8.2. Показники якосп таметоди їх оцінки

Якість продукції вимірюється на підставі кількісного виміру властивостей, що її визначають. Широкого розповсюдження набула класифікація властивостей товарів за десятьма групами, які представ­ляють відповідні показники якості:

1. Показники призначення характеризують корисний ефект від використання продукції за призначенням.

2. Показники надійності - безвідмовність, ремонтопридатність, довговічність тощо.

3. Показники технологічності - висока якість конструкторсько- технологічних рішень для забезпечення підвищення продуктивності праці при виготовленні та ремонті продукції.

Кількісне значення показників якості визначається за допомогою таких методів:

• експериментальний — базується на застосуванні технічних засобів і дає змогу оцінити якість продукції найбільш об'єктивно в процесі її споживання чи експлуатації;

• органолептичний, який уможливлює визначення якості за допо­могою органів чуття та бальної системи оцінювання:

• соціологічний - заснований на використанні даних обліку та аналізу думок споживачів продукції щодо її якості:

• експертних оцінок - базується на кількісних оцінках спеціалістами видів продукції. Визначається рівень якості — відносна характеристика, заснована на порівнянні сукупності показників якості продукції з відповідною сукупністю її базових показників.

8.3. Характеристика програм щодо забезпечення якості

Під забезпеченням якості розуміється сукупність запланованих і систематично здійснюваних заходів, необхідних для переконання в тому, що продукція відповідає певним вимогам якості.

Поняття «загальне управління якістю» було введенеАрмандомВ. Фейгенбаумом, який тлумачив його як ефективну систему об'єднання зусиль для створення, підтримки та вдосконалення якості, що засто­совується різними групами співробітників організації з метою забезпечення можливості виробництва та обслуговування при найвищому рівні економічності, яка дає змогу задовольняти потреби та запити споживача.

Найбільш широкого розвитку це поняття отримало в теорії та практиці діяльності японських підприємств, досвід роботи яких заслуговує на окремий розгляд.

Отже, підхід загального менеджменту якості до стратегії під­приємництва полягає у розумінні того, що якість вважається найефективнішим засобом задоволення вимог споживачів і разом з тим - зниженням витрат споживання

Структурування якості за функціями засновано на комплексі матриць та представлено у вигляді «будинку якості», який отримав назву за наочною асоціацією з формою будинку. Матриця «будинок якості» розробляється з метою сполучення вимог споживачів із мож­ливостями операційної системи.

Загальний «портрет» нової стратегії в управлінні якістю можна охарактеризувати такими положеннями:

• забезпечення якості розглядається не як технічна функція, що реалізується одним підрозділом, а як систематичний процес, який пронизує всю організаційну структуру підприємства;

• питання якості актуальні не лише в межах операційного циклу, а й у процесі проектування операційної системи, маркетингу та обслу­говування після продажу;

• якість повинна бути зорієнтована на задоволення потреб спо­живачів;

1. Досягнення певного рівня якості потребує створення на підпри­ємстві спеціальної системи, або сукупності організаційних структур, відповідальності, процедур, процесів і ресурсів, які забезпечать загальне управління якістю.

Функціями служби управління якістю мають стати:

2. Координація роботи для досягнення необхідної якості на всіх стадіях операційного процесу.

3. Визначення й розрахунок витрат щодо забезпечення якості на підприємстві.

4. Організація навчального процесу відносно якості своїх співро­бітників, а також