34

Це вказує на те, що різниця між частками чоловічого та жіночого населення у Житомирській області великою мірою пояснюється дисбалансом у старших вікових групах. Найбільше диспропорція між чоловічим населенням і жіночим є помітною у віковій групі старше 70 років, де чоловіків майже вдвічі менше, ніж жінок

За станом на 01.01.2014 середній вік населення Житомирської області становив 40,3 року, при цьому середній вік жінок становив 42,9 року, а чоловіків – 37,3 року. Протягом останніх 5 років спостерігалося повільне зростання середнього віку населення області. При цьому середній вік сільського населення є дещо вищим (41,5 року), ніж міського (39,3 року).

4.5. Демографічне навантаження на населення у віці 16-59 років

Демографічне навантаження на осіб працездатного віку зростало протягом 2008-2012 років, як за рахунок осіб молодшого працездатного віку, так і за рахунок осіб старшого працездатного віку. Реальна кількість працездатного населення є меншою, ніж кількість осіб віком 16-59 років і демографічне навантаження на нього є більшим.

Аналіз демографічного навантаження по районах області показує, що у сільських районах цей показник загалом є вищим ніж у містах обласного значення.

У сільських районах показники демографічного навантаження вищі у категорії навантаження особами як молодшого, так і старшого працездатного віку, що свідчить про зменшення кількості осіб працездатного віку у сільських територіях і додаткові проблеми з утриманням осіб непрацездатного віку.

4.6. Проміжні висновки:

Демографічна ситуація в області є дещо гіршою від середньої по Україні, а тому має ризики для майбутнього розвитку, через прискорене старіння населення, особливо у сільських територіях, зміну статевої структури старших груп населення, зменшення кількості осіб працездатного віку у загальній структурі населення.

Найскладніша демографічна ситуація залишається у сільських районах. Щільність населення в межах її території є не рівномірною через

специфічне розташування та рельєф (південна частина області розташована у межах Лісостепової зони; північна - в зоні Полісся).

Поряд з тим, тенденція останніх років фіксує певну стабілізацію чисельності населення в окремих територіальних одиницях області, покращення міграційного балансу, проте ця тенденція не стосується усієї території області.

5. ІНФРАСТРУКТУРА 5.1. Загальна характеристика

Житомирська область забезпечена розвиненою мережею транспортних комунікацій, ділянки яких проходять за напрямами міжнародних європейських доріг, сприяють пропуску транзитних транспортних потоків через регіон.

35

Міжнародні транспортні коридори

Інфраструктура транспортного комплексу складається із споруд та обладнання зовнішнього транспорту (залізничного, автомобільного), мережі зовнішніх транспортних артерій, а також внутрішньо - міської транспортної системи населених пунктів. Залізничний і автомобільний види транспорту забезпечують вантажні і пасажирські перевезення у міжрегіональних і внутрішньо регіональних видах сполучень.

Житомирська область має розгалужену мережу автомобільних доріг (державного та місцевого значення), яка забезпечує вантажні та пасажирські потоки внутрішньодержавні (України), транзитні транспортні потоки (Європи), та внутрішньообласні.

Територією області проходять ділянки автомобільних транспортних коридорів, завантажені переважно транспортними потоками з Центральної Європи (коридор №3) та Південної Європи (коридор №5).

Для забезпечення функціонування транспортних коридорів Концепцією створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04 серпня 1997 р. N821, передбачається створення у межах м. Житомира сухопутного транспортно-складського комплексу для переробки контейнерних та інших вантажів.

Для забезпечення потреб економічного співробітництва України з Республікою Білорусь у межах українсько-білоруського кордону працює пункт пропуску «Виступовичі – Нова Рудня» в Овруцькому районі та «Майдан Копищанський – Глушевичі» в Олевському районі.

Головними транспортними вузлами області є міста Коростень, Житомир та Бердичів, через які проходять основні міжнародні залізничні і автомобільні магістралі, в яких зосереджені об’єкти різних видів транспорту з обслуговування перевезень пасажирів і вантажів.

Основні автодороги та залізниці проходять майже паралельно, одними коридорами, що, з одного боку, створює конкуренцію перевезенням залізничним та автомобільним транспортом, проте, з іншого боку існують частини території області із малою кількістю доріг і населенні пункти яких слабо зв‘язані з рештою території області.

Упродовж останніх років забезпечено стабілізацію основних показників вантажного транспорту області – нарощуються поступово обсяги перевезень вантажів. Щодо пасажирських перевезень, то спостерігається негативна динаміка.

Нижче наведено динаміку обсягів вантажних і пасажирських перевезень і розподіл їх між видами транспорту за ряд років.

36

Динаміка перевезення вантажів за видами транспорту області, млн. тонн

Динаміка перевезення пасажирів в оьласті за видами транспорту, тис. осіб

Характеристика існуючого стану транспортної системи регіону свідчить про наявність середньорозвиненої мережі автомобільних доріг і залізниць. Для освоєння очікуваних обсягів вантажних і пасажирських перевезень на найближчу перспективу, існуючого потенціалу транспортного комплексу в основному достатньо, за умови проведення робіт з його модернізації.

Однією із найгостріших проблем для всіх видів транспорту – є високий рівень зношеності рухомого складу, невідповідність його технічного рівня сучасним вимогам, недостатність обсягів інвестицій, що вкладаються в техніко - технологічну модернізацію і розвиток. Зношеність рухомого складу негативно впливає на кількісні і якісні показники транспорту, безпеку руху, екологічний стан навколишнього середовища, стримує розвиток внутрішніх обсягів перевезень і транзиту.

37

5.2. Залізничний транспорт

Залізничний транспорт забезпечує вантажні і пасажирські перевезення у дальньому та ближньому сполученні.

Експлуатаційна довжина залізниці загального користування по території області складає 1017 км. Щільність залізничної мережі – 34 км/тис. кв км, що майже на рівні середнього показника по Україні (36 км/тис. кв км).

Територією області проходять двоколійні електрифіковані залізничні лінії з інтенсивним рухом поїздів:

Здолбунів – Козятин – Фастів – Київ (ділянка у межах області – Миропіль – Бердичів – Чорнорудка – Попільня);

Коростень – Київ (ділянка у межах області Коростень – Малин –

Ірша).

З усіх залізничних ділянок найбільше навантаження припадає на залізничну ділянку – Здолбунів – Козятин – Фастів – Київ, яка працює на межі пропускної спроможності.

Одноколійні залізничні лінії Коростень – Овруч – Калінковичі, Коростень

–Олевськ – Сарни, Коростень – Новоград-Волинський - Шепетівка, Коростень

–Житомир – Бердичів, Новоград - Волинський - Житомир – Фастів, Житомир – Коростишів, Білокоровичі – Овруч – Вільча забезпечують, головним чином, транспортні зв’язки області з прилеглими областями. Найбільше навантаження має залізнична ділянка Коростень – Новоград-Волинський – Шепетівка та Коростень – Житомир – Бердичів.

Одноколійна залізнична лінія Коростень – Овруч – Калінковичі є напрямком, що проходять через українсько–білоруський кордон.

5.3. Автомобільні дороги

За станом на 01.01.2014 протяжність автомобільних доріг загального користування Житомирської області становила 8548 км, із них із твердим покриттям - 8338 км, або 97,5% від наявності шляхів.

Дороги державного й місцевого значення забезпечують зв’язки із зарубіжжям та обласними центрами регіонів України.