі види планів: довгострокові, середньострокові та короткострокові.

Зокрема, довгострокове планування, яке планує загальну виробничу потужність організації, зазвичай здійснюється на термін понад року. Середньострокове. що охоплює період від 6до18місяців. Його метою є досягнення найліпшого загального балансу між завантаженням і попитом Короткострокове - розраховане на термін від одного дня до б місяців, зазвичай з розбивкою на тижні, передбачає складання робочих графіків подій.

Сукупне планування передбачає перетворення річних та квар­тальних планів у детальні плани, які визначають обсяг продукції та використання трудових ресурсів для середньострокового періоду (від 6 до 18 місяців).

Загалом виділяють такі стратегії реагування на зміни попиту, в яких використовуються три змінні величини: робоча сила, робочий час, обсяг матеріальних ресурсів і резервів виробництва.

6.2 Оперативне управління операційною діяльністю функції,завдання,вимоги та технології

Оперативне управління - це одна з функція організованих систем, що забезпечує збереження певної структури, підтримку запланованого режиму діяльності, реалізацію програм і цілей у короткостроковому періоді.

Завданням оперативного контролювання є співставлення фактичних параметрів технології та продукції, даних про хід операційного процесу із запланованим.

Особливістю оперативного управління є комплекс організаційних і технічних заходів, що забезпечують вибір місця й часу виконання робіт на функціонуючих операційних системах. Цей комплекс заходів містять виконання таких головних функцій:

• розробку графіків операційної діяльності;

• облік і аналіз результатів їх виконання та регулювання діяльності;

• вирішення завдання управління технологічними лініями;

• відстеження черговості виготовлення виробів;

• управління запасами;

• управління потоками устаткування тощо.

Отже» оперативне управління операційною діяльністю - це насамперед прийняття управлінських рішень у ситуації, що реально склалася та викликає відхилення параметрів процесу від запланованих.

Проблеми, які найчастіше виникають при оперативному управлінні:

1. У сфері технологічних процесів:

• нестабільність графіків;

• зміна номенклатура виробів і послідовності їх виготовлення.

• високий ступінь відмов операцій, незбалансованість потужностей;

• дефіцит фонду часу.

2. У сфері запасів:

• низький рівень страхових запасів;

• високий рівень неліквідів;

• неритмічність поставок.

3. У сфері регулювання:

• недостатність інформації;

• відсутність АСУ;

• відсутність детальних горизонтів оперативного управління.

6.3. Організація диспетчеризації операційної діяльності

Важливою фазою оперативного управління є диспетчеризація - система безперервного контролю та оперативного регулювання ходу опе­раційного процесу з метою забезпечення виконання розділів операційної програми.

До диспетчеризації включено такі основні види робіт:

• безперервний облік і збір інформації про хід виконання розроблених та прийнятих до виконання календарних графіків операційної діяльності;

• виявлення відхилень від установлених планових завдань і аналіз їх причин;

• прийняття оперативних заходів щодо усунення та подальшого попередження відхилень від операційної програми;

• координація поточних робіт у часі та просторі для забезпечення чіткого ритму операційної діяльності у відповідності з календарним графіком;

• керівництво оперативною підготовкою операційного процесу.